​КАК-ТО ТАК… /мотиви чергового закриття найбільш резонансної к | АНТиКОР🔺судова практика

​КАК-ТО ТАК…
/мотиви чергового закриття найбільш резонансної кримінальної справи - «Роттердам+»/
Вы не понимаете, это другое! / идиоматическое выражение

САП вчетверте закрило справу «Роттердам+» стосовно підозрюваних на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК (за недоведеністю вини).
Розслідування здійснювалось, зокрема, за ст.364 КК. За версією слідства внаслідок прийняття НКРЕКП Постанови № 289 до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС групи приватних компаній ДТЕК, були включені видатки, які насправді не здійснювалися – витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. Це призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. Протягом 2016-2017 рр це спричинило збитки споживачам електроенергії на суму ₴18,68 млрд (приблизно $715 млн).
Однією з підстав для закриття провадження було недоведення спричинення злочином майнової шкоди.
Слідчий суддя погодився з законністю закриття КП, зазначивши, зокрема наступне.

Слідча суддя критично ставиться до тверджень скаржників стосовно того, що шкода була завдана усім особам, що проживають чи працюють на території України, оскільки ст.364 КК є матеріальним складом злочину, та прямо передбачає вимірювання шкоди в матеріальному еквіваленті. Кримінальне право регулює суспільні відносини імперативним способом, тому слідча суддя не може довільно тлумачити поняття, чіткі дефініції яких містяться в тексті кримінального закону. В Україні діє принцип верховенства права, складником якого є принцип правової визначеності, вільне тлумачення «істотної шкоди» й «тяжких наслідків» суперечать цьому принципу. Наслідки, які неможливо виразити у еквіваленті грошової оцінки, не можуть бути визнані істотною шкодою чи тяжкими наслідками.
Слідча суддя звертає увагу на очевидну конфліктну ситуацію, пов`язану з різними результатами експертиз, що по-різному відповідають на питання щодо збитків. Встановлення висновками експертів різниці між прогнозованою оптовою ринковою ціною електричної енергії, що затверджена постановами НКРЕКП, та прогнозованою оптовою ринковою ціною електричної енергії [розрахованою за умови врахування при проведенні розрахунків витрат на доставку вугілля з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен до українського порту та транспортування вугілля зі судна на склади українських портів виключно на обсяги імпортованого вугілля], не вказує на те, що така різниця є матеріальною шкодою (збитками). Висновки брали до уваги довідки, складені спеціалістом НАБУ щодо розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, які самі по собі становили результат використання спеціальних знань та навичок особою, що була залучена органом досудового розслідування, для надання консультації та висновку під час досудового розслідування, який сам по собі не є підтвердженням об`єктивних обставин.
Обов`язок слідчого, прокурора не полягає у тому, щоби у будь-якому випадку визначити розміри збитків, - вони повинні лише забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Слідча суддя на етапі розгляду скарги не може оцінювати експертизи по суті, а може лише встановити, чи у контексті кримінального провадження, було доцільним, обґрунтованим і вмотивованим закриття кримінального провадження на їх підставі.