Зелені інновації та санкції

2021-03-31 18:47:15 Все, что вы хотите знать о стореджах, добычи лития, электрозарядок, европейских промышленных альянсов и как Украина может воспользоваться зелеными трендами в статье от GMK с моими комментариями.

Евросоюз увидел, что они отстают от США и Азиатских стран по ряду направлений инновационных технологий. И одна из них – это технология производства аккумуляторов. Европейцы понимают, что находятся в критической зависимости от внешних поставок ряда металлов, которые используются при производстве батарей и накопителей энергии. Поэтому они хотят это производить у себя и создавать для этого цепочки добавленной стоимости.

При этом, европейцы сами заинтересованы в участии Украины в этом проекте и уже обращались к нам, чтобы понять, какие украинские предприятия могут принять активное участие в European Battery Alliance.


Читать полностью

https://gmk.center/posts/ogon-batarej-smozhet-li-ukraina-vypuskat-akkumulyatory-i-elektrokary/ Відкрити / Коментувати

2021-03-26 18:01:23 ​Починаємо спілкуватись з народною депутаткою України Лесею Василенко, яка є головю підкомітету по клімату, про EU Green Deal, кліматичні зміни, та як це вплине на Україну.
Підключайтесь на фб! Відкрити / Коментувати

2021-03-24 16:48:53 ​Модерував цікаву дискусію по Energy Storage - планів розвитку систем зберігання енергії в Україні, яку організував USAID Проєкт енергетичної безпеки
Захід зібрав ключових стейкхолдерів з України, ЄС та США.

У відповідності до розрахунків «Блумберг Нью Енерджі Файненс» упродовж 2010-2020 рр. капітальна вартість зберігання енергії знизилася на 87 відсотків.

При цьому очікується подальше зниження на 57 відсотків до 2030 р. Таке здешевлення забезпечує суттєве підвищення конкурентоспроможності послуг у порівнянні із іншими гнучкими виробниками електричної енергії і є важливим чинником зниження вартості критично важливих енергопослуг.

Всі учасники погоджуються, що системи зберігання енергії важливі для забезпечення стабільної роботи енергосистеми України та ефективного функціонування різних сегментів оптового ринку електроенергії (передусім балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг).

Звучали думки, що часто позитивна роль та потенціал акумуляторів дещо переоцінені, тоді як їхні недоліки навпаки, належним чином не оцінені. Також, що краще дочекатися, поки батареї стануть дешевшими.

Також говорили, що storages Україні можуть знадобитися дуже скоро, і що значення батарей як частини гібридних систем будуть набагато важливішим.

Однак, на мій погляд, основна дискусія буде полягати у тому, які механізми сприяння розбудові таких систем має започаткувати Україна - ринкові умови, чи включити різні елементи державної підтримки. Також важливим питанням є скільки це буде коштувати українським споживачам.

Попереду - цікаві дискусії та знаходження політичного компромісу задля розвитку важливого напрямку енергетичнї системи. Відкрити / Коментувати

2021-03-17 19:35:49 Всім привіт. З вами Олексій Рябчин. Працюю радником віце-прем’єрки з євроінтеграції та міністра захисту довкілля. Займаюсь зеленими і кліматичними питаннями більше 15 років на різних посадах, веду канал @greeninnovations.

За запрошенням @VladRashkovan буду розповідати підписникам #SixArticles про новини зеленої енергетики, економіки зміни клімату, захисту довкілля та інших важливих sustainable напрямків, які все більше впливають на наше життя.

Одразу зайду з козирів - пропоную один з найкращих матеріалів, що я читав останнім часом, який розкриває геополітичний вимір Європейського зеленого курсу. Помилкою буде вважати, що це лише про екологію. Зелений курс займає центральне місце в європейському порядку денному і кардинально змінить відносини ЄС з його сусідами. Іншими словами - це зовнішньополітичний курс з глибокими геополітичними наслідками. Що таке кліматичний клуб, як зміна клімату впливає на торгівлю, і як зміняться відносини ЄС зі США, Китаєм, Саудівською Аравією та Росією - читайте в оригіналі англійською https://bit.ly/3kXGRxP або переклад російською https://bit.ly/3eqX7pN.

