United in Blood

2022-04-22 01:57:26 У 1895 році німецький художник Герман Кнакфус, за ідеєю Вільгельма II, намалював картину «Народи Європи, охороняйте свої найсвятіші блага!» (Völker Europas, wahrt eure heiligsten Güter!), яка стала більш відомою під назвою «Жовта загроза».

На ній зображена група жіночих фігур, що стоять на виступі скелі і дивляться на долину, вкриту квітучими містами, судноплавними ріками та полями. Ці постаті уособлюють європейські держави. Перед ними стоїть Ангел війни, а над усією групою сяє Хрест. В долині позаду квітучого ландшафту, що символізує європейську культуру та цивілізацію, над палаючим містом, піднімається густий дим. Клуби диму грізно збираються у важкі хмари, які набувають вигляду дракона. З диму проглядає постать Будди, яка нерухомим холодним поглядом споглядає картину руйнування. «Сенс цього — майбутня боротьба за існування між жовтою та білою расами.»

2022 рік спостерігаємо втілення передбачення кінця XIX століття. Відкрити / Коментувати

2022-04-10 00:13:25 ​​Захід - то Ніцше, то Шпенглер, то Клемансо, то новий Рим, то Сорель, то дзвін алярму, що будить сплячих! Шевченко - його відгомін у нас. Дмитро Донцов У темну і жахливу ніч миколаєвської реакції вийшов на шлях тяжкої боротьби проти кріпацтва й царизму,… Відкрити / Коментувати

2022-04-03 18:00:59 ​​Раса людей, від яких ви родом, - це величезне тіло минулого, сьогодення та майбутнього. Це саме обличчя; а ви лише його швидкоплинний вираз. Ви тінь; вона – плоть.

Нікос Казандзакіс Відкрити / Коментувати

2022-03-27 19:30:01 ​​На відміну від українців, що належать переважно до германсько - слов’янських народів, жителі центрально - російських просторів «руські», або, точніше кажучи, московити, переважно угорсько - фінського й слов’янсько - монгольського походження. Історія центрально - російських просторів до вторгнення монголів відмічена звичайними характерними рисами історії споконвічних слов’янських князівств. Внаслідок навали Монголів на початку 13 століття ці простори отримали свій остаточний політично - азіатський відбиток точно так, як європейські простори України, завдяки південно - східному походові вікінгів, здобули свою остаточну європейську політичну структуру.

Монгольські вершники скакали на широких степах Азії, спрямовуючись на захід з надією завоювати собі світове панування. З властивими азійським народам рисами, вони намагались здійснити це панування шляхом насилля, поневолення й знищення.

І подальша російська держава провадила ту ж політичну лінію, як непосереднє продовження цих політичних цілей і цих політичних методів. Широкі простори Азії, які зуміло підкорити собі російське управління у відношенні до маленьких просторів Європи, були безсумнівним доказом того, що Європа повинна бути анексована цією державою. Головною метою російської політики було панування над європейсько - азійськими просторами.

При здійсненні цієї мети повинні були бути безумовно знищені всі політичні й культурні ідеали Європи. Тому що ідеали ці - необхідність захисту своєї честі, визнання свідомого ставлення до життя, необхідне погодження своєї волі й бажань між проводирем та його дружиною - стояли в різкому протиріччі до ідеалів Азії, які полягали у безумовному підкоренні й поневоленні. Протиріччя ці виявлялись ще у багатьох випадках загострення, дякуючи відмінності нахилів і побуту європейських та азійських народів.

Таким чином Росія є повною протилежністю Європі. Росія - це культурний і політичний ворог Європи, незалежно від того, чи мова йде у даному разі про царську «Росію», чи про «Союз Совєтських Соціалістичних Республік» більшовицької епохи.

Витримка зі статті «Україна - Росія» доктора Пауля Публіга, співробітника Східного міністерства Розенберга, 1942 рік. Відкрити / Коментувати

2022-03-25 03:20:34 ​​Мультикультурна Російська імперія нічим не краща, за мультикультурну Американську імперію. Слід пам’ятати, що вони об’єднали зусилля, аби ми, європейці, втратили наші імперії, одночасно залучивши нас в свою холодну війну. Іншими словами, хоч це і очевидно, але ми ніколи не повинні переставати це повторювати: Європа так і не оговталася від Другої світової війни...

Нинішня війна має і виховний бік: відколи російська армія увійшла в Україну, ми знову відкриваємо тут переваги кордонів. Там законно захищати кордон. Там загарбника зустрічають кулями. Візьмемо це насіння собі. Давайте відновимо контроль над своїми кордонами.

Мартін Пельтьє Відкрити / Коментувати

2022-03-23 00:30:00 ​​Чим далі затягується війна тим більше публікують матеріалів з розправою над мародерами. Мародерство завжди було супутником будь якого військового конфлікту і впроваджувати заходи протидії є звичайною, а головне вірною справою. Питання викликає інше, те що влада не бореться з однією причиною виникнення мародерства - спекулянтами, які вирішили «трішечки» нажитися на своїх ж співгромадянах.

З початку історії Європи з цим бічем війни боролись як найжорсткіше і показово: в Греції бариг спалювали живцем; в Римі заливали в горлянку розплавлений метал та топили в Тибрі; на просторах Pax Christiana їх вішали та колесували; яка участь очікувала в Новий Час майстерно зобразив Жак Калло (на ілюстрації).

