Видатні українці

2022-01-24 20:15:32 ​Дівчинка-індиго, яка за 11 років життя створила понад 2000 картин Олександра Путря прожила дуже коротке життя через лейкемію. Але стала однією з найбільш незвичайних художниць. Тримала в руках олівець і пензлик у три роки. Малювала все: кумедних звірів,… Відкрити / Коментувати

2022-01-24 20:12:08 ​Дівчинка-індиго, яка за 11 років життя створила понад 2000 картин

Олександра Путря прожила дуже коротке життя через лейкемію. Але стала однією з найбільш незвичайних художниць. Тримала в руках олівець і пензлик у три роки. Малювала все: кумедних звірів, казкових персонажів, автопортрети та навіть технічні креслення. На думку Саші, вони повинні були допомогти дорослим досягти Місяця.

У п'ятирічному віці Саші поставили страшний діагноз - лейкоз. Щоб хоч якось абстрагуватися від болю, вона стала присвячувати все більше часу малюванню.

Шість років дівчинка боролася за життя, але недуга виявилася сильнішою. Незадовго до відходу Саша попросила батька прикласти руку до аркуша, обвела її та зробила те ж саме зі своєю. Завершений малюнок знайшли коли дівчинки не стало. На аркуші, окрім долонь, зображена зірка Сіріус, на яку Саша мріяла полетіти вже життя.

Після смерті художниці відбулося більше сотні персональних виставок в різних країнах світу. Дитяча художня галерея імені Олександри Путрі є в Полтаві.

Пам'ятаймо! Відкрити / Коментувати

2022-01-24 16:45:00 Вшанував пам'ять полеглих побратимів Гербом України з каміння!

Остринський тризуб — державний символ, викладений з білого каменю просто на схилі гори неподалік від села Остриня.

Колишній воїн УПА Анастасій Панькович Козак створив його на місці запеклих боїв повстанців сотні Пилипа Орлика з більшовиками. Нижче тризубу зазначений рік викладання «1992» та слово «воля». На спомин про полеглих побратимів. І створив його у віці 70 років. Такий тризуб, що видно навіть із космосу!

Неймовірний приклад поваги та шани до загиблих за свободу побратимів! Відкрити / Коментувати

2022-01-24 12:00:38 Архітектура

Фотографія

Живопис

Ескапізм Відкрити / Коментувати

2022-01-23 20:28:22 ​«Український Шаляпін», якого вбив Хрущов

Михайло Донець – загублений самородок, який досконало володів 134 партіями басового репертуару. Голос відзначався красивим тембром, широтою діапазону. Це був співак світового рівня!

Із восьми років співав у церковному хорі. Згодом завдяки меценату Олексію Грінченку потрапив до Київської опери. Стояв на одній сцені з іменитими маестро та навіть мав зустрічі з Петром Чайковським. Пізніше Михайло був зарахований до військової школи медичних фельдшерів. Брав участь у курсантських спектаклях, грав найрізноманітніші ролі. По закінченню служби займався самоосвітою, ходив на уроки вокалу до іменитих київських педагогів, брав участь у виставах драматичної трупи Бородая. Через приголомшливий успіх Михайла запросили до москви в приватний оперний театр Сергія Зиміна.

Повернувся на Батьківщину Донець вже першокласним оперним співаком. Глядачі із захватом зустріли земляка. Виступи Донця були справжньою культурною подією Києва! На шпальтах газет регулярно з’являлися справжні оди співакові.

З початком Першої світової Донець пішов служити фельдшером до київського госпіталю. Після Української революції Михайло став одним із засновників українського оперного театру. Був першим із оперних співаків, який удостоївся звання Заслуженого артиста республіки, а у 1930-му – Народного артиста України. Відтоді Донець став гастролювати просторами радянського союзу – від Львова до Уралу. Аж на Далекий Схід! Записував грамплатівки з українськими народними піснями й операми українських композиторів.

З початком утисків української інтелігенції в 1920-х роках Донець потрапив в поле зору більшовицьких спецслужб. Як результат – обшуки, арешт та вирок. Українця назвали шпигуном, контрреволюціонером і націоналістом. Влітку 1941 року зникли будь-які згадки про Михайла Донця. Пізніше стало відомо, що співака розстріляли радянськими спецслужбами.

Таваріщ хрущов у своїх спогадах згадував, що видатного українця заарештували, щоб німці його не викрали і не використали проти радянської влади, але він помер. Насправді Михайла Донця розстріляли, про що свідчить збережена в архівах телеграма. хрущов збрехав, а оперного співака реабілітували лише в 1989 році...

Пам'ятаймо! Відкрити / Коментувати

2022-01-22 20:25:52 ​«Пішов у смерть – і повернувся в думі
І вже тепер ніхто його не вб’є…»

В ніч з 21 на 22 січня 2014 року був викрадений і вбитий після катувань кандидат фізико-математичних наук, сейсмолог Львівського інституту геофізики Національної академії наук, Герой України Юрій Вербицький. Один із перших у Небесній сотні…

Яким він був? Чому прийшов на Майдан?
У житті Юрій був доброю й неконфліктною людиною. Любив фотографувати. Слухав рок-музику. Любив свого собаку Альпа. Любив гори, був знаним альпіністом. Здійснив сходження на вершини вищої категорії складності в Криму і на Кавказі. Абсолютно не цікавився політикою, був аполітичною людиною, але при цьому дуже чутливою до будь-якої несправедливості. Коли почались протести в Києві, взяв відпустку за власний рахунок і поїхав на Майдан. Бо не зміг бути осторонь. Вважав своїм обов’язком бути серед людей, котрі вийшли висловити свою думку про злочинну владу їй в лице.

