Чого нам остерігатися у лікарні, кабінеті лікаря або лабораторії? Ручки дверей, поручні, кнопка ліфтаЇх щодня торкається безліч людей у т.ч. й чимало хворих або носіїв інфекції. Звичайно ж, у кожному закладі – своя мікрофлора, але найчастіше такі поверхні є домівкою для досить небезпечних патогенів, наприклад MRSA – золотистий стафілокок, стійкий до антибіотиків; кишкової палички, ацинетобактерії – винуватці гнійних інфекцій, що можуть викликати менінгіт та пневмонію.
Кімната очікування/коридорГоловне правило «виживання» тут – відстань! Щонайменше 1 метр та дезінфекція рук після контакту з предметами оточення у т.ч. меблями, де теж чимало бактерій.
ТелефонВ одному з досліджень показано, що 1хв телефонної розмови достатньо для перенесення мікробів на руки, які раніше були чистими. І навпаки – з рук на поверхню телефону. Оскільки ми торкаємося телефону часто, його теж потрібно обробляти, як і руки після «небезпечних» предметів – 70% спиртовим розчином.
Медичне обладнанняСтетоскопи, датчики УЗД, інші медичні вироби, що не порушують цілісності шкіри й не є одноразовими, мають оброблятися після кожного пацієнта. Тож, можете ввічливо запитати чи була проведена дезінфекція.
Який вихід – ходити всюди з антисептиком?Такий засіб справді потрібно мати при собі завжди. Він потрібен після відвідування громадських місць (все, що поза вашою домівкою), особливо, кабінету лікаря/лабораторії/маніпуляційної. Коридори медзакладів зазвичай обладнанні диспенсерами з дезінфектантами. Не забудьте скористатися.
Але не забуваймо про миття рук водою з милом. Це досить ефективний захід для зменшення кількості мікрофлори на руках. У побуті (після туалету, перед їдою та через видиме забруднення рук) краще саме мити руки з милом.
Медикам також слід дотримуватися гігієни рук, щоб не розповсюджувати шкідливу мікрофлору. Натомість дослідження показують, що подекуди вони миють руки вдвічі менше, ніж повинні. Тож, не соромтеся тактовно (!) нагадати про це.
