#поезіяпідписників Я у світі, щоб скласти розбиті у друзки | Віршолюб

#поезіяпідписників

Я у світі, щоб скласти розбиті у друзки дзеркала...

Я у світі,
щоб скласти розбиті у друзки дзерка́ла,
пересвідчитись, скільки було́ їх до втрати життя...
Скільки шкоди завдало?
Кому́ було смерті замало?
Хто стояв і дивився на їх безневинне биття...
Я повинна пробігти усі
й перейти кілометри,
перевірити кожну з загублених сумнівом вір…
Де порив перманентний?
Де погляд пропав іскрометний?
Слід зламати мовчання й впустити новий часомір.
Я тепера промчусь над човно́м
світловим метеором,
щоб збагнути, де відчай надію від лиха прикрив.
Хто створив ці затори?
Хто світло забрав з коридорів?
В сподівання чому хтось сум'яття таке поселив?
Я у світі, щоб днесь відтворити у пазлі картину:
десь загублено кілька фрагментів, що створюють дим…
Як зніму павутину,
щоб видкою стала причина,
то і світ вже ніколи не буде настільки блідим.

Любов Уманська