2022-07-19 14:21:09
Заложні мерці — збірна назва істот, що за народними повір'ями були людьми, котрі померли неприродною смертю, або які жили неповноцінним, негідним життям, і тому їхні душі не можуть піти в потойбічний світ.
• На відміну від померлих природно, ці мерці вважаються «нечистими», шкодять живим і/або страждають самі.
• В багатьох місцях вірили, що земля не приймає заложних мерців, їхні тіла не розкладаються і земля сама виштовхує їх на поверхню. Крім того вони стають слугами нечистої сили, або й поповнюють її ряди.
• Ховати заложних мерців на звичайних кладовищах народна віра забороняла. Хоронили їх на перехрестях доріг, на межах полів, у ярах, щоб не накликати на общину біду. Іноді їх не ховали взагалі, а полишали в ярах, болотах, закладаючи (заложуючи) зверху гілками, щоб не ставалося посух, повеней, інших природних лих.
• Народна уява наділяла заложних мерців надприродними властивостями, здатністю впливати на атмосферно-погодні явища, втручатися у життя живих. Так, траплялося, що під час засух поливали їхні могили водою, щоб викликати дощ.
• Щоб позбавити таких покійників здатності відвідувати живих людей, у їхні могили клали вузлик свяченого маку-видюку, забивали осикові кілки. Власні ж хати обсипали свяченим маком або льоном. Робити це слід було до обіду, бо після обіду вже мрець починав ходити.
• Вважалося, що, на відміну від звичайних небіжчиків, душі заложних мерців не можуть з'являтися до родичів на поминки, коли за померлі душі ставлять обід.
• Існували вірування, що мерця, який встає з могили, можна зв'язати і той, хоч і вирізняється надзвичайною силою, не зможе зашкодити.
• Врятуватися від заложного мерця можна, розважаючи його розповідями, або нагодувавши, проте він має величезний апетит. Однак розділивши з мерцем їжу жива людина могла не помітити як минуть роки, або сама потрапити в могилу, куди її затягне мрець.
Жахно
3.9K views11:21
Ж