Сьогодні мінімальний продуктовий кошик дорожчає ледь не щодня і жодних ознак того, що ціни зупиняться не спостерігається. Це в купі з небажанням керівництва впровадити військову економіку з часом буде зумовлювати погіршення ситуації в тилу. Масштаби якої будуть пропорційні зі зменшенням у громадян накопичених коштів. Відкрити / Коментувати

2022-03-17 20:00:28 ​​Після захоплення Криму офіційні засоби нашої пропаганди всі як один кинулись проводити паралель між 3 Райхом і РФ, тавруючи сучасний російській режим «фашистським». А з початком нападу 24 числа це прийняло форму істерії, до якої доєднались потужні західні ресурси пропаганди. Нажаль навіть частина правого середовища перейняла цю риторику та використовує її. Не складно спрогнозувати, які будуть наслідки цього курсу. Якщо події 13-14 року стали таким собі поштовхом для розвитку правого ідеї, то сучасна істерія стане поштовхом до росту антифашистського наративу як серед пересічних людей, так і серед націоналістів. Не залежно від результату війни правий рух в країні після неї зміниться.

Також є окремі представники правого руху, які намагаються транслювати іншу думку, вони прирівнюють РФ до Радянського Союзу і відповідно сучасний російській режим до більшовизму. Якою б привабливою ця думка не здавалась вона не лише губиться на фоні всеохоплюючої антифашистської істерії, так ще не відповідає дійсності. Сучасна ідеологія Москви має мало спільного з більшовиками минулого століття, і не лише тому що відкидає його головні засади, так навіть таврує катастрофами знакові для нього події, як Лютнева і Жовтнева революції. Головним спадком від Радянського Союзу, який культивується і давно переріс свого радянського пращура, є «культ победобесия». Перемога в ДСВ розглядається без жодного марксистського підтексту, а насамперед, як перемога російської зброї проти європейського окупанта. Цей наратив червоною ниткою проходить через усі події, на яких робить акцент сучасна російська пропаганда. Це і так звана «Отечественная война 1812 года»; «Кримська війна»; весь ряд «Північних» та лівонських війн і тд. Теж саме стосується персоналій які культивуються, перш за все це лідери, які протистояли Європі. Звідси і росте коріння шанування російських царьків на одному рівні зі Сталіном. Так як ідеологія витіснена ідеєю «вічного протистояння з Європою» то жодного протиріччя в цьому для них немає. Ця ідея – симулякр, на який спирається російський режим, найбільш промовисто його символізує імперсько-радянський прапор.

Якщо дивитись ще глибше то цей конфлікт продовження відвічного протистояння Європи проти Азійського степу, цивілізації проти дикунства, порядку проти хаосу. Сьогодні РФ продовжує справу орд породжених степом, як і її попередники татари, монголи, печеніги, хазари, гуни, скіфи кіммерійці і так до перших нам невідомих, які всі ставили за мету знищити Pax Europae. А на нашу долю випало протистояти цьому, продовжуючи справу грецьких гоплітів, римських легіонерів, європейського лицарства, козаків, солдат «великої армії» та «коаліції», бійців ДА УНР і вояків «Останнього хрестового походу». Відкрити / Коментувати

2022-03-14 07:17:55 ​​Батько всіх речей. Творець війна.

Демон, ти рукою в сталевій броні наносиш світові болючі рани. Безчинний, ти кидаєш палаючий смолоскип у мирні села та міста. Сверепний, ти крадеш у тих, хто терпить потребу зерно з полів. Підбурювач, ти відриваєш синів від матерів, а чоловіків від люблячих дружин. Порушник, ти несеш жах у безпеку щасливих снів. Володар усіх страхів, на посвячених тобі вівтарях наповнені сльозами судини переливаються через край.

І все ж таки, вельможа, ти любим!

Твої апостоли сміються з необхідності пожертвувати будь-яким спокоєм. Зі співом відправляються вони на битви. З сяючими очима вітають вони провісників і слідують за вказаними тобою слідами, щоб знайти шлях до серця своїх ворогів.

О великий творець!

Хлопців ти перетворюєш на чоловіків, чоловіків на героїв. Мудрець, ти вчиш їх сприймати долю як випробування волі. І дивись: Не існує темних сил, здатних залякати душу зрілої людини.

Шляхетний вихователь народів!

Ти змушуєш нації шляхом боротьби, війни та пристрасної мрії гордо піднестися до зірок вічності. Ти кладеш кінець слабкій смиренності дурня і з суворою справедливістю вбиваєш безчесних боягузливих зрадників. Ти увінчуєш того хто подолав страх і рабський стан лавровим вінком визвольного діяння!

Курт Еггерс, 1942. Відкрити / Коментувати

2022-03-09 22:00:20 ​​Захід - то Ніцше, то Шпенглер, то Клемансо, то новий Рим, то Сорель, то дзвін алярму, що будить сплячих! Шевченко - його відгомін у нас.
Дмитро Донцов

У темну і жахливу ніч миколаєвської реакції вийшов на шлях тяжкої боротьби проти кріпацтва й царизму, проти соціального та національного поневолення за визволення - геній українського народу Тарас Шевченко. Все своє життя він "карався, мучивя, але не каявся" і співав гнівні та глибоко-людяні пісні, що не тільки пережили його темну епоху і його ворогів, але що звучать могуче і сьогодні, і на вікі-вічні ясними зорями світитимуть українському народові і цілому людству. Відкрити / Коментувати

2022-02-23 00:30:32 Сьогодні на сході Україна протистоїть відвічному ворогу. Ворогу у якого століття від століття змінюється назва, проте суть залишається незмінною. Це азійська орда народжена в степовій бездушності, яка раз на декілька століть виливається нестримною хвилею аби підкорити та знищити Європу…

До цих доленосних подій публікуємо огляд в українські пресі статті доктора Коммоса «Україна - бастіон Європи», яка була надрукована в «Фелькішер Беобахтер». Відкрити / Коментувати