21 січня 2014 р. на вулиці Грушевського Юрій Вербицький потрапив під обстріл гумовими кулями з боку силовиків. Йому поранили око, через що доправили у Жовтневу лікарню. Але там бандити викрали його разом із громадським активістом Ігорем Луценком. Як розповів згодом Ігор, який зумів вижити, бандити їх обох жорстоко катували. Але Вербицького катували з особливою жорстокістю. Бо зі Львова, "бандерівець"...

Тіло Юрія знайшли 22 січня в лісі під селом Гнідин на Київщині. З перебитими ногами, численними забоями, без верхнього одягу. Був викинутий у лісі при 15-градусному морозі. Без жодного шансу вижити…

16 квітня 2021 року суд засудив до 9 років позбавлення волі Олександра Волкова як одного з викрадачів Луценка та вбивцю Вербицького. В СІЗО по цій справі перебували ще Сергій Мисливий та Іван Новотний. Але вони на свободі, бо суд не продовжив запобіжний захід цим підозрюваним. Є й інші винні у цьому злочині. Але вони зараз, ймовірно, переховуються на росії.

Ми пам'ятаємо. Не забудемо! Відкрити / Коментувати

2022-01-21 19:20:42 ​Ангел із ДАПу

Ігор Брановицький - український кулеметник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади, учасник Революції Гідності, учасник війни на Сході України, кіборг-захисник Донецького аеропорту.

Під час оборони аеропорту Донецька Ігор зміг витягнути на собі двох поранених поплічників і повернутися назад. Але...був захоплений у полон сепаратистами та посіпаками кремля.

Спочатку хлопців привезли до банди «гіві». Псевдобойовик насміхався над ними. Сказав до Ігоря: «А ты что такой молчаливый?!». Ігор відповів, що як військовополонений має право не говорити. Мовчати.

Після того, як закінчилась зйомка відео, «гіві» бив Ігоря: пістолетом розбив йому лоб до кості. Вже тоді вирішилася доля Брановицького. Бо коли хлопців спустити в підвал до ще одного посіпаки путіна «мотороли», на Ігоря було вказано: «вот этот – идейный». Бо Ігор був «за ідею» – за Україну.

За повідомленнями очевидців, після тортур і знущань у полоні над побратимами Брановицький добровільно визнав себе кулеметником, якого розшукували бойовики. Після катування був застрелений двома пострілами в голову російським терористом павловим (той що «моторола»). У березні ідентифікований серед загиблих, яких вивезли з Донецька.

У 2016 році Ігор отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» та орден «За мужність» III ступеня. Обидві заслужені нагороди посмертно.

Герої не вмирають! Відкрити / Коментувати

2022-01-21 10:46:45 Слова Ліни Костенко влучають у серце кожного. Проймають до мурашок, змушують думати, відчувати. І любити Україну!

Згодні? Відкрити / Коментувати

2022-01-20 21:40:32 Встигни замовити футболки з видатними українцями!

Ми мріємо, щоб про досягнення видатних українців знали якомога більше людей. Саме тому продовжуємо створювати речі, які не лише стануть особливим елементом твого гардеробу, а й допоможуть діяльності нашого проекту!

Футболка з Сергієм Корольовим та Ігорем Сікорським від Освітньої асамблеї це:

М'яка приємна одежина для тебе;
Унікальний принт від художника. Такої не знайдеш у магазині;
Внесок у відновлення історії, адже видатні вчені є і в Україні;
Підтримка волонтерського патріотичного проекту.

Ціна: 400 грн
Матеріал: 100% бавовна.

Для попереднього замовлення пиши нашому боту! Відкрити / Коментувати

2022-01-19 20:15:59 ​ Неперевершений літератор, якого не зламав тоталітаризм

Михайло Драй-Хмара – поет і справжній поліглот, який знав 19 мов! Крім того вивчив давні мови: старослов’янську, старогрецьку, латину, санскрит.

Саме йому належить крилатий вислів “ґроно п’ятірне” – символічні слова проти влади, які він написав у сонеті “Лебеді”. За це поета кинули до в’язниці. Не встиг закінчити навчання в університеті, як поїхав працювати за кордон. Вивчав архіви Будапешта, Загреба, Белграда й Бухареста. Водночас вивчав мови й писав дослідження про видатного письменника Хорватії Андрія Качіча-Міошича. Цю працю навіть відзначили нагородою.

Повернувшись до України, працював професором славістики в Кам’янець-Подільському університеті. Через п’ять років поїхав до Києва й почав займатися культурно-освітньою та науково-дослідницькою діяльністю. Згодом вийшли його перші вірші. Збірка “Проростень” побачила світ у 1926 році й отримала схвальні відгуки від Максима Рильського.

Двічі був заарештований за звинуваченням у націоналістичній контрреволюційній діяльності. Вирок – 5 років таборів. Поет опинився на Колимі, де згодом йому додали ще 10 років виправних робіт. Привід – нібито ведення антирадянської пропаганди серед арештантів.

Про смерть поета дружину радянські совіти повідомили лише через дев'ять місяців. Без вказання місця та причин смерті! Видатного українця реабілітували лише в 1989 році. В документах зазначено, що помер "від ослаблення серцевої діяльності" в приміщенні медпункту.

Однією із найфундаментальніших робіт письменника стала монографія “Леся Українка” написана 1926 року, яка не втратила актуальності й сьогодні.

Пам'ятаймо! Відкрити / Коментувати