Ви напевно чули про нову книгу від співзасновника Microsoft Білла Гейтса. Він пропонує *Green Manifesto* - план того, як уникнути наслідків кліматичної кризи. Гейтс впевнений, що для скорочення викидів та перебудови економіки доведеться платити Green Premium - різницю в ціні більш чистих технологій і тих, що використовують газ, вугілля та нафту. Більше в статті самого Біла Гейста на FT https://on.ft.com/2OANg5U , або огляді його книги українською на УП https://bit.ly/3l5Fb5p

Щоб зрозуміти, що для України означають всі ці зелені та кліматичні тренди, пропоную свою власну колонку, яку написав для НВ. Мені здається, що назва “Ми за столом чи в меню?” дуже точно відображає суть проблеми. Ми або розуміємо світові тренди та використовуємо на нашу користь всі наявні можливості зеленої трансформації, або будемо наздоганяти “зелений” потяг. Бізнесу також треба більш уважно підійти до питання впливу на кліматичну зміну, а державі подумати про програми підтримки екологізації. https://bit.ly/3cgOf3u

І якщо в Україні шукають, як реалізувати можливості і мінімізувати ризики нових зелених трендів в ЄС, то в країні-агресорі дуже нервують.
У Кремлі вважають, що амбітний кліматичний порядок денний вже тепер не просто загрожує скороченням нафтогазових доходів, але й ставить під ризик металургію та інше енергоємне виробництво. Співставляйте, про що пишуть в першій статті про геополітичний вимір Європейського зеленого курсу, і як на це планують відповідати в Кремлі. “Ситуация достаточно сложная”, - каже радник президента РФ по клімату.
https://bit.ly/3v7XGe8

На закуску цікаво прочитати інтерв’ю про економіку Казахстану, яка залежить від вугілля, нафти та газу. Місцева влада відчуває, що світові кліматичний протекціонізм може дестабілізувати ресурсоємну єкономіку. У Казахстані ще 10 років тому впровадили систему торгівлі викидами, але з безкоштовними квотами. Автор статті каже, що система функціонує в якості “ділової гри”. Тобто, підприємства не платять за квоти, а домовляються з державою про видачу додаткових безкоштовних. Але чи спрацює такий підхід зараз, в умовах більш жорстких кліматичних обмежень (spoiler - ні)? Подробиці в статті https://bit.ly/3quOUmW.

Остання стаття про систему торгівлі квотами в ЄС, де останнім часом ціна на вуглець б’є рекорди - 40 євро за тонну викидів, хоча останні три роки вона трималась на рівні 25 євро. Подібну систему Україна має зобов’язання впровадити та планує це зробити за 5 років. І ще питання, буде вона як в Казахстані з безкоштовними квотами, чи вже як в ЄС треба буде платити за забруднення. Стаття The Economist - https://econ.st/30qiQWH Відкрити / Коментувати

2021-03-17 19:35:40 За запрошенням @VladRashkovan буду розповідати підписникам каналу @SixArticlesToRead про новини зеленої енергетики, економіки зміни клімату, захисту довкілля та інших важливих sustainable напрямків, які все більше впливають на наше життя. Відкрити / Коментувати

2021-03-17 11:57:39 ​Затвердження Національно-визначеного внеску до Паризької угоди є кроком, що наближає Україну до Європейського зеленого курсу та до виконання положень Угоди про асоціацію з ЄС.

Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради з обговорення підготовки другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, що відбулась під його головуванням 16 березня.

В онлайн-форматі до наради долучилися також Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та Міністр фінансів Сергій Марченко.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, розроблення й подання Національно-визначеного внеску (НВВ) України є обов’язковою вимогою Паризької угоди. Другий НВВ, за його словами, має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату і має містити цілі щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату.

«Уряд України докладає максимум зусиль для поступової трансформації національної економіки в напрямку вуглецево-нейтрального розвитку. Зобов’язання, які будуть окреслені другим Національно-визначеним внеском, задаватимуть траєкторію розвитку економіки України щонайменше на 10 років», — зазначив Денис Шмигаль.

