#поезіяпідписників Зневіра Тихо, сину, тихо плач ночами, | Віршолюб

#поезіяпідписників

Зневіра

Тихо, сину, тихо плач ночами, Залий слізьми
Віка людські, окутані гріхами,
В обіймах тьми

Знаю: світ наш цей тривожний,
Та ти його люби,
Розкутий видивом безбожним, До себе підпусти

Розбивши владу, стануть люди Мали й старі - та й усі волати
I вереск чуть буде звідусюди - Що ж то за істина проклята?

А ти, сину, стань до них довкола
I мовчки, любливо дивись
Як світ старий зневіра розпорола,
Заливши смертним небесну вись.

I почнеться крик.
Будуть люди тихі виривати горлянку й поїти малих
I не найтися більшої утіхи Робити з просвітників черствих

Вірш присвячено новому поколінню українського дисидентського руху.

Ольга Слободян