​ГОЛОВНЕ НЕ ПЕРЕТРИМАТИ … ДОВОДИ ПРО НЕДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ - | АНТиКОР🔺судова практика

​ГОЛОВНЕ НЕ ПЕРЕТРИМАТИ … ДОВОДИ ПРО НЕДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ
- Прости, что так поздно звоню. - А ты не поздно, ты - зря / автор неизвестен

Доволі часто сторона захисту притримує «козирі в рукаві» та вперше озвучує доводи щодо недопустимості доказів безпосередньо в судових дебатах.
У наведеному нижче випадку місцевий суд погодився з доводами захисту, висловленими у такій спосіб, визнав докази недопустимими та ухвалив виправдувальний вирок.
АП ВАКС дійшла висновку, що у такому випадку мало місце порушення принципів змагальності, визнання доказів недопустимими було передчасним у зв’язку з чим за результатами перегляду скасувала вирок місцевого суду.
Такий же підхід ВАКС підтримав й в іншій справі.

Оскільки допустимість доказів підлягає доказуванню, суд зобов’язаний надати таку можливість стороні, яка надає їх на підтвердження чи спростування обставин кримінального провадження, зокрема, у випадку заперечення допустимості доказів іншою стороною. Відсутність заперечень сторін не звільняє суд від обов’язку перевірки допустимості доказів в процесі їх дослідження.
У даному кримінальному провадженні прокурор оголошував зміст документа чи речового доказу, сторони за бажанням висловлювали свої зауваження чи пояснення до змісту, після чого суд долучав доказ до матеріалів провадження. Під час судового розгляду та дослідження доказів суд не встановив очевидну недопустимість жодного доказу, наданого стороною обвинувачення, не припинив їх дослідження, сторона захисту не заперечувала допустимість доказів, не заявляла клопотань про визнання доказів недопустимими (за виключенням одного протоколу НСРД). Разом з тим, в судових дебатах сторона захисту навела обставини недопустимості значної кількості доказів, на яких ґрунтувалося обвинувачення і з приводу яких ці обставини не з’ясовувалися, не перевірялися в ході дослідження доказів.
За результатами дебатів суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, під час якого визнав недопустимими низку протоколів доступу до речей і документів, протоколів обшуку, протоколів огляду, письмових і речових доказів. Тобто, дослідження доказів суд здійснив без з’ясування обставин їх недопустимості в ході розгляду кримінальної справи, а своє рішення з цього питання прийняв в нарадчій кімнаті на підставі обставин, наведених стороною захисту в судових дебатах без надання прокурору можливості спростувати їх.
Таке дослідження наданих стороною кримінального провадження доказів обмежує її у доказуванні допустимості доказів, а відтак порушує принципи змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів в судовому засіданні, закріплених у ст.ст.22, 23 КПК. Дане порушення процесуального закону є істотним, оскільки воно стосується значної кількості зібраних органом досудового розслідування, прокурором доказів, на яких ґрунтувалося обвинувачення. Визнання їх недопустимими на підставі доводів сторони захисту в судових дебатах, поєднане з обмеженням прокурора в доказуванні протилежного, могло вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинувачених у випадку належного дослідження доказів в судовому засіданні, створення умов для реалізації прокурором своїх процесуальних обов’язків щодо доказування допустимості наданих ним доказів.
Враховуючи, що колегія суддів встановила порушення принципів змагальності та безпосередності дослідження допустимості доказів сторони обвинувачення, вона вважає передчасним визнання судом кожного з них недопустимим.
Ухвала АП ВАКС від 11.02.2021 (справа № 521/17260/18)