Get Mystery Box with random crypto!

United in Blood

Логотип телеграм -каналу united_in_blood — United in Blood U
Логотип телеграм -каналу united_in_blood — United in Blood
Адреса каналу: @united_in_blood
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 1.72K
Опис з каналу

Найцінніше, що є в людині - це Кров, якщо правильно з нею обходитися. Але і найгірше, що міститься в людині, також є Кров'ю, якщо вона погано з нею поводиться.
Meister Eckhart
_____________________________________
По всім питанням @Sych_ua_bot

Ratings & Reviews

4.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

2

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 5

2022-05-25 10:00:11 ​​Необхідно ліквідувати буржуазний дух. Буржуазний дух, який обеззброює європейську людину. Який заважає їй захищати своїх жінок і дітей, який позбавляє мужності.

Толерантність, співчуття, жалість до далекого "Іншого"; байдужість до свого роду, до своїх рідних: така логіка буржуазного духу, цієї чуми, з якою треба боротися за ніцшеанським наказом Umwertung, «Переоцінка всіх цінностей»
.

Гійом Фей
6.9K views07:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-22 10:00:07 ​​Ми знаємо, що большевизм як форма державно-суспільного життя це найбільший злочин, що його можна придумати для духового й фізичного винищення людських спільнот. Та не всі так думають. Є раса, що бачить свій рятунок у скомунізуванні, ц. з. у духовнім каструванні всього того, що природа має найкращого й найздоровішого - національних спільнот! - бо тільки в такім скастрованому, обезволеному людстві бачить вона єдину можливість панування. Це жиди. З другого боку є народ з роздвоєною душею між Європою та Азією, — євразієць, не здібний, до творчого національного чину, в якого жилах пливе кров духів руїни в роді Атиллів і Джінгісханів, сполучена нещасливо з кров’ю великих європейців, що в результаті створило тип москаля-євразійця, з культом якогось месіяністичного імперіалізму в роді всяких православій, панславізмів чи большевизму з метою знищення «гнилої Європи». Ці два месіянізми: жидівський і московський, найшлися в дану хвилину на тому самому шляху й створили спільно один ідеал в формі большевизму, що намагається підбити світ в ім’я «голих і голодних», а в дійсності одні і другі, реалізують таким чином свої чисто національні інтереси. Большевицьку революцію створили москаль Ленін і жид Троцький, продовжив її євразієць Сталін, мерзенна потвора двох світів, найкращий виразник духа руїни всіх часів.

Двадцятилітня, найбільш вперта й рафінована пропаганда була в силі влити в душу московського народу віру в своє покликання, що було улегшене тим, що московський народ віддавна виховувано в дусі месіанізму. За цю жахливу нужду, що її переживав цей народ, йому обіцяно рай після знищення останнього класового ворога. Бо все лихо - так вмовляли в народ - походить не від злочинного утопізму комуністичної системи, тільки від тих кровопивців, що живуть за кордонами СССР. Життя або смерть, рай або нужда залежать від висліду цього останнього бою.

Тому в цім велетенськім змаганні на Сході Європи стоять проти себе не тільки дві могутні армії, але два світи, дві ідеї; тут боряться дві протилежні сили, тут змагається життя із смертю, день із ніччю, правда з брехнею. Тому це змагання таке завзяте, таке криваве, таке немилосердне.

Большевизм, синтез жидівського й московського месіянізму, це диявольська сила, загрозу якої відчула й зрозуміла Україна одразу по її появі. Перший наступ більшовиків на світ зустрічається зо збройним опором України. І від тоді, від 1917 р. починається, ця нерівна боротьба між здоровим інстинктом української нації на самостійне, національне життя та темною силою Півночі, що несе на своїх прапорах смерть тому всьому, що світ має ще здорового й творчого. Від 1917 р. триває ця українська «авантюра» - так називає «Кракавер Цайтунг» нашу довголітню боротьбу - не лише за нас, але за цілу Європу. Ми не перебільшимо, коли скажемо, що, коли Європа змогла сьогодні станути до цього велетенського двобою, так підготовленою до цього походу, завдяки українським жертвам, завдяки українським «лицарям абсурду», що почавши від Крут аж до недавніх гекатомб у Львові, Дубні, Луцьку захищали своїми грудьми Європу перед більшевицькою навалою.

