Буває, тривога стає навіть більше за мене саму. Тоді вона поч | vladislava_sim вірші
Буває, тривога стає
навіть більше за мене саму.
Тоді вона починає
торкатися стелі
і лапи тягнути свої
до моєї постелі.
Як же їй, проклятущій,
вказати на двері,
коли, засинаючи,
замість овечок — стада БТРів,
коли за нектаром до квітів —
гелікоптери.
Вдавився би Юда
на Тайній вечері.
Танцює війна
у прямому етері.
Ніколи не досить
їй свіжої плоті.
Убивства —
це просто буденна робота.
04.08.2022
