#поезіяпідписників Невтишене бажання Як хочеться, часом, | Віршолюб

#поезіяпідписників

Невтишене бажання

Як хочеться, часом, зовсíм не любити
Не думати, спати, а може й не жити
Дрімати собі на краю небуття,
Чи ніжитися в лоні, немовби дитя.

Не знати страждання, і болю тортури
Не відати злості, лихої натури.
Спинитись на мить у полоні тривоги
Відкинути геть усі перестороги.

Не бачити вічну війну між світами,
Де борить добро корінь зла поміж нами.
Не вміти кохати, ілюзії море
Розбурхати, змити, у серденьку хворім.

Та все так і буде, лиш час надійде
І кожен у вічність дорогу знайде.
А поки причину терпіти страждання
Хай кожен згадає, до чорта зітхання.

Смакуй плоди радості, хтивості жар
Хай буде для тебе божественний дар
Ковтай сльози щастя, допоки ти тут
Ще трохи,  а далі - лиш вічності звук. 

Роман Кравченко