Юридична Сотня

2022-07-08 19:01:38 Військові пенсіонери тепер можуть обирати банк для виплати пенсії

1 липня набрав чинності ЗУ 2314-IX, який вносить зміни до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо виплати пенсій.

Раніше пенсіонерам із числа військовослужбовців та іншим особам, які отримують пенсію нарівні з ними, відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсія виплачувалася тільки через установи АТ "Ощадбанк".

ЗУ 2314-IX скасовує це обмеження.
Тепер військові пенсіонери для отримання пенсії можуть не тільки звернутися до організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, а й мають можливість обирати будь-яку банківську установу з переліку, який публікує Міністерство фінансів.

Станом на сьогодні цей перелік налічує 46 банків, серед яких АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «АЛЬФА-БАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «УкрСиббанк» тощо.

Як і раніше, пенсія виплачується у грошовій формі щомісяця за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

Джерела: ЗУ 2314-IX “Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо виплати пенсій” , Перелік уповноважених банків, опублікований Міністерством фінансів України Відкрити / Коментувати

2022-07-08 18:58:11 Відкрити / Коментувати

2022-07-06 17:24:18 Команда Юридичної сотні підготувала вебінар на тему: «Оновлений порядок психологічної реабілітації».

Трансляція відбудеться завтра, 7 липня, о 13:00 на нашій сторінці у Фейсбук fb.com/yursotnya.

Також на сторінці буде доступний запис. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:40:23 Окрім того, закон регулює інші питання трудових правовідносин, що виходять за межі воєнного стану:
обмежує до 6 місяців період після звільнення, за який роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток, у разі невиплати з його вини належних сум у визначені законом строки;
скорочує строк звернення до суду у справах про виплату сум, що належать працівникові при звільненні, до 3 місяців із дня отримання відповідного письмового повідомлення роботодавця про такі суми (раніше такий строк був необмежений у часі). Суд може поновити ці строки в разі пропуску їх з поважних причин, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року;
доповнює підстави припинення трудового договору: смерть працівника, фізичної особи, яка використовує найману працю, або визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, а також відсутність працівника на роботі та інформації про причини відсутності понад 4 місяці;
скасовує право працівника на взяття невикористаної відпустки до настання 6-місячного терміну безперервної роботи та грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки після переведення на інше підприємство;
надає визначення сумісництву;
визначає, що заробітна плата за час відпустки повинна виплачуватися до початку відпустки;
скасовує додаткову неоплачувану відпустку працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті АТО/ООС, що визначена п. 18 ч. 1 ст. 25 ЗУ “Про відпустки”;
зобов'язує роботодавця інформувати працівників за строковим трудовим договором про вакансії, що відповідають їхній кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору.

01 липня 2022 року закон направлено на підпис Президенту України.

ГО “Юридична сотня” рекомендує Президенту України ветувати вказаний закон, адже він містить норми, що звужують чинні права працівників і були підтримані парламентом з порушенням законодавчої процедури. Звуження прав стосується, зокрема, військовослужбовців, які захищають незалежність та територіальну цілісність держави. Так, закон скасовує право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку з місця роботи, яке за ними зберігається під час проходження військової служби в особливий період, також обмежує до 6 місяців період після звільнення, за який роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток у разі невиплати з його вини належних сум у визначені законом строки, та скорочує строк звернення до суду у справах про виплату сум, що належать працівникові при звільненні, до 3 місяців із дня отримання відповідного письмового повідомлення роботодавця про такі суми. Вважаємо, що такі положення звужують чинні права, що не узгоджується з ст. 22 Конституції України, до того ж вони не розглядалися парламентом у першому читанні, що порушує ст. 116 ЗУ “Про регламент Верховної Ради України”. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:40:23 01 липня 2022 року парламент підтримав законопроєкт за реєстраційним № , який має на меті врегулювати трудові відносини.