«Україна в оброні Європи», Берлін 1941 рік
251 views07:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-15 10:00:08 ​​... допоки при владі в Україні перебуватимуть євреї та колишні комсомольці, які вбралися у строкате пір"я націонал-антифашистів, річниця капитуляції наших німецьких союзників у Другій Світовій Війні святукватиметься нахабно, вперто та незнищенно. Тішить одне - в умовах Четвертої Світової Війни, що розростається, переслідуватиметься суто московсько-більшовицьке трактування ДСВ та зазнавтимуть репресій прибічники цього трактування. Втім, як на мене український варіант націонал-антифашизму є не менш бридким та не менш скотським. Хвороблива увага до знищених в Україні євреїв, поцуплений у недобитих пілсудчиків міф про війну на два фронти, зведення усього українського консервативно-революційного руху лише до ОУН (б) та до УПА, віджатої Шухевичем у Боровця, намагання перетворити ОУН (б) на социал-демократичну партію європарламентського розливу, а УПА - на якусь хімерну подобу іспанських інтербригад, викликають і нудьгу і нудоту. Історія не знає умовного засобу, але лише Рейх та його союзники допускали можливість існування Української Держави після своєї перемоги - бодай трохи окраяної на заході та надто подовженої на сході, але все ж таки держави фашистської, тоталитарної та воєнізованої. У 1943 році Рейх зрадило багато його союзників, зрозумівши, що на Волзі Пес-із-Заходу зазнав смертельного поранення. Серед цих мудрих прагматиків була й ОУН(б). Не мені судити цих людей. Вони заплатили страшну ціну за свої переконання. Зазначу лише одне - мені завжди були симпатичнішими ті українці, які лишилися із Рейхом до загину його і тому голова абверівської резидентури R " чорний полковник" Дяченко мені був, є та буде ближчим аніж Роман Шухевич...

Горлохват, 8 травня 2018 р.
274 views07:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-13 22:00:04 ​​​​​​Другим із головних стовпів нинішньої української пропаганди є апеляція до споконвічних українських демократичних цінностей та їхнє простеження в глибинах історії. Це «простеження» є досить слабкою маніпуляцією (навіть фальсифікацією), яка має мало спільного з дійсністю. Ще пів століття назад чудово розуміли справжню цінність демократії, далі витримка зі статті ОУН «Вождь», 1941 рік.

Часи демократії, це б то часи, коли над усякою річчю рішали найширші маси, це здебільшого часи упадку, частинного чи повного занепаду, часи, які не видавали із себе сильних мужів, що поривали би за собою маси й провадили б їх до кращого життя. …

Історія України, це не історія якихось демократичних партій з різними президентами, парламентами, але це Святослав Завойовник, Володимир Великий, Ярослав Осмомисл, Петро Конашевич Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Навіть в новітніх часах наші визвольні змагання не так пов’язані з Центральною Радою й усілякими демократичними міністрами, послами, а якраз з Петлюрою, Коновальцем…

Історію України не творила маса, ота «капуста головата», як її називав віщий Шевченко. Історію України творили постаті, великі постаті, що носили в своїх серцях ідеал цілої української нації й найкращого його здійснення
.
315 viewsedited  19:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-10 23:38:03
10 травня 1933 року в Берліні на площі Опери було віддано полум’ю понад 25 000 книг. Це стало кульмінацією боротьби проти ворожого духу, що розкладав суспільство.

Український студент Власт, який був свідком спалення книг в Мюнстері, так описав свої враження до газети «Наш клич»:

І в тій хвилині прихильність до німецької молоді росте. Бачу стоптану й оплюгавлену червону гидру в жидівських лахах, бачу її смерть і чую, що у мене серце починає битись приспішеним темпом. Ах, в цю хвилину завидую німцям, завидую їм їхньої рішучості.
313 viewsedited  20:38
Відкрити / Коментувати
2022-05-09 15:00:06 ​​Ми - величні переможені у 1945 році, і переможцем, нашим ворогом, є священний союз банкірів Волл-стріт і сталінських бюрократів.

Гріпарі
269 views12:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-03 13:00:04 ​​З меморандума Української Генеральної Ради Комбатантів до німецького уряду, червень 1941 року.

Ми українці дуже боляче відчули той факт, що два роки ми могли тільки приглядатися до могутньої боротьби з нашим спільним ворогом. Коли ж тепер нам запропоновано приймати участь у цій боротьбі, побіч інших народів, зі зброєю в руках, ми, українські комбатанти, відповідаємо сьогодні те саме, що у 1914 і 1918 рр.

Ми - учасники української визвольної війни, готові до бою!

