Червневе, харківське Я боюся, коли на годиннику стільки ж, с | vladislava_sim вірші
Червневе, харківське
Я боюся, коли на годиннику
стільки ж, скільки і років мені —
двадцять три.
Часто саме на цей час
якийсь клятий росіянин ставить собі будильник,
байдуже позіхає, потягується
і тисне на кнопку.
Електричні кити співають місту тривожну пісню.
Затуляю вуха.
Гул крові —
я наче пірнула у воду,
ніби прокинулася у темній утробі.
Безпека...
Але ракету чутно і так.
Вона будить будинки,
і з них вилітають у густу височінь
мильні бульбашки,
котрі були чиїмись батьками і дітьми.
О 23-й годині молюся,
щоб навіки мені 23 не стало.
21.06.2022