Указаний закон скасовує право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку з місця роботи, яке за ними зберігається під час проходження військової служби під час особливого періоду:
за контрактом;
за призовом строковиків;
за призовом осіб офіцерського складу;
за призовом під час мобілізації;
за призовом осіб із числа резервістів.

Обов’язок виплати середнього заробітку військовослужбовцям не повинен покладатися на роботодавців, адже це не сприяє розвитку бізнесу та економічному розвитку держави загалом, тому такий тягар потрібно перекласти на державу, проте Закон це не передбачає.

Також цей закон уточнює, що до стажу, який дає право на щорічну відпустку, не зараховується період несення служби вказаними вище військовослужбовцями, що може перешкоджати процесу реабілітації після звільнення.

Закон також визначає деякі інші питання трудових правовідносин під час воєнного стану, а саме:
надає можливість роботодавцю розривати трудовий договір за умови неспроможності забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Договір розривається, якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу за його згодою. Такий працівник матиме право на вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та протягом року матиме переважне право на укладення трудового договору в разі поворотного прийняття на роботу;
установлює право працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, за заявою отримати відпустку без збереження заробітної плати до 90 календарних днів, без зарахування цього часу до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку;
поширює дію ЗУ “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” на державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
визначає, що повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та її оплати здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов;
покладає обов'язок на державу-агресора відшкодування працівникам та роботодавцям грошові суми, втрачені внаслідок збройної агресії. Такі суми також можуть компенсуватися коштом відповідних фондів на відновлення України, зокрема міжнародної допомоги, інших джерел, передбачених законодавством;
уточнює, про що повинен проінформувати працівника роботодавець перед початком роботи, та визначає можливість ознайомлювати працівника з наказами електронно з накладанням електронного підпису;
установлює можливість збільшувати тривалість робочого часу до 60 годин на тиждень лише для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури, з пропорційним збільшенням заробітної плати та зменшує до 40 годин на тиждень збільшену тривалість робочого часу за працівниками, зайнятими на об’єктах критичної інфраструктури, яким установлена скорочена тривалість робочого часу;
визначає, що деякі положення КЗпП України та ЗУ “Про відпустки” щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові дні, а також щодо тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або дитину з інвалідністю, не застосовуються під час воєнного стану;
виключає можливість залучати працівників, які мають дітей, до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження;
обмежує надання щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Якщо працівник має право на більшу відпустку, то невикористані дні надаються після скасування воєнного стану, у разі звільнення працівника в цей період йому виплачується грошова компенсація;
покладає повноваження на Держслужбу з питань праці та її територіальні органи здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю. Відкрити / Коментувати

2022-07-05 20:07:46 На скільки часу надається дозвіл
Від 30 діб до 1 року, залежно від категорії осіб (див. нижче).

Кому надають дозвіл
призовникам, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу — 1-го року (не пізніше дати закінчення відстрочки), решті призовників — рішенням керівника ТЦК та СП при наявності поважних причин (хвороба або смерть рідних, сімейні обставини тощо) на термін до 30 діб;
військовозобов’язаним та резервістам:
які не підлягають призову під час мобілізації відповідно до ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (крім тих, що заброньовані) — до 1-го року (не пізніше дати закінчення відстрочки);
заброньованим — до 30 діб, але не пізніше закінчення терміну дії посвідчення про відстрочку або дати, зазначеної у витязі з наказу Мінекономіки (крім випадків вибуття у відрядження);
в окремих випадках за рішенням керівника ТЦК та СП при наявності інших поважних причин — до 30 діб.

Не потрібно брати дозвіл таким громадянам, які:
виключені з військового обліку відповідно до ч. 6 ст. 37 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу”;
Підставою є відповідний запис та відмітка про виключення з військового обліку у військовому квитку.
заброньованим особам, які вибувають у відрядження;
(підставою є наявність паспорта, військового квитка (тимчасового посвідчення військовозобов'язаного), посвідчення про відстрочку від призову або завіреного керівником ТЦК та СП витягу з наказу Мінекономіки та посвідчення про відрядження);
зняті з військового обліку у зв`язку з тим, що вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
(підставою є відповідна відмітка про зняття з військового обліку у посвідченні про приписку до призовної дільниці, військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного; такі особи зобов'язані стати на військовий облік протягом 7 діб від дати зняття з військового обліку). Відкрити / Коментувати

2022-07-05 20:07:46 Де взялася заборона на зміну місця проживання (перебування) без дозволу?

