Саме сьогодні згадала, як почалось моє зацікавлення гастрономі | 🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс

Саме сьогодні згадала, як почалось моє зацікавлення гастрономічною спадщиною українців США. Це трапилось у 2016 році, відразу після народження доньки. Я так злякалась свого материнства і відповідальності, що для релаксу почала писати .... нову наукову статтю. Можливості ходити до бібліотеки не було, тому я скористалась онлайн доступом до журналу Наше Життя, який публікувався з 1944 року у США Союзом Українок Америки. Проаналізувавши всі числа з 1944 до 2016 (близько 800 випусків на хвилиночку, на читання яких я витратила близько 5 місяців зі щоденною працею по 2-3 години) у результаті написала невеличку розвідку про те, як їжа допомагає зберігати і транслювати свою національну ідентичність та як трансформуються страви в іншому середовищі.

ЇЇ й досі можна прочитати на нашому сайті за цим посиланням, а також цей матеріал доступний англійською мовою

Сьогодні день незалежності США, можливо й доречно згадати, про українців які шукали прихистку у цій країні, але зуміли зберегти ідентичність та докласти багато зусиль для того, аби в Америці сьогодні працювали українські музеї, бібліотеки, курси та церкви.

і оскільки наш канал про гастрономію, тому хто не хоче читати довгі тексти, ось кілька цікавинок з гастрономічного життя українців США другої половини ХХ ст.

Українці, що опинились у США в минулому столітті шукали звичних смаків і продуктів: кислої сметани, солодкого сиру, буряків, гречки, насіння

дуже швидко полюбили і почали споживати м'ясо у бляшанках (тобто консерви), помаранчі, ананаси та їх сік, кетчап та замороже тісто, креветки та лобстери (між іншим, лобстери у місцях їх вилову певний час вважались їжею бідних), а ще адаптувались до іншої системи мір і ваги і що важливо! Рукописні рецепти та рецепти з книг, українці адаптували до місцевих мір, тим самим подбавши про збереження українських технік і рецептур.

З часом, візитівками українського дому та свят стали впізнавані гастрономічні символи - борщ, пампушки, голубці й вареники/пироги з різними начинками, а також різновиди домашнього солодкого печива й тортів, колачі на Різдво, пишні паски на Великдень, короваї на весілля.

українські жінки в США не лише активно куховарили, влаштовували благодійні обіди і продажі печива на потреби громади, але й публікували кулінарні книжки з українськими стравами тим самим сформувавши окремий і цікавий шлях української кухні в США

Пишучи про це, я думаю про війну сьогодні та те якою буде ця міграційна хвиля, адже розумію, що якась частка лишиться в Польщі, Канаді, Німеччині чи США, як розбудує там своє нове життя. Тому варто згадати як і чому українці опинялись у різний час в різних країнах, та в яких країнах їм вдалось найкраще зберегти власну ідентичність, гуртуватись, кооперуватись та розвиватись ... а в яких тільки підгавкувати із-за порєбріка, затирити і соромитись свого українства

#їжакультура
#історія_їжі