Сергій Злючий, поезії

2023-01-20 19:27:31 Дорогі друзі і підписники каналу "Сергій Злючий, поезії" хочу Вас повідомити, що, знаючи про певну проблемність і обмеження Телеграму, які мене не влаштовують, я вирішив відновити поповнення створеного кілька років тому ютуб-каналу "Сергій Злючий, відео": https://www.youtube.com/@user-ln3kj1cz8r.
Запрошую Вас підписуватись на мій ютуб-канал, переглядати і коментувати відео читань. Там точно будуть завантажені всі понад 40 відео.
Разом з тим, повідомляю, що всі написані поточні поезії, спочатку з'являтимуться на цьому тг-каналі Відкрити / Коментувати

2023-01-05 01:53:59 СОНЕТ ПОКАЯННЯ

Господи прости мені мій відчай
поміж цих облуд і навіть правд
вже не вірю й тим хто гучно свідчать
Господи з твоїх щедрот і прав

знаю що любов твоя довічна
чим би ти людисьок не карав
з юрб тих з невигойних тих орав
хтось тебе отцем назве у вічі

я з тим тлумом також побродив
Хоминою витертою тінню
порохом чужому попідтинню

Господи між краху і біди
прощення долоні поклади
на мою похилену гординю

05.01.2023 Відкрити / Коментувати

2022-12-28 21:47:06 БАРВИ

сіре руде і зелене
сонце ясне де-не-де
липи берези і клени
сіре зелене руде

чорний з червоним і жовтий
з синім забарвлюють світ
цвіте мій тяжко ішов ти
пройдений шлях твій — не стид

ми не здалися — зміцніли
в полум'ї наших арденн
вогко лягло на могили
сіре зелене руде

схиляться щирі знамена
ворога Бог одведе
зійде зелене-зелене —
сіре й руде запряде

05.10.2022 Відкрити / Коментувати

2022-12-25 21:42:41 КЕЛИХ

ходять мляві невеликі
хвилі берегом край бухти
ясним сонцем день налитий
ніби келих призабутий

сонця й простору до неба
на тонкій підставі келих
і в розгорнутій де-небудь
книзі вітер сенси стелить

вітер дме у схудлу спину
незворушного аскета
келих з ним наполовину
допиває довга спека

час мов хвилі берег креше
вечоріє доля скельця
залишається все менше
хмелю чистого на денці

2022 Відкрити / Коментувати

2022-12-24 19:52:11 ПЕТЕРБУРГ

те місто ушиковане під нитку
що вперше і востаннє впала з рук
класичні тіні кидає на брук
там шпилі й щогли зоряну калитку
шматують вщент окрушинами скрут
те місто ушиковане під нитку

там до Тараса шле листа Микола
там північ в їхні гупає серця
в цивільнім ходять страхи без лиця
слова земні вкорочують їм коло
осібного для кожного вінця
там до Тараса шле листа Микола

серед вітрів балтійського Коциту
горять слова у споминах дідизн
свою-свою своїсеньку до сліз
там теплі звуки напівсонну цитру
розпалюють і мріє чулий хмиз
серед вітрів балтійського Коциту

там пересмішник поруч із пророком
салоном ходять ферт і чепурун
чаркуються всміхаються до струн
торкаються жіночих ненароком
імперію пускаючи на глум
там пересмішник поруч із пророком

відправлені летять до запитання
через віки не змінюючи стиль
листи мов чайки — чайки мов листи
шукаючи вітчизни озивання
два мрійника крізь води і мости
відправлені летять до запитання

2009 Відкрити / Коментувати

2022-12-22 15:05:31 БУЛО ЮНАЦЬКО

сонце в Дніпро сідало
дня золотило крах
щось мене зупиняло
юність вагання страх

дня вже не вистачало
даного нам на всіх
щось мене зупиняло
легкість торкання сміх

тіла твого лекала
пристрасті сіль і хліб
щось мене зупиняло
очі зітхання схлип

те що було не стало
жодною з бід людських
щось мене зупиняло
не зупиняти гріх

2021 Відкрити / Коментувати

2022-12-22 12:07:11 СОН

срібна голка мою душу залатай —
сниться жінка наче доля золота

на душі горить кривавіша зі смут —
я в жінки її ніколи не візьму

не онука не дочка та кров одна
слово в слово мною списана до дна

вона ходить в сон не криючись зі сну
я в жінки її ніколи не візьму

пригорну її до серця навісну
та в жінки її ніколи не візьму

як я смів старий собі набридлий тать
в дикім серці ніжну жінку пригортать

22.12.2022 Відкрити / Коментувати

2022-12-18 13:37:17 СЕСТРІ ІРИНІ

сонячно до обіду
а по обіді дощ
вилив до оковиду
ясну прозорість площ
і вочевидь наблизив
дім три вікна і сад
в золото наче в ризи
кутаючи фасад

там у пташиній тиші
кроками ледь бринить
стежка у найсвітліше
де неповторна мить
промінь відважить листом —
сонячний алкоголь
щирий немов дитинство
двох необачних доль

що відійшли від дому
кинувши злегка кпин
вогкому і п’янкому
вогнищу марноти
вбрали світи і свити
й добре що поміж тим
світу їм не судити
в підсумку золотім

вже незабаром вечір
стане мов тихий дим
заволікати речі
звуки і часу плин
крізь шелестливу осінь
в сутінки озирнись
поки ті суголосні
долі не розійшлись

2008 Відкрити / Коментувати

2022-12-17 11:21:04 + + +

світлий янголе з титлом газети на білім крилі
як летиться тобі в цій чужинській осінній імлі?

скоро листя за птаством зірветься з поснулих гілок
і на брук упаде власний вирій пізнавши за крок

наші горді волання вглибають у твердь німоти
ти летиш собі янголе ніби нічийний мотив

на церковному золоті сонце холоне чимдуж
від паскудства пустих і офіри заблуканих душ

рятувальнику тихий ми губимо крила свої
за плечима печалі німіють немов солов'ї

і ні знаку ні мітки лише проминання видінь
трав тонка сивина слід бентежних вітрів на воді

2012 Відкрити / Коментувати

2022-12-12 22:18:41 Продовжую публікувати відео записи, зроблені наприкінці листопада, що увійшли до альбому ОСІННЬОГО РАНКУ.
Буду вдячний за реагування і коментарі слухачів/читачів.

ЧУТИ

ми вийшли із тиші
зліпилися з безмежності
її туманних таємниць
і ставши стрекотливим
зізнанням Singera і цвіркуна
ми раптом спромоглися
намацувати в реві літака
криваву важкість
комариного дзижчання
і здатність линути піснями
наших батьків
при довгих дошках столу

ми глухли у тиші
завмерлих на півоберті заводів
й від тихих слів коханих
як я тебе ненавиджу
тож нам не різатиме вухо
слабке шаркання
наших старечих капців
схоже на повтори ковзання голки
поверхнею не спиненої грамплатівки
що завжди крутиться
у напрямку тиші

2011 Відкрити / Коментувати