Частина друга. По правді кажучи, місто Южноукраїнськ має дуж | 📟 ЩЕ НЕ ВМЕРЛА
Частина друга.
По правді кажучи, місто Южноукраїнськ має дуже малі претензії до історії Бугогардівського козацтва. По-перше, як я вже казав, місту лише 50 років, ніякого козацтва в ці часи не було (окрім антимайданівських кізяків).
По-друге, місто не розташовується на місці тієї самої Бугогардівської паланки. На її місці розташовується два села — Костянтинівка і Богданівка. І якщо вже говорити про історичну справедливість, то до 19-го сторіччя Богданівка мала назву Гардове. І тим не менш, ніхто не поширює думку щодо повернення історичної назви селу, яке прямо причетне до козацтва. Хоча б з метою прибрати погані асоціації з німецьким концтабором Богданівка.
Зате вимагають присвоїти цю назву містові, яке має відношення лише фактом побудування міста біля історичної ділянки і лише тому, що проросійський мер першим підняв це питання щоб позбутися українського в назві. Я навіть замислююсь чи перейменували б росіяни місто в Гард, якби окупували? Врешті-решт козаки, що тут розміщувались, пізніше присягнули на вірність імператриці Єкатерині Другій, що і стало причиною підтримки назви серед мера-кізяка. Яку назву вибрали б росіяни для міста, як би їх не зупинили у Вознесенську — можна лише гадати. Я думаю назва Гард їм сподобалась б краще за Южноукраїнськ, тим паче що можна було б пропагувати ідеї "братскасті двух народав" на історії служби козаків Російській Імперії. Я б міг сказати, що насправді присяга Імперії не повинна бути причиною зневажати козаків та відмовляти їм в топонімічній пам'яті, але оскільки прогардівські активісти використовують такі аргументи як "Хто за Південноукраїнськ, той тупий совок, який гордиться колоніальними часами", то я цього не скажу. А навіть навпаки зверну увагу: хто б казав про гордість за колоніалізмом. с:
Те, що на острові біля профілакторію "Іскра" розташовувалась Гардівська паланка — це не правда. Історія про це, як і назва "Гардовий острів" з'явилась в 2000-х роках, коли НАЕК хотів затопити острів. Еко-активісти почали протестувати проти затоплення і з цих пір почали ходити чутки, що саме на цьому малесенькому острові розташовувався рибний завод на 300 осіб і навіть церква. Хоча як вони змогли поміститися на такому маленькому острові — незрозуміло. Хіба що в 18-сторіччі будували багатоповерхівки і тоді я розумію чому саме місто 9-поверхневих панельок вирішили назвати Гардом.
І як мені здається, ця історія була придумана самими еко-активістами, за що їх не можу засуджувати — на війні усі засоби хороші. Хоча й не люблю, коли історію використовують як зброю. Це мені нагадало як одного разу в радянські часи паровозомоделісти (я не знаю як їх правильно назвати) з метою зберегти унікальну модель паровозу вигадали історію, ніби саме на цьому паровозі Ленін приїзжав з Фінляндії до Петрограду, що було неправдою. Але паровоз, тим не менш, зберегли. Тому мені здається, що з острівом провернули той самий номер, з якого народився шкідливий міф — ні, на тому острові не було ні гарду, ні паланки, він дуже маленький для розміщування війська і непридатний для ловлі риби через сильную течію. Гардова паланка знаходилась на острові Великий, біля якого розташовані села Богданівка та Костянтинівка. Саме вони мають більше прав на назву Гард.
