Зелені інновації та санкції

2021-10-27 15:45:19 Уряд Болгарії, яка на близько 40% залежна від вугілля у виробництва електроенергії, встановив ціль з відмови використання вугілля для виробництва електроенергії у 2038, максимум 2040 році. Це дозволить державі отримати доступ до фондів ЄС (NextGenerationEU) на загальну суму 800 млрд євро, створених для постпандемічного економічного відновлення. Очікується, що найбільший удар відмова від використання вугілля завдасть по економіках таких європейських держав як Польща, Румунія, Болгарія та Чехія.

https://bit.ly/30L3Vd9 Відкрити / Коментувати

2021-10-14 17:44:39 Google та YouTube заборонили рекламу та монетизацію контенту, що заперечує зміну клімату

Google та YouTube оголосили про нову політику, що обмежує можливості клієнтів, які заперечують зміну клімату, монетизувати власний контент.

Новий підхід вважається одним з найдієвіших, які великі технологічні платформи будь-коли вживали для боротьби з дезінформацією про зміну клімату, яка суперечить “усталеному науковому консенсусу”. Це включає відображення процесу зміни клімату як містифікації або глобальної теорії змови, заперечення тенденцій глобального потепління, а також твердження про відсутність впливу людини на збільшення викидів парникових газів.

Детальніша інформація у матеріалі Axios. Відкрити / Коментувати

2021-10-14 17:44:17 Формування міжнародного кліматичного клубу

У серпні цього року міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц висловив пропозицію про створення міжнародного кліматичного клубу за участі ЄС, США, Японії, потенційно Китаю та інших держав. Ідея полягає у спільних заходах з пом'якшення торговельних конфліктів, пов'язаних із зеленими тарифами. Наприклад, багатьох цікавить, як працюватимуть вуглецеві збори на імпорт, таких як механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).

Соціал-демократична партія Німеччини, яку очолює Шольц,  отримала найбільшу підтримку виборців на вересневих федеральних виборах. Потенційно міністр фінансів може стати наступним канцлером країни після шістнадцяти років при владі Ангели Меркель.

Першим кроком до формування цієї платформи стане міністерська зустріч з питань сприяння торгівлі зеленими товарами наступного року, організацією якої займається Єврокомісія.

ЄС вже почав включати положення про клімат у свої двосторонні торгові угоди, наприклад у європейсько-японську 2018 року. Цього року Брюссель та Токіо уклали “зелений альянс”, підтвердивши свою “спільну амбіцію досягти нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року”. Наразі відповідні альянси стають стандартними у торгових переговорах ЄС.

Європа “буде використовувати свої торгові угоди для прискорення співпраці щодо кліматичних дій та інших екологічних викликів, таких як біорізноманіття та стійкі продовольчі системи”, підкреслив Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Досягнення кліматичних цілей ЄС до 2030 року, а саме скорочення викидів парникових газів на 55%, потребує додаткових щорічних інвестицій на суму близько 355 млрд євро протягом наступного десятиліття. За рахунок міжнародних коаліцій планується залучити до 130 мільярдів євро.

Детальніша інформація у матеріалі Euractiv. Відкрити / Коментувати

2021-10-14 17:42:52 Президент Франції представив цілі Франції на 2030 рік

Президент Франції Еммануель Макрон представив масштабний інвестиційний план “Франція 2030”. Планується залучення 30 мільярдів євро для підтримки інновацій у флагманські енергетичні, інфраструктурні, промислові та технологічні проєкти.

Потенціал французьких АЕС є основою для виробництва зеленого водню. Заплановано побудову двох водневих “мегафабрик”. Франція має стане лідером у цій сфері до 2030 року, за словами Макрона.
Французький президент також заявив про мету до 2030 року виробити  два мільйони електро- та гібридних автомобілів, а також перший низьковуглецевий літак.

Також інвестиції передбачаються у цифровий та агропромисловий переходи і сферу охорони здоров'я.

Детальніша інформація доступна у матеріалах Reuters Відкрити / Коментувати

2021-10-08 15:03:23 Водень - це інновація, а отже попереду чимало досліджень, технічних розрахунків та оцінок безпеки. За словами пана Рябчина, говорити про реальну перспективу водню за 5-10 років - надто оптимістично. 

З іншого боку, не виключено, що зміни будуть швидшими, ніж очікують. У Німеччині з 2024 по 2034 роки запрацює зелений тариф.

