#поезіяпідписників
mors et tempusХто як не ти мені розкаже
Куди вирують потоки життя?
Про роки чорні, наче в сажі,
Можливо в них опинюсь і я.
І як фейлетон серед романів
В них загублюсь малим дитям.
Запитаю боязко: «що далі?..»
Трохи лячно поряд з небуттям.
Хто як не ти мені розкаже
Куди вирують потоки життя?
Кожен крок мій в ілюзіі, омані
Тягарем стає, без вороття.
Беззаперечно покинутий часом,
Безнадійно майбутньо забутий.
Я стану таким як ти і так само
Живих питань мені вже не почути.
Андрій Цап
