Жахно – страшилки, легенди, міфи

2022-08-28 13:42:19 Відкрити / Коментувати

2022-08-28 10:03:09 У неділю вранці-рано
Поле крилося туманом;
У тумані, на могилі,
Як тополя, похилилась
Молодиця молодая.

Art — Marichka Grygoriva

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-27 20:55:58 ​​ Туман — це згустки енергії. Ти ніколи не дізнаєшся, світла вона чи темна, доки не ввійдеш у нього. Можеш ризикнути, але краще не варто. Відкрити / Коментувати

2022-08-27 16:55:00 Жовтяниця — потвора, що несла людям жовчну хворобу.

• За повір’ям — одна з тринадцяти доньок МАРИ.

• Її уявляли висохлою немічною бабою з жовтими очима і лицем.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-27 14:04:21 Вогонь — стихія, яку з давніх-давен українці обожнювали.

Вогонь вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою.

• За повір'ям вогонь — це багатство, тому не можна було давати його з дому, аби не збідніла родина.

• В капищах служителі язичницького культу (огнищани) утримували вічний вогонь як знак постійного доброго зв'язку з богами та безперервності життя й добробуту роду, племені, тощо.

• Він застосовувався під час весільного обряду: молоді, взявши шлюб, переступали підпалені снопи пшениці й жита або перестрибували через вогонь, щоб у життя йти чистими й багатими.

• Вважалося, що не можна нічого брати з пожежі, бо і твій дім згорить.

• Як хто підпалить хату, то треба подивитися крізь шлюбну обручку — буде видно того, хто запалив.

• Коли від вогнища йшло малинове сяйво, на цьому місці будували святині, хати й проводили освячення.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-27 10:58:38 Наша гарна Україна

Картина Марфи Тимченко «Я на току» 1993р

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-26 20:57:31 І ніченькою темною до тебе повернусь…

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-26 18:34:10 Алея скульптур

Знаходиться у Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у Луцьку. Автор скульптур — відомий волинський митець Микола Головань. Деяким із цих скульптур — уже понад 40 років. Виглядає алея досить таки цікаво й містично.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-26 14:00:39 Повітруля — український міфологічний позитивний персонаж жіночої статі.

• Асоціюється із стихією вітру (дочка гірських вітрів) — легка, здатна пересуватись у повітрі, не торкаючись землі.

• Часто змальовують з крилами та вбраною в квіти з голови до п'ят. Хоча здебільшого описується як рудоволоса красуня, вміє змінювати зовнішність з молодої на стару і навпаки.

• Залюбки допомагає закоханим у любовних справах, але і сама не проти закрутити голову пастухові.

• Вважається, що якщо комусь дев'ять ночей поспіль сниться кохана, то на десятий в її образі спускається з полонини повітруля.

• У чабанів, які ні в чому не відмовляють свої коханкам-повітрулям, вівці завжди цілі)

• Добра і весела, часом грайлива бешкетниця. Але якщо її розгнівати, Повітруля може розкапризуватися і створити вихор чи закрутити у вузол дерево.

Жахно Відкрити / Коментувати

2022-08-26 11:17:56 Ніжнішими квітками розцвітало
Моє розкішне і тонке вбрання.
Я ввечері казки розповідала
І піснею будила всіх зрання!
Перлини у волоссі в барвах грали!
І кожна мить життя була нова!..
Я це завжди, одвічно знала,
Що лісова я! Мавка лісова!

Art — Anita Gryshchenko

Жахно Відкрити / Коментувати