На фото колона ветарнів ПВЗ вирушає записутися в дивізію «Галичина».
90 views10:00
Відкрити / Коментувати
2022-04-26 19:00:05 ​​Для повного відродження українського народу необхідне зєднання всіх сил під одним проводом для одної ціли, а всі продажні елементи, що їх ціллю були партійні і особисті спори тільки за власну шкуру, що єдналися і ще тепер поєднались би навіть з найбільшим ворогом українського народу ради власної вигоди і гонорів, що байдуже дивилися на катування братів тільки тому, бо мовляв, "мені добре", тих назавжди усунеться поза скобки національного і політичного життя. В нашій праці завжди памятатимемо про поміч німецької Армії і її Вожда Адольфа Гітлєра у визволенні українського народу. Тому будемо дбати про поглиблення приязних звязків і співпраці з німецьким народом на полі політики, культури, науки та товариського життя. Це найближча програма і завдання Організації Українських Націоналістів.

Організація Українських Націоналістів та її найближчі завдання
167 views16:00
Відкрити / Коментувати
2022-04-24 23:19:29 ​​Витримка з проповіді Епископа Подільського і Вінниицького - Дамаспина, 1942 рік:

Український багатострадальний народе! Твоя доля подібна до життєвого шляху Христа. І тебе мучили, оплювали, били. Мільйони наших братів закатовано в тюрмах, заморено нуждою, голодом. Свідками твого страждання була не тільки рідна земля, але й темрява полярної ночі... Архангельськ, Соловки, Мурманськ, Коля, Сибір, Камчатка... Ти також пройшов Голготу. Ще від безбожної жовтневої революції ти нидів у своїх злиденних селах, тебе запрягли в колгоспне ярмо і погнали на лани, створені з твоєї власної землі, в комуністичну панщину. Почались твої страждання, тебе розп'ято. Недалеко була твоя духова (а може й фізична) смерть: загибель віри, традиції, звичаїв, а навіть сенсу життя. І в останній хвилині ти воскрес— в червні 1941 року.

Воскрес силою Божою. Один Бог є Вседержитель всього. Він розпоряджається народами й їх силами і посилав одних на рятунок другим. Ти ще не віриш, що воскрес. Тобі ще шепчуть деякі з посеред тебе, що вороги знову вернуться і поведуть тебе ще раз на Голготу. Не вірі Христос Воскрес і більше не вмирає, і ти воскрес, і є живий, жива душа твоя й ти вільний.

Народи Европи з жахом дивилися, як ти страждав на власній багатій землі, медом і молоком текучій. Але коли чаша твого терпіння переллялася, тоді Той, котрий сам ніс хрест, допоміг тобі. Він послав проти твого супостата другий народ, який відвалив камінь з твого гробу, і ти воскрес. Розбіглися вартові, що сторожи ли тебе, не помогла їм зброя. Вони прогнані з твоєї землі або знищені. Багато вке було в історії людства воєн, але такої важливої, як сьогоднішня, ще не було. Ворогами Христа були колись жиди, а потім жиди створили большевизм, що є найбільшим ворогом християнства. І коли жиди, засудивши Христа, кричали: «кров Його на нас і на діти наші», то це їхнє бажання сповняється на наших очах...

Царство сатани на нашій Україні розлетілося. Український народ воскрес до нового життя. Діти моєї Пастви! Ви уміли пронести віру в тяжкі роки переслідувань. За те радуйтесь тепер всією душею і в святі пасхальні дні співайте: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував».
183 viewsedited  20:19
Відкрити / Коментувати
2022-04-24 19:30:03
Світлини зі святкування Великодня в ОУНівському 31 батальйоні СД, відомого як Український Легіон Самооборони, 1944 рік.

Преподобні отці, місцеві холмські священики, запрошені командуванням і духовником Легіону, скінчивши торжественну Службу Божу, святять вояцьку паску. Гремить «Христос Воскрес», луною котиться радісне «Воістину» з грудей лави, по братньому обнімаються старшини з вояками, христосуючись. Опісля всі сідаємо до столу, українці і німці, запрошені офіцери з військової частини, що тут стоїть, і представники громадянства. Лунають слова про велике українсько-німецьке братерство зброї, дзвенить юнацька пісня, кружляють поставці і полумиски. А на дворі, де сонце розцілувалося з великодніми дзвонами, горить ясна пахуча провесна.
168 views16:30
Відкрити / Коментувати