Жахно – страшилки, легенди, міфи

2022-07-05 22:14:32 ​ Донька покликала мене у свою кімнату, але дорогою туди я почула, як донька переляканим голосом шепоче за дверима сусідньої кімнати:

«Не ходи туди, я також це чула…» Відкрити / Коментувати

2022-07-05 15:04:24 Потерчата — в українській міфології так називають діток, які померли нехрещеними, або власне їх душі.

• За переказами душі потерчат сім років літають і просять: «Хреста!». Їхні голоси подібні до жаб'ячого кумкання. Хто почує голос потерчати, кажуть повір'я, повинен пожаліти нещасну душу: кинути хустину, рушник або шматок полотна — як крижмо для хрещення — і промовити: «Іван та Марія! Хрещу тебе в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь», — і дати ім'я дитині. Тоді померле немовля стає янголом. Коли ж за сім років по смерті таку дитину ніхто не охрестить, вона потрапляє до нечистих духів.

• Таке маля крадуть русалки, та й саме воно, як кажуть подекуди в Україні, стає мавкою, «семиліткою». Ці русалки-семилітки володіють особливою мудрістю, що виявляється в розгадуванні чи загадуванні загадок.

• В Україні розповідали також, що душа потерчати переходить у пугача або лелеку. По семи роках після смерті потерча, так ніким і не охрещене, стає пугачем.

• За переказами, живуть потерчата переважно по озерах або болотах. Ходять у темряві з каганчиками, що блимають, то спалахуючи, то гаснучи. Таким чином потерчата заманюють людей у болото.

• Ховати нехрещених дітей на кладовищі вважали великим гріхом, тому місця для похорону обирали десь за цвинтарем, на перехресті доріг. У давнину їх ховали в самому житлі: під порогом або ближче до печі.

• На Волині до потерчат ставилися обережно. Тут вважали поганою прикметою, коли раптом виявиться, що хату побудовано на місці, де колись закопали померлих дітей. їхні душі, як уже мовилося, весь час літають і просять хрещення. А хто почує їхній голос, має кинути все, що тримав на ту мить у руках.

• Хрестячи потерча, його тим самим відбирають у нечистого. Тому вважалося, що тому, хто кидає крижмо потерчаті слід стерегтися, щоб чорт не зробив йому якого зла.

Жахно

Ілюстрація від Tatia Koviz Відкрити / Коментувати

2022-07-05 11:31:57 Легенди про тютюн

Доволі багато збереглося українських легенд про походження тютюну. Люлька здавна вважалася ознакою гарного тону й молодецтва, бо була для козака часто єдиною розвагою у степовій самотині на варті, на пасовищі тощо. Вона є начеб неодмінною приналежністю козацької ясної зброї, за неї, за словами однієї народної української пісні, козак готовий без вагання проміняти жінку, а гоголівський Тарас Бульба через люльку накладає навіть головою.

• Коли Бог розгнівався на чортів і почав скидати їх з неба, то один чорт летів-летів та й нахромився на суховерхий дуб. Висів на ньому чорт доти, доки почала з нього порохня сипатися, а з тієї порохні зросла тютюнова розсада. Люди її стали брати, палити й нюхати, а потім і в себе на городах розвели.

• Зупинились у степу чумаки й почали варити вечерю на могилці, яка поросла якоюсь особливою травою. Коли трава ця від вогню підсохла й загорілась, один чумак, вражений невідомим доти ароматом, з подиву вигукнув: «Ти ба!» Не розчувши як слід, другий чумак перепитав: «Табак?» — «Тю-тю» — затюкав на нього перший. — «Тютюн?» — спантеличено перепитав той, знов не розчувши. З того часу і стали називати те зілля табаком і тютюном.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-07-04 22:15:27 ​ Історія про фото в рамочці

Є в мене одна колега по роботі: Галина, добра, дуже практична жінка. Виховує двох синів, молодший з яких здоров'ям не вийшов: мучився сильними головними болями і мав проблеми зі шлунком.

Якось інша колега розповіла нам цікаву історію. Впала дитяча фотографія, розбилася, а під нею було вкладено фото мертвої жінки (у труні) та фотографії окремих частин тіла, теж явно мертвих людей. І саме ці частини боліли у дитини.

Так ось, Галина, прийшовши додому, з цікавості розібрала фотопортрет молодшого сина і, ви не повірите - виявила приблизно те саме (фото голови небіжчика з молитовною стрічкою на лобі). Жахнулася і тут же повірила в потойбічний світ. Потім навіть запрошувала священника додому.

У мене в самого така сама фотка була. В алюмінієвій рамці. Після того як почули від колег про це, розкрили мою, там була фотка мужика, вроді як живого, обрізана до грудей. Бабуся взяла її і опівночі вийшла на перехрестя і спалила. До речі, раніше дуже мучився астматичними нападами, зараз астма хоч і не пройшла, але майже не виявляється.

