Судячи із запитань в особистих повідомленнях, найскладніша час | ❤️ white notes ❤️
Судячи із запитань в особистих повідомленнях, найскладніша частина в матриці, це “прощення людей”.
Ця тема, насправді, складна лише тому, що образи і прощення занадто довго використовують як маніпуляцію, а нерозуміння теми прощення робить людину ще більш нещасною.
Нас вчили, що потрібно “бути хорошим і прощати”, не можемо простити - відчуваємо себе поганим, нас вчили “треба бути сильним і не ображатись”- образились і починаємо відчувати себе слабким, приховуємо образу, щоб не здатись вразливими, нас вчили “не засуджувати”- не можемо змиритись і лютуємо від безсилля, вчили “що ми притягуємо таких людей” - ми ображені і ще і почуваємось винними. А три мої улюблені варіанти?
“Найскладніше, це переступити через власну пиху і вибачитись”- і що? той хто сказав “пробач” вже майже герой, а ти майже злочинець, що не може пробачити?
“Люди не усвідомлюють, що ображають” - і що? ти страждаєшь і МАЄШ потерпіти, бо це не спеціально.
“Якщо люблять - пробачають” - так, так постраждати - наше все.
По - перше, домовленість душ, чи їх зв'язки у минулому - це про душі, а тут на Землі, в кожного є вибір як вчиняти і як усвідомлювати. І мати домовленість з душею - це не дорівнює “мати зобов’язання перед людиною”
По-друге, відчувати - це наше право, те що ми відчуваємо не робить нас кращими, або гіршими, і забороняти собі відчувати - це погіршувати свої сценарії.
По - третє, до прощення неможливо змусити, або вмовити, або зобов’язати. Технічно неможливо (далі поясню чому).
На четвертому рівні свідомості “виконувати правила” - не працює, потрібно ці правила відчувати правильними і створювати свою власну систему. Тому, пояснити теоретично чому ви маєте простити людину, яка намагалась вас вбити - можна пробувати на третьому рівні свідомості. Коли ви здатні запам’ятати це як шаблон і не задаватись зайвими запитаннями. На четвертому рівні свідомості ви не сприймете те, чого не відчуваєте. Тому, люди з відкритою четвертою чакрою досить часто відчувають “конфлікт” чи протистояння із зовнішнім світом, оскільки правил багато, але внутрішні відчуття говорять інше і потрібно дуже багато усвідомити, щоб розібратись, які правила ти справді відчуваєш, а які тебе змушують виконувати.
“Я тобі пробачаю” в перекладі на людську мову четвертого рівня свідомості значить “я розриваю зв’язок з низьковібраційною реальністю, у яку перемістився в наслідок нашої взаємодії”.
Хіба в цьому перекладі є щось про засудження іншої людини? Когось звинувачено? Щось про помсту? Чи є в цьому стверджені обіцянки любити когось вічність? Ні. Прощення - це розірвання енергетичного зв’язку, відмова “підгодовувати” низьковібраціну ВЛАСНУ реальність. Це про вихід зі страждань. Легко запам’ятати: прощаю - прощаюсь зі стражданням. Відмовляюсь страждати. Я і моя реальність. Нічого про іншу людину.
Чому фізичні хвороби виникають як наслідки образ? Бо ми в низьковібраційному стані, підключаємось до низьковібраційних егрегорів, наші органи просто "не виживають" (Пригадали? 3 нижні рівні за Хокінсом не придатні для життя).
Що таке справжня образа? Це залишитись в переживанні страждань після того, як відчули біль.
Біль - нормальна частина нашого життя, конфлікт реальності та ілюзії, але страждання - це наш вибір і вони не нормальні. Страждання - це вибір не цього моменту, а вибір як наслідок багатьох інших виборів: коли ми обирали заборонити собі щось відчувати, дозволяли собі не усвідомлювати, заборонили замислюватись над правилами, дозволили собі не встановити власні.
Ми не можемо сказати людині тут і зараз “не страждай/ не відчувай/ прости” - оскільки рішення страждати/не відчувати/не прощати приймалось раніше і багато разів. Якщо людина схоче, вона може знову навчитись відчувати себе, розуміти, усвідомлювати і тоді тема "прощати/ не прощати" стає дуже і дуже простою.