Такі норми існували з часів незалежності України, зокрема:
п. 16 ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” — в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в МОУ, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу СБУ чи Служби зовнішньої розвідки України;
ч. 6 ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” — громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) ТЦК та СП (СБУ, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника);
ч. 4 ст. 37 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу” — у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) ТЦК та СП (СБУ, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника).

Відповідно до п. 9 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ 07.12.2016 № 921, Генштаб ЗСУ визначає особливості ведення військового обліку.

На виконання зазначених вище норм Генштаб ЗСУ розробив Порядок надання дозволу громадянам, які перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП, на виїзд за межі місця проживання (місця перебування) з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час.

Де отримати такий дозвіл
Дозвіл видається керівником ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку (згідно відмітки в посвідченні про приписку до призовної дільниці, військовому квитку та тимчасовому посвідченні військовозобов 'язаного).

Що з заброньованими особами
Дозвіл заброньованим може надавати керівник ТЦК та СП, який оформлював посвідчення про відстрочку від призову або засвідчував відповідний витяг з наказу Мінекономіки. Відкрити / Коментувати

2022-07-05 14:08:47 Гаряча лінія ГО «Юридична сотня» знову працює. Ще раз приносимо свої вибачення за тимчасові незручності. Відкрити / Коментувати

2022-07-05 12:22:48 Наразі гаряча лінія ГО «Юридична сотня» з технічних причин не може приймати дзвінки.

Приносимо свої вибачення за тимчасові незручності. Відкрити / Коментувати

2022-07-04 16:23:08 Зміни до положення про військовий квиток

Президент України вніс зміни до Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та офіцера запасу, яке згідно змін також поширюється на резервістів.

Підстави для видання (повторного видання) військового квитка.
Перелік підстав доповнено. Відтепер квиток видається також в разі:
прийняття на службу у військовому резерві,
припинення альтернативної (невійськової) служби,
виключення з військового обліку за станом здоров'я (раніше військовий квиток не видавався),
позбавлення військового звання офіцерського складу тощо.

Деталізовано, у яких випадках військовий квиток видається повторно:
у разі непридатності військового квитка для подальшого користування,
знищення військового квитка під час стихійного лиха,
втрати або викрадення, зміни прізвища, імені та по батькові.

Відповідальність за зіпсуття.
Військовослужбовець (військовозобов'язаний, резервіст) несе відповідальність за зіпсуття військового квитка (раніше відповідальність наставала лише за умисне зіпсуття).
Розміри штрафів: 510-850 грн., повторно протягом року/ в особливий період — 850 - 1700 грн. (ст. 211 КУпАП).

Про втрату квитка потрібно повідомляти негайно безпосередньому командиру (якщо це чинний військовослужбовець)/ до ТЦК та СП (якщо особа не служить).

Що робити з квитком в разі виїзду за кордон?
У разі виїзду за кордон на строк більш як 3 місяці військовослужбовець (військовозобов'язаний, резервіст) зобов'язаний здати військовий квиток до штабу військової частини (ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку) і одержати про це довідку встановленого зразка (для СБУ та Служба зовнішньої розвідки — до відповідного підрозділу відомства).

Що робити з квитком в разі смерті?
У випадку смерті військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) квиток здається до штабу військової частини, де проходив службу військовослужбовець, або органу державної реєстрації актів цивільного стану, а після реєстрації смерті надсилається до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку (для СБУ та Служба зовнішньої розвідки — до відповідного підрозділу відомства).

Джерело: Указ Президента України від 28 червня 2022 року № 457/2022. Відкрити / Коментувати