#поезіяпідписників Sunsets Ці осінні сонцясідання Запали | Віршолюб

#поезіяпідписників

Sunsets

Ці осінні сонцясідання
Запали мені у душу
І я з радістю у них тону,
На мить про усе забувши.
Ці осінні сонцясідання -
Мій рідний забутий край,
Мій затишний дім на окраїні,
Мій кимось відібраний рай.
Ці осінні сонцясідання
Мене ваблять до себе щосили:
Ваблять утраченим спокоєм...
І чому ж я іще не з ними?

Цих осінніх сонцясідань
З нетерпінням чекаю щороку:
Це ж моя печаль неземна
І мій порятунок від втоми.
Ох, осінні сонцясідання,
Залюблені діти осені,
Похмурим дощем вимиті,
Безкраїм небом зношені.
Ох, осінні сонцясідання
І неба сиза блакить
Украли мою стомлену душу
У сум'ятті м'ятежних століть.

Autumn Rain