Зі свого боку Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський наголосив, що напрями економічного розвитку обов’язково мають бути збалансованими.

«Україна є активним учасником глобальної боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї. Тому сьогодні наше головне завдання, аби у фіналі сформований другий НВВ до Паризької угоди відповідав довгостроковій меті досягнення вуглецевої нейтральності не пізніше 2060 року, але при цьому був реалістичним. Вектори розвитку секторів української економіки обов’язково мають бути економічно та екологічно збалансованими», — зазначив Роман Абрамовський.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд поділяє бачення ЄС щодо необхідності підвищення амбітності кліматичних цілей та посилення декарбонізації економічної системи. «Екологічні трансформації в Україні є невід’ємною умовою ефективних екологічних трансформацій Європи», — відзначив він.

Уряд докладає зусиль для поступової трансформації економіки в напрямку вуглецево-нейтрального розвитку, — Денис Шмигаль

https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-dokladaye-zusil-dlya-postupovoyi-transformaciyi-ekonomiki-v-napryamku-vuglecevo-nejtralnogo-rozvitku-denis-shmigal Відкрити / Коментувати

2021-03-13 16:09:56 ​Давно хотів написати про цю статтю про *геополітичний вимір Європейського зеленого курсу*. Вона - шикарна!

Напевно, одне з найкращих, що я читав останнім часом, а аналітики я зараз читаю ой як багато!

Думаю, що мої підписники вже зрозуміли, що Зелений курс займає центральне місце в європейському порядку, і кардинально змінить відносини ЄС з його сусідами. Іншими словами, це не стільки екологічних порядок денний, а економічна стратегія та зовнішньополітичний курс з глибокими геополітичними наслідками.

Особливо цікаво проаналізувати та зрозуміти геополітичні наслідки відмови в ЄС до 2050 року від споживання нафти, газу та вугілля, і як це буде впливати на економіку Росією, Алжиру, Саудівської Аравії та інших, що постачають ці ресурси до ЄС.

Також велика частина статті присвячена кліматичним відносинам та боротьбі за лідерство в цьому напрямку між ЄС та США. Якщо співставити візит спецпосланника по клімату Керрі в Брюссель, Лондон та Париж цього тижня, про який я раніше писав, та проаналізувати домовленості та розбіжності, то стає ще більш цікаво!

Читати треба всю статтю, але за законами ФБ залишу тут декілька узагальнених думок.

Європейський зелений курс матиме ряд глибоких геополітичних наслідків, які можуть негативно позначитися на партнерах ЄС.

Євросоюз повинен підготуватися до подолання цих наслідків у відносинах зі своїми сусідами - наприклад, Росією і Алжиром, а також з глобальними гравцями - США, Китаєм і Саудівською Аравією.

Блок повинен співпрацювати з країнами-експортерами нафти і газу, щоб сприяти диверсифікації їхніх економік, включаючи перехід на поновлювані джерела енергії і зелений водень, які можуть бути експортовані в Європу.

Євросоюзу необхідно підвищувати безпеку поставок критично важливої сировини і обмежувати залежність від інших країн - в першу чергу від Китаю.

Потрібно взаємодіяти з США та іншими партнерами з метою створення кліматичного клубу, члени якого будуть робити схожі прикордонні коригувальні вуглецеві заходи.

ЄС повинен встановити глобальні стандарти трансформації енергетики, особливо в сфері використання водню і зелених облігацій.

Потрібно інтернаціоналізувати Європейський зелений курс, мобілізувавши бюджет, спеціальні фонди і політику розвитку ЄС.

Євросоюзу слід просувати глобальні коаліції щодо пом'якшення змін клімату, включаючи захист вічної мерзлоти.

Блок повинен створити глобальну платформу для нової економіки кліматичного дії, щоб обмінюватися досвідом і кращими практиками.

