#гастроновини Цікаві новини навкологастрономічного життя. | 🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс

#гастроновини

Цікаві новини навкологастрономічного життя. Або чим нас вразив цей тиждень.

дивитись - на ТСН вийшла низка сюжетів, під назвою "Втрачені смаки" - Неллі Ковальської. Сюжети виразні, якісні й небанальні. Для вашого комфорту зробили посилання на кожен сюжет окремо:
Чому Гоголь та Котляревський описували у своїх творах не ті страви?
Чим частували гостей на таємничій вечері у Софії Київській
Коли на території України з'явилась кава
Чим пригощала кохана Оноре де Бальзака
Що їв Хрущов на своїй дачі

читати - у продовження попередньої теми спецвипусків присвячених історії українських смаків, рекомендую прочитати розвідку Ігоря Нетудихаткіна присвячену творчості Миколи Гоголя та його біографії. Тізер: ви здивуєтесь як дивовижно перегукуються світи творчості та життя. Тож: Рецепт борщу, яким «годувала» бабуся маленького Гоголя
Частина І
Частина ІІ

спостерігати - як розлітаються нагороди найкращим 50 ресторанам світу. За перебігом подій можна було стежити на офіційному сайті Також до Антеверпену, де відбувалось нагородження їздили - Катерина Авдеєва, Ігор Мезенцев, Аврора Огороднік, Євген Клопотенко. У їхніх сторіз в інста та постах багато світлин із самого заходу, спостереження й думки. Переможець - NOMA (здається так очікувано, що аж нудно)

пізнавати - Нобелівську премію із фізіології отримали Девід Джуліус та Ардем Патапутіан "за відкриття рецепторів температури та дотику". Про це більше можна прочитати на УП

вчитися - українські дипломати мали змогу прослухати лекції організовані Дипломатичною академією України імені Г. Удовенка при МЗС. Лекції читала експертка з кулінарної дипломатії, гастродипломатії та соціальної гастрономії з США Джоана Мендельон Форман. На завершення курсу про історію української кухні розповів Ігор Лильо, про борщ та його "кулінарну вагу" презентувала Маріанна Душар й Юрій Ковриженко поділився власним досвідом презентації української кухні за кордоном. З приємного, в одній з лекції пані Джоанна відзначила наше дослідження посилаючись на сайт їжакультура. Мовай йшла ось про цю розвідку "Ukrainian cooking on the pages of Our Life magazine published by the Ukrainian immigrant community in the US". (ну ви зрозуміли, як класно нас читати)

готувати - я не знаю, як працює ця магія, але на цьому каналі я залипла. Мабуть, через його трушність, місцеву говірку, діалектизми, реальний кадр, відчуття присутності. Одним словом пірнайте на сайт Закарпатської господині. Мій фаворит коптильня, у якому шматки м'яса, технологія приготування солонини на фоні класичної музики, якщо хочете теж такого то ходіть сюди

дякувати - всі попередні роки у створення і просування проєкту їжакультура ми вкладали виключно власні кошти, а ще зусилля і незлічену кількість робочих годин як своїх так і волонтерів. Зрештою без прихованої реклами, клікбейтів і маніпуляцій ми сформували коло однодумців, відчули важливість і потужність проєкту і лише тоді зробили наступний крок: звернулися з проханням підтримати нас, аби наші автори отримували гідні гонорари, а матеріали з'являлися регулярно. Втішені підтримкою і довірою наших читачів. Якщо у вас виникає непереборне бажання нас підтримати - ви теж можете це зробити за цим посиланням. Кожен донейт сприяє розвитку гастрономічних студій в Україні