ЯК БІЛЬ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ В СТРАЖДАННЯ Чому можуть не виходити ці | ❤️ white notes ❤️

ЯК БІЛЬ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ В СТРАЖДАННЯ
Чому можуть не виходити ці прості 5 кроків https://t.me/white_notes112/279 прожиття досвіду болю?
НЕРОЗУМІННЯ ПРИРОДИ ЕМОЦІЙНОГО БОЛЮ
Щасливими ми можемо бути лише тоді, коли ми справжні. Реалізуємо справжніх себе. Але, наша нерозвинута свідомість створює багато ілюзій, оскільки для того щоб усвідомити світ (побачити його реальним) потрібен певний рівень розвитку.
Вихід з ілюзії (Майї) у східній традиції називають “метою розвитку”, саме тому, що це шлях до відчуття щастя.
Від того, що ми "бачимо" ілюзії, реальний світ не перестає існувати.
Біль - це сигнал про те, що стикнулись ілюзія і реальність.
Тобто сигнал про те, що ми бачимо стіну там де дорога, і дорогу там де стіна.
Наше життя це шлях, https://t.me/white_notes112/273 а наші ілюзії - це примарні вказівники, що ведуть нас "ілюзорними"/ вигаданими, не існуючими для нас справжніх шляхами. Усвідомлення болю прибирає примарні вказівники і ми бачимо вказівники реальні і свої реальні дороги.
Наші ілюзії (вказівники і дороги) створені вібраціями нижчими за наші, це значить що ілюзорні дороги дають нам життя гірше за те, що ми можемо отримувати.
Звідки беруться низькі вібрації для творення ілюзій? З наших нецілісностей. З наших травм. З наших місць, потенційного розвитку хвороби. Можете назвати це слабкостями, але точніше буде сказати "не цілісності".
Ілюзія - це життя за сценаріями наших травм (страхів/Демонів/хвороб). https://t.me/white_notes112/163
Цілісне - не болить. Біль - це результат контакту реальності з існуючою в нас травмою. І ця травма існує незалежно від того, відчуваємо ми її чи ні. Незалежно від того, чи відчуваємо ми травму чи ні - вона створює наші ілюзії і погіршує рівень нашого життя. Тобто, біль, що ми відчули у певній ситуації, не сигналізує нам про те, що ось тут і зараз в цій ситуації і з цією людиною ми робимо щось не так і не те. Він сигналізує про те, що в нас є травма, яка все життя (а можливо навіть не одне) змушує повертати нас за ілюзорними вказівниками на не наші дороги. Побут, кар'єра, особисті стосунки, здоров'я. Ми кожного дня приймаємо десятки маленьких і великих рішень, користуючись ілюзорними вказівниками. І ситуація в якій ми відчули біль - це не покарання, це не "урок", не вроки чи порчі. Це лише підсвітка травми яку ми не помічали і "відмовлялись" усвідомлювати. Реальність з цілісним контактує гармонійно - тобто не може викликати болю.
І це просто чудово, що ми, у більшості випадків, не маємо прямого впливу на іншу людину, інакше ваше бажання "хочу щасливі стосунки з цією конкретною людиною" було б про що? "А ну, підсвітіть і мені і цій людині усі травми, що заважають їй бути щасливою" А ви впевнені, що людина переживе такий досвід? Що от вона прямо зараз готова к контакту реальності з усіма своїми болючими місцями? І тож ж швидко з усіма одразу, бо вам потрібно вже. Добре, що люди захищені законом вільного вибору і самі "обирають".
Одже, ніщо не зміниться зовні, доки щось не зміниться всередині. https://t.me/white_notes112/20
Відправляючи запит на зовнішні зміни, ви запитуєте для себе змін внутрішніх. Внутрішні зміни для підвищення якості енергії відбуваються лише двома шляхами:
1. Через усвідомлення больового досвіду (тобто, ви не помітили всі інші сигнали, і вам вже підсвітили вашу травму так, щоб точно помітили)
2 Через збільшення запасу благочестя (позитивної карми/розвитку свідомості/підвищення рівня вібрацій). І якщо на третьому рівні свідомості домінували больові досвіду, то на четвертому, за рахунок розвитку системи внутрішнього вчителя ми можемо усвідомлювати не проживаючи фізично досвід болю.