2023-04-09 16:58:37
Привіт усім, приєднався до пропозиції бойового побратима приєднатися до цього проекту.
Байда, діючий військовослужбовців одного із підрозділів ТРО, але у зв'язку із поранення проходжу на даному етапі лікування (9 місяць пішов)...
Чому 9-ий місяць уже, тому що немає частини п'яти. Був вибір або ампутації або спробувати цей метод лікування. Обрав другий, оскільки завжди потрібно використовувати хоть один наявний шанс.
Щодо отриманого поранення, то я його отримав у липні місяці.. У червні місяці підрозділ вкотре отримав розпорядження про переїзд на іншу ділянку фронту.
Здійснивши рекогностування і увійшовши у курс справи наш підрозділ приступив до виконання завдань. Ми були придані одному із підрозділів на даній лінії фронту на посилення. Проходили дні кінця червня, розпочався липень, наші військовослужбовці усе більше адаптувалися до військової робити, оскільки для багатьох із них це все було вперше, вперше для когось служба, вперше для когось обстріли. У підрозділі були люди які раніше приймали участь у бойових діях, що дало змогу краще адаптуватися підрозділу як одному організмові під час виконання завдань.
В один липневий день підрозділам РФ, вдалося прорвати оборону у сусідньому підрозділі і вибити наших військових із займаних позицій.. Оскільки це був стик підрозділів, ми з командиром роти (загинув 24.02.23, на момент річниці вторгнення. Махно був одним із кращих командирів яких я знав по службі. Сумно,що нас залишають кращі) відразу почали вести розмови про те що завтра можна чекати окупантів у нас.
Так і сталося. На другий день близько 16 години, ми з ним обходили позиції, закинули новеньких потрібно було ввести в курс справи.. і почули рації що на одній з позицій відбувся контакт із противником.. По дорозі забігли на ксп взяли по гранатомету, здається це були матадори, почали висуватися в сторону тієї позиції, оскільки ми перебували в населеному пункті то це було зробити легше, так як населений пункт дає багато переваг при обороні.
Майже діставшись до позицій ми помітили зліва техніку противника, відразу здійснили по пострілу з рпг туди, вона уже не рухалася як з'ясувалося пізніше майже усі їхні бойові машини наїхали на протитанкові міни і пороззувалися на них. Це був танк і 4 бмп1 (одну з бмп підрозділ якому ми були придані затрофеїв на свою користь). Противник покинув свою техніку,і вирішив закріпитися у двох будинках, було видно як вони туди здійснюють переміщеня.. Діставшись до позиції на яку був здійснений напад, по рації пролунало що буде працювати наша арта, яка розпочала роботу по противнику , який мав бажання закріпитися на початку населеного пункту.. Артилеристи відпрацювали вдало.. Після чого було командири прийняли рішення йти на зачистку.. Було вирішено йти двома групами, одна по верхній дорозі, інша нижньою..
Підійшовши ближче до місця зосередження противника, розпочалося стрільба у нижньої групи, передали по рації що у них два пораненних. Командир вирішив залишити на місці і далі не просуватися , відійшли на декілька метрів назад і він залишив тут групу прикриття, а ми пішли на допомогу групи що йшла знизу... Діставшись туди ми дізналися що один побратим отримав поранення не сумісні із життям. Далі було прийнято рішення про їх евакуацію.Було визначено тих хто це зробить, поки інші далі ведуть бій.
Двоє евакуйовували легкого пораненого, і ми троє побратима який загинув.. по дорозі евакуації я наступив на міну лепесток, більше за все це одна з мін які були розкидані день перед цими подіями ( прибрали близько 10шт звичайною совковою лопатою, десь таки лишишился ще).
Далі побратими мені наклали джугт, зробили все що було потрібно в області підриву на п'яті, за що їм дуже вдячний..
Бій продовжувався далі, окупантів вибили звідти , вони ті хто зміг відійшли, не забравши своїх 200-их, як мені уже розповіли на другий день коли я був уже в шпиталі. А дальше розпочалося моє довготривале лікування, про яке можна буде розповісти далі.
1.8K viewsБайда, edited 13:58
V