А у вас є фото в рамочці? Відкрити / Коментувати

2022-07-04 15:48:27 Українська народна розповідь
«З лихим побраталася»

Кажуть, що відьми вночі літають по небі. А вилітають вони з хати через комин. Літають дуже швидко на мітлі або на кочерзі. Старі люди впізнають відьом серед своїх односельців тоді, коли на Великдень батюшка виходить з церкви і закриває двері на замок. Відьми кидаються цілувати замок, щоб цілий рік у них збереглися їхні вміння.

Раніше відьми чужих корів доїли. В сараї вони перетворювалися на котів, а коли забирали молоко, втікали і ставали людьми.

Мій дід розповідав, що одного разу в корови зникло молоко. Вирішив він постерегти вночі корову. Звечора ліг у ясла та й заснув.

Опівночі чує, як хтось двері відчиняє. Придивився він пильно і побачив жінку, яка жила неподалік. Тільки хотів встати, а вона тихо промовила:

— Лежи, як лежиш.

Дід наче окам’янів. Так і пролежав до самого ранку, доки не прийшла бабуся. Почала розпитувати, що сталося, але дід довго не міг прийти до тями.

А про ту жінку в селі вже давно говорили, що вона з лихим побраталася.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-07-04 11:55:24 Замок Паланок

• Справжня перлина архітектури західної України. Він розташований на висоті 68 м на недіючому вулкані і займає величезну площу майже в 14 тисяч квадратних метрів.

• Точної дати першої згадки про замок, наразі, вже ніхто не назве. Ймовірно, перше замкове дерев'яне укріплення було зведено племенами білих хорватів. Вони поселилися на цих землях у VII ст. В ХІ ст. Угорське королівство вдало проведе кампанію по захопленню Закарпатських земель і буде їх власником майже тисячоліття.

• Найбільше прославили замок дві жінки – Софія Баторі та Ілона Зріні – свекруха і невістка, які управляли замком і були ворогами.

• Ілона увійшла в історію як хоробрий охоронець фортеці, а Софію Баторі спіткала містична і страшна слава. За розповідями, жінка була надзвичайно жорстокою і мала пристрасть до людської крові. Вона нібито не тільки вбивала заради неї, а й приймала криваві ванни, приносячи в жертву 13-річних дівчат.

• Старі люди розповідають, що в кімнатах замку в ті часи були спеціальні кімнати для тортур, стіни яких шліфувалися людськими тілами.

• Підземелля фортеці досі ховають безліч таємниць. У різні часи в замку була європейська політична в'язниця, дислокувалися військові частини, КДБ та навіть училище. Багато ходів лишаються невивченими.

• Є у замку й «коридор-пастка». Коли вороги потрапляли в перехід, його перекривали з обох боків залізними ґратами, а з отвору в стелі виливали розплавлену смолу.

• Розташований замок у закарпатському місті Мукачево.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-07-03 22:23:04 ​ Якщо ти чуєш, як щось шкребеться на даху, у жодному разі не виходь перевірити, що там. Воно тільки цього й чекає. Краще сховайся та мовчи. Воно подумає, що ти спиш, і піде. У снах воно безсиле. Відкрити / Коментувати

2022-07-03 18:14:06 Волошки або Васильки

• Символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності.

• Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле і залоскотали – і він перетворився у квітку, названу його іменем.

• Одна з дванадцяти квіток українського вінка.

• Вважається, що квітка має значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей – витівок лукавого. Тому їх навіть вирощують при садибах, освячують на Маковея та Великого Спаса. Вінки з волошок, сплетені на Зелені свята, протягом року зберігають в домівці.

• З пучка волошок робили весільний світильник, і його тримала світилка. Квітами прикрашали весільне гільце.

• Волошки — русалчині квіти. Русалки стережуть той цвіт, аж поки він не посивіє. І можуть залоскотати кожного, хто зірве бодай одну квітку.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-07-03 14:27:27 Гризачка — міфічна потвора, що несла людям хворобу серця.

• Одна з тринадцяти доньок МАРИ.

• Зображувалася черв’якоподібною істотою, в якої над посинілою тонкою верхньою губою зависали гострі хижі зуби.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-07-03 11:09:06 Українське народне оповідання
«Зелені миші»

Була собі в пана дочка. Ні в чому вона відказу не знала, дуже пещеною росла. Усіх своїх служників своїми примхами замучувала, ніхто не міг витримати біля неї довго.

От раз пан покликав до себе Килину, дівку вправну, роботящу й метку і сказав, щоб панночці прислуговувала. А паночка першого ж дня до неї каже:

— Здивуй мене чимось!

Килина, не довго думаючи, побігла до ставу, наловила жаб великих-великих, вбігла до світлиці і випустила просто перед панночкою. Панночка, вискочила аж на стіл і звідки заверещала не своїм голосом:

— Рятуйте! Зелені миші скачуть! Килино! Я тебе все слухатися буду, тільки забери їх від мене!

Відтоді паночка не вередувала.

Жахно Відкрити / Коментувати