СУПЕРЕЧКА З БОГОМ Ти так далеко.. І скільки там км? 500, 600, | християнські вірші 🇺🇦

СУПЕРЕЧКА З БОГОМ
Ти так далеко..
І скільки там км?
500, 600, а може більше?
Та і хіба оце усе мине?
Хіба ця відстань зміниться колись?
А Ти говориш лиш "Молись!"
"Молись, щоб Я скоріш прийшов,
Щоб твою душу в світі цьому віднайшов.
Щоб потім поруч ти була.
І зрозуміла, відстані-нема!"
Я і молюся, я і молюся кожен день
Я знаю навіть більше вже пісень.
Я знаю заповіді всі
І Біблію читаю дні у дні!
Та щось не вистачає
Боже, віри в серці вже не має.
Уже не має запалу отого!
Я знудилась чекати-досить!
Ще довго мучати мене Ти будеш?
А може скоро взагалі забудеш?
А Ти як завжди, ніжно відповів.
"Пробач, дитино, що до сліз довів.
Пробач, що змушую чекати!
Але ж ти, мабуть мусиш знати.
Що світі люди є, які
У серці, ще не мають доброти.
Що у ввітчяй падають щодня.
А з ними і сльоза моя!
О як Я хочу врятувати їх.
І кожного, до одного, усіх!
О мила моя, зрозумій
Іще не довго, вже Я скоро твій!"
О Боже, та ті інші
В гріху зав'язані на вічно!
Ти будеш витрачати на них час?
Так він відведений був лиш для нас!
Для нас з Тобою, Боже!
Чи говорити так уже не гоже?
Для тебе інші важливіш за мене?
Чи донька вже з'явилась інша в Тебе?
Чому забув?
Я пам'ятаю час, коли ти поруч був!
Твої слова полилися медом:
"Дитино, ти що забула, де ти?
Ти тут, в Моєму серці,
Для тебе, завжди, тут відкриті дверці!
Ти вже доросла стала!
А пам'ятаєш, за руку ще Мене тримала?
Коли маленькою училася ходити.
А потім, Я навчив тебе любити!
І ти любила всіх!
Дорослих, і малих!
А зараз де твоя Любов?
Ти втратила її, коли були у двох? "
О Боже, здається я все зрозуміла
Невже, невже я стала єгоїстка?
І що мені тепер робити?
І як мені процес цей зупини?
Та Ти пішов, і вже нічого не сказав
Але я знаю, відповідь Ти мав.
Її сама знайти я мушу.
І цю розмову, я вже не забуду.
Так швидко почали минати дні
Але і досі пусто у моїй душі
Не має в серці ще любові.
А де ж знайти її, у слові?
"О Господи, та підскажи
Благаю, вдповідь мені скажи!"
Ось так молилася щодня.
А потім, була ніч одна.
І снилося тоді мені
Великі двері.
Я швидш за них- За ними крик.
"Христа розп'яли!-Он, дивись!"
Я глянула туди
І боляче так стало на душі.
Стікала з Твого тіла кровь
То Ти так виразив любов?
Ти через силу голову підняв
Ти щось сказати мені мав.
Ти ледь сказав, промовивши слова.
"Ох, рідна донечко моя
Не плач, мені не боляче"
Але ж я бачу, сил нема уже!
"Люба, то все для тебе
То все для тих, у кого чисте серце
То все для тих, у кого й ні
У мене діти рівні всі.
Немає тих кого люблю Я більше
Але для кожного віддам усе!
Не думай доню, що коли для інших
Для тебе місця не знайти."
Я бачила- Ти вмер.
Та зрозуміла я лише тепер
Любові вистачить на всіх
Ти показав мені, зумів!
І зараз хочу щоб і я
Любов цю іншим показать могла.
О, Боже, дякую Тобі
Тепер, не одиноко вже мені.