Як це працює? Про етику, експертність, спілкування зі ЗМІ та н | 🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс

Як це працює? Про етику, експертність, спілкування зі ЗМІ та новий елемент НМК - МІЛІНА

Хочу трішки вкрасти вашої уваги, аби розповісти про те, що таке екосистема та етика на мою думку. А ще про новий елемент НМКС - міліна, та те як його готувати.

Спершу про етику та екосистему. Кажуть, що людині потрібно не менше семи разів, почути чи побачити певний бренд/лого, аби він став пізнаваним і почав викликати довіру, вищий пілотаж аби всі ці сім разів асоціювались ще б з якоюсь емоцією, образом. З появою соцмереж за таким принципом почали діяти люди, аби сформувати себе як бренд, зліпити певний образ. Чи це погано? Мені здається, зовсім ні, це навіть дуже класно, бо людина-бренд може тиражувати будь-яку інформацію на дійсно широке коло. Але дещиця поганого у цьому таки є, знову ж таки виключно на мою думку. Найгірше, це коли такі люди скуті комерційними контрактами або по своїй суті, починають все циклити на собі та перетворюються на "експертів у яких немає червоного слова - стопа", а простіше готові коментувати абсолютно все: від того скільки хвилин варити квасолю і до того, чому пташки летять у вирій та які наслідки для суспільства має політика децентралізації. Ось це вже не тільки не етично, це навіть шкідливо.

Тепер до елементу НКС та співпраці зі ЗМІ. Вже не один рік я співпрацюю зі ЗМІ. Але у своїй співпраці, я дотримуюсь кількох правил, які мені здаються етичними та корисними для екосистеми, приміром, дослідників чи шефів.
Перше, якщо я знаю, що у певній темі є класний спеціаліст, я завжди про нього розповім і запропоную звернутись до нього, адже найкраще це чути й бачити фахівця. (з точки зору формування бренду це не ок, дивись пункт вище, треба йти і як папужка повторювати заяложені істини аби тебе пізнавали)
Друге, якщо я берусь коментувати чи розповідати про тему в якій працює інша людина, то обов'язково згадую ім'я та прізвище фахівця на працю якого я так чи інакше спираюсь. Бо той кому ця тема цікава, зможе її знайти та почитати чи поспілкуватись самостійно.
Третє, я готуюсь конкретно до теми, про яку будемо говорити. Верифікую дати, роблю виписки, шукаю інформацію для спростовування чи підтвердження своєї думки. Звісно це суперечить заповідям маркетингу, йди й говори: спершу про себе, потім про себе, потім знову про себе і трішки про свої проєкт, а далі про себе і ключову фразу з якою ти маєш асоціюватись.

Тому коли мене просять розповісти про "яворівський пиріг" я даю контакти Маріанни Душар, коли мене запитують про винокуріння я звертаюсь до Олени Пивоваренко, коли про страви, їжу, кулінарні звички старшин, козаків звісно рекомендую Олексія Сокирко, якщо це про Бесарабію то всі дороги ведуть до Володимира Полторака. Після того я завжди цікавлюсь який вийшов матеріал, сюжет чи стаття.

Ось приклад такого підходу і результат який ви можете побачити в ефірі на Сніданок 1+, коли мене попросили розповісти про "міліну" (поширена страва на Одещині, традиційна для жителів Болградського району) я дала контакти безпосередньо носіїв традиції і людям які доклали чимало зусиль до того, аби внести цей гастрономічний елемент до переліку НМК. Запрошую подивитись, як готувати, смакувати та зрештою, що таке "міліна" за цим посиланням

Дякую подрузі Євгенії, яка спонукала мене все це написати, своїм питанням: "Лена, ти що так ніхто не робить, коли є запит ЗМІ, всі йдуть і кажуть тільки "Я" а далі там три слова по темі. Ну а я кажу, так роблю я, а найголовніше, що я знаю і спілкуюсь з тими людьми для яких слово етика та екосистема мають цінність.