"Наприклад, BMW використовуватиме водень, а платитиме як за газ, а те, що вище, компенсуватиме німецький уряд", - пояснює Олексій Рябчин і додає: 
"Таким чином вони стимулюють компанії входити у водневі проєкти, які все ще супермегадорогі". 
Разом із тим радник голови "Нафтогазу" твердить, що вірить у водневу економіку - особливо у Європі. 
"А коли вона настане в Україні, залежить від нас. І якщо зараз нічого не робити, то нічого і не настане", - каже Олексій Рябчин.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-58722468 Відкрити / Коментувати

2021-09-30 11:00:16 Всім привіт. З вами Олексій Рябчин. Займаюсь зеленими і кліматичними питаннями більше 15 років на різних посадах, зараз допомагаю зеленій трансформації Нафтогазу, веду канал @greeninnovations.

За запрошенням @VladRashkovan буду розповідати підписникам #SixArticles про новини зеленої енергетики, економіки зміни клімату, захисту довкілля та інших важливих sustainable напрямків, які все більше впливають на наше життя.

Попри фактичне лідерство Соціал-демократичної партії на цьогорічних парламентських виборах у Німеччині найбільший приріст підтримки виборців здобула партія “Зелені”. Для створення коаліції, Зелені наразі очікують наступних поступок:
обов’язок поступової відмови від використання вугілля до 2038 року
заборона застосування двигунів внутрішнього згоряння з 2030 року
створення  супер кліматичного міністерства на чолі з представником “зелених” з повноваженнями ветувати законопроєкти, які суперечитимуть кліматичним цілям Німеччини.
https://bit.ly/2XW0H55

Президент США Джо Байден вкотре попередив про загрози від зміни клімату та закликав до ширшого міжнародного співробітництва. При цьому, очільник Білого дому пообіцяв подвоїти кліматичне фінансування до 11 млрд доларів США на рік для країн, що розвиваються. Для цього Адміністрація Байдена посилено співпрацюватиме з Конгресом США.
https://reut.rs/39sDytt 

Президент КНР Сі Цзіньпін у звернені до Генсамблеї заявив про нове кліматичне зобов’язання Китаю (найбільшого еміттера парникових газів у світі). Піднебесна більше не підтримуватиме проєкти, пов’язані з вугіллям за кордоном. Це означатиме зміну підходів до глобальної інфраструктурної ініціативи “Пояс і шлях” (Belt and Road Initiative) з точки зору впливу на клімат. Також Пікін збільшить фінансову підтримку зелених і низьковуглецевих проєктів  у країнах, що розвиваються.
https://cnn.it/3EDJajb 

Довгоочікуваним рішенням стало повноцінне приєднання Туреччини до Паризької кліматичної угоди. Про це заявив Президент Раджеп Тайїп Ердоган, у державній політиці якого кліматичні питання не були в пріоритеті до цього часу. Наразі лише п’ять держав світу залишаються поза зобов’язаннями за Паризькою угодою (переважно експортери нафти), а саме Іран, Ірак, Лівія, Ємен та Еритрея.
https://bloom.bg/3AxyYWT 

Рекордно високі ціни на природний газ в Європі та світі вкотре відображають потребу відмовитися від викопного палива та прискорити перехід до відновлювальних джерел енергії, вважає Віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс. При високих цінах на викопне паливо витрати на відновлювану генерацію залишаються низькими та стабільними. Це має спонукати ЄС прискорити процес енергетичного переходу, щоб забезпечити громадянам доступну зелену генерацію.
https://bit.ly/3Az2hbC 

Європейська Комісія обрала Таллінн зеленою столицею Європи на 2023 рік. Минулого року було обрано французький Гренобль на 2022 рік. Цей статус має на меті підвищити обізнаність та поширити найкращий досвід з кліматичних та екологічних питань в європейських містах.  Естонська столиця отримає 600 тисяч євро для інвестування в “зелені” проєкти. Місцева влада зобов’язалася досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
https://bit.ly/3kbiHRB Відкрити / Коментувати

2021-09-29 15:25:59 США вбачають перспективу розвитку низьковуглецевих бізнесів по обидва боки Атлантики

Кліматична криза та обов’язки щодо кліматичної нейтральності ЄС створюють нові ринкові можливості для значного розвитку низьковуглецевих технологій, який становитиме близько 23 трильйонів доларів США до кінця 2030 року по обидва боки Атлантики. 
Про це заявила міністерка енергетики США Дженніфер Ґренголм у Польщі під час відновлення Партнерства з трансатлантичної енергетичної та кліматичної співпраці (P-TECC), що передбачає фінансування Вашингтоном проєктів розгортання чистих технологій у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ).

