Сергій Злючий, поезії

2022-12-12 14:22:38 ПРИЙДИ

прийди мені коли уже усі
простяться і додому заспішаться
прийди коли тоненька волосінь
минулого урветься вітром щастя

у тишу передмістя тишу тиш
прийди мені коли ніхто не прийде
прийди коли минулому простиш
його пусте в порожнє перелите

прийди мені хоч подумки прийди
хоч квіткою прийди мені хоч пташку
на гілку непомітно посади
сіреньку мов твій погляд горопашний

і до землі долоню приклади
вона іще гаряча наче скерцо
шалене і закохане — прийди
мені — поки твоє лунає серце

08.12.2022 Відкрити / Коментувати

2022-12-09 15:35:52 "осіннього ранку..." Відкрити / Коментувати

2022-12-09 15:34:10 Шановне товариство!
Відсьогодні почну публікувати відео читання своїх поезій, записаних нещодавно за технічної підтримки свого сина Олександра Злючого. Не можу оминути його своєю щирою подякою, оскільки він також підходив до запису творчо і ретельно редагував записане.
Альбом цих записів мав би вийти ще восени, але проблеми, що виникли перед записом, не дали змоги зробити це вчасно. Проте я зберіг його назву "ОСІННЬОГО РАНКУ".
Сподіваюся на відгуки і реагування, які є дуже важливими для будь-кого з творчих людей. Відкрити / Коментувати

2022-12-07 22:47:01 РОЗГОРНУТИ НЕБО

розгорнути небо і води
відновити гладь важку і знову
вже — допоки зору й видноти —
суходолом вештатись і словом
сенс життя багаттям спалить вись —
спалахнувши у останній чверті
відповіді вистигнуть колись
запитання тлітимуть по смерті

Сергій Злючий
Музика: Любов Лукіна
Читає: Марія Гончар



Відкрити / Коментувати

2022-12-07 22:06:21 https://fb.watch/hgDqo5G2AI/ Відкрити / Коментувати

2022-12-04 17:15:40 В ОЧІКУВАННІ ПРИПЛИВУ

і подався і час перестиг
той що линдав за ним тихше тіні
двох кордонів двох мов непростих
кинув тюк в портові́м карантині
довше довгих канатів роки
спогад в спогад тягнули по жилі
очужілий і неговіркий
він курив до наступної хвилі –
і приносили хвилі пляшки
ні вістей ані теплих привітів
й розбивались у пірси важкі
лиш надії на дні оковиті
ні кутка ні землі ні рідні –
із обдертими вітром щоками
доля щулилась на мілині
у під горло закритім чеканні

04.12.2022 Відкрити / Коментувати

2022-12-01 00:30:04 ГОНЧАРІВ ЛАН

така в тім щирість — ледь непогрішиму
олжу пустить у безмір туману́
брехні і напівправди мішанину
розплутуй сам те видиво — ану
— і ходиш — то підніжжя то вершина —
людська порода зібрана в одну —
ганьбу свою іуда взяв грошима
гонча́рів лан запався у вину

30.11.2022 Відкрити / Коментувати

2022-11-26 18:44:32 ТИЛОВЕ КОЗАКУВАННЯ
(МЕДИТАТИВНА ГОГОЛІАДА)

сядь на коника при шаблі
кинь у шлик домашні трабли
поганяй себе у степ
ти один собі погонич
степ тобі єдина поміч –
що б не падало із неб

пруть з чужих людей еліти
як би ще раз обдурити
дурнів дурених повік
побрехеньками умиті
рахувати станеш тьми ті
втратиш розум або лік

і гляди давно готовий
голові новій терновий
незаношений вінок
в’яжемо осібні терни
від замовлень душу верне
але в’яжемо – все ок

І ніхто не винуватий
брат за брата сват за свата
вію не підняти вік
ні одну з калік паскуду
не судилося до суду
притягти окрім калік

гомонить байстрюче плем’я
всюди лихівки й верем’я
але дуже чесний люд
по неголених мармизах
видно добре – довга криза
виросте в недовгу лють

два три викрики по святі
кров у слині на асфальті
і за пивом знову тлум
цокай конику ігристо
глупа спроба – путь до міста –
сором бруд облуда глум

що не місто схоже місто
вітер дикості й чужинства
зріє в кожнім западлО
від остапа до андрія
в люльку сивий вітер віє
бульба? – всєх рублєй кіло! Відкрити / Коментувати

2022-11-21 09:03:54 Дякую сердечно за душевне прочитання, пані Маріє! https://t.me/goncharmary/129 Відкрити / Коментувати

2022-11-14 02:18:02 КЕЛИХ (запис зроблено п. Марією Гончар на вечорі, присвяченому Дню української писемності і мови) Відкрити / Коментувати