Торкаєшся поглядом ночі, що ллється з вікон всередину. Аж рапт | vladislava_sim вірші
Торкаєшся поглядом ночі, що ллється з вікон всередину. Аж раптом — далеким вибухом долі-пір'їнки у вогнище зметено. Бачиш, сьогодні не в тебе над головою замкнуло лещата. Оберт зробив небесний млинок, дерев'яні тріщать коліщата... Стеля зітхнула і стала підлогою. Кров'ю все більше рясніє вінок. Навкруги забреніли зірки. Абонент не може прийняти дзвінок.