Співпраця з країнами ЦСЄ, особливо з учасниками ініціативи Тримор’я, охоплюватиме весь спектр чистих технологій від атомної, сонячної, вітрової, геотермальної енергетики до виробництва водню, біопалива та акумуляторів.

Детальніша інформація доступна у матеріалах Міністерства енергетики США та Euractiv. Відкрити / Коментувати

2021-09-29 15:20:18 Центральноєвропейський водневий коридор як бустер кліматично нейтральної Європи

Представлено спільну ініціативу зі створення водневої “магістралі” у Центральній Європі для транспортування водню з перспективних районів постачання в Україні, яка має гарні умови для виробництва зеленого водню, через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в ЄС. За попередніми розрахунками проєкт потенційно може задовольнити 40% потреби водню у Німеччині до 2030 року.
Серед компаній-учасників – EUSTREAM (компанія-оператор ГТС Словаччини), Оператор ГТС України (ОГТСУ), NET4GAS (компанія-оператор ГТС Чехії) і OGE (провідна компанія-оператор ГТС Німеччини).
 
“Транснаціональна мережа водневих трубопроводів грає важливу роль для майбутнього європейського ринку водню. Створення центрально-європейського водневого коридору –  важливий крок на цьому шляху, що пропонує можливості доставки значних обсягів водню до промислових центрів попиту вже до 2030 року. … З упевненістю можна сказати одне: без широкого використання водню разом з відновлюваними джерелами енергії ми не зможемо досягти наших кліматичних цілей.”, зазначив генеральний директор OGE Йорга Бергман.

Таким чином, Україна позиціонує себе як ключового постачальника вкрай необхідного для досягнення кліматичної нейтральності водню на європейські ринки у найближчому десятиліття, що відзначено у Водневій стратегії ЄС.

Детальніша інформація доступна у матеріалах ОГТСУ та ICIS. Відкрити / Коментувати

2021-09-29 15:19:31 Кліматичний клінч при формуванні нової парламентської коаліції в Німеччині 

Попри фактичне лідерство Соціал-демократичної партії на цьогорічних парламентських виборах у Німеччині найбільший приріст підтримки виборців здобула партія “Зелені”. Однак, німецька політична система не передбачає автоматичної перемоги найпопулярніших партій, а потребує формування парламентської коаліції. З огляду на сучасні політичні умови саме від переговорних позицій “зелених” багато в чому залежить остаточна розстановка нової політичної влади.

Ключовою особливістю переговорів щодо створення коаліції є те, що в них приймають участь “зелені” з потужною підтримкою амбітних кліматичних дій та ліберали з Вільної демократичної партії з протилежними поглядами, що передбачають технологічну відкритість і протидію відмові від  використання вугілля та двигунів внутрішнього згоряння. Таким чином, будь-які коаліційні переговори між цими двома партіями ризикують затягнутися на місяці. Паралельно Рада міністрів ЄС розпочинає процедуру узгодження пакету кліматичних та енергетичних законодавчих ініціатив “Fit for 55”.

“Зелені” наразі очікують наступних поступок: обов’язок поступової відмови від використання вугілля до 2038 року, заборона застосування двигунів згоряння з 2030 року, а також створення  супер кліматичного міністерства на чолі з представником “зелених” з повноваженнями ветувати законопроєкти, які суперечитимуть кліматичним цілям Німеччини.

Отже, цілком ймовірно ми зможе спостерігати більш “зелену” офіційну позицію Німеччини вже при найближчому засіданні Ради міністрів ЄС. 

Детальніша інформація доступна у матеріалі Euractiv. Відкрити / Коментувати

2021-09-20 12:32:40 І знову про СВАМ!

Влітку Єврокомісія опублікувала законодавчу пропозицію по запропонованому механізму. Проаналізували наслідки, а також можливий вплив сібаму на електроенергетику та нафтогазові компанії у новій статті.

Якщо коротко - вплив буде відчуватись після 2026 року, але не так все страшно, як здавалось. Є час підготуватись та мінімізувати наслідки.

https://ua.interfax.com.ua/news/blog/767599.html Відкрити / Коментувати