Посилання на оригінальну статтю англійською
https://ecfr.eu/publication/the-geopolitics-of-the-european-green-deal/

Переклад російською
https://globalaffairs.ru/articles/geopolitika-zelyonogo-kursa/ Відкрити / Коментувати

2021-03-12 22:34:27 ​ КЛІМАТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЄС ТА США

9 березня 2021 року у рамках візиту до Брюсселя Спеціальний Посланник Президента США з питань зміни клімату Джон Керрі зустрівся з Президентом ЄК Урсулою фон дер Ляєн, Виконавчим віце-президентом Франсом Тіммермансом, Віце-президентом Жозепом Боррелем та Колегією Комісарів ЄК.

Ф.Тіммерманс виявив особливу увагу до візиту Дж.Керрі, з яким налаштований спільно працювати для забезпечення успішного СОР26 у Глазго та переконання інших глобальних гравців щодо нагальної потреби у кліматичній дії. За його словами, візит Дж.Керрі є найкращим свідченням повернення США до Паризької угоди та кліматичного порядку денного.

У. фон дер Ляєн привітала повернення США до Паризької кліматичної угоди, про що Президент США Джо Байден заявив у свій перший день перебування на посаді. 6 березня ц.р. відбулася її телефонна розмова з Президентом, у ході якої він описав рух Сполучених Штатів на шляху до спільної мети щодо кліматичної нейтральності.

За підсумками зустрічей Дж.Керрі з керівництвом Єврокомісії оприлюднено спільну заяву, ключовими сигналами якої є такі елементи:

ЄС та США прагнуть відновити свій альянс, намагаючись подолати кліматичну кризу. Тісно співпрацюючи для досягнення цілей Паризької угоди, сторони прагнуть забезпечити її успіх за рахунок зменшення власних викидів та співпрацюючи із своїми глобальними партнерами, особливо з іншими великими економіками, для зміцнення власних кліматичних амбіцій.

Сполучені Штати зобов'язуються досягти нульового рівня викидів парникових газів не пізніше 2050 року і мають на меті оголосити свій національно визначений внесок за Паризькою угодою під час Кліматичного саміту Президента Байдена 22 квітня ц.р. ЄС взяв на себе зобов'язання щодо досягнення кліматичної нейтральності у 2050 році і має намір збільшити свої кліматичні амбіції до 2030 року, скоротивши викиди щонайменше на 55% порівняно з 1990 роком. Зараз ЄС працює над комплексним пакетом ініціатив «Придатний для 55», який очікується у червні 2021 року, з метою забезпечення перетворення зазначених амбіцій на ефективні дії.

Саміт США, який включає Форум основних економік на рівні лідерів, є одним з ключових етапів для збільшення темпів на шляху до успішної COP26 у Глазго, а також зустріч міністрів з питань кліматичної дії (MOCA), яка відбудеться через два тижні, розпочнуть дискусії на високому рівні та спрятимуть збалансуванню міжнародної критичної маси. ЄС та США закликають всі країни вжити необхідних заходів для стримання глобального потепління в межах 1,5 °C , у т.ч. шляхом зобов'язань щодо нульових викидів до 2050 року, конкретних стратегій щодо нульових викидів та амбіційних національно визначених внесків.

ЄС та США вирішили співпрацювати з іншими країнами, щоб допомогти найбільш вразливим країнам впоратися із руйнівними наслідками зміни клімату.

Уряди не можуть самостійно вирішити зазначені нагальні виклики. ЄС та США заохочуються активними зусиллями у боротьбі зі зміною клімату багатьох провідних компаній і мають намір тісно співпрацювати з приватним сектором для мобілізації інвестицій та трансформаційних технологій щодо пом’якшення та адаптації, необхідних для припинення кліматичної кризи.

Вітаються зусилля вагомої кількості молоді та інших громадян, які приєднуються до кліматичних зусиль і покладають на керівників відповідальність за добробут планети та майбутніх поколінь. Відкрити / Коментувати

2021-02-17 12:49:41 Найамбітніший податок на CO2 у світі

СО2 стає головним ворогом розвинутих країн, і навіть коронавірус не зупиняє зусилля по боротьбі зі зміною клімату.

Так, Норвегія була однією з перших країн світу, яка запровадила податок на вуглець у 1991 році. А зараз має намір до 2030 р. збільшити його утричі – з 60 до 200 євро за тонну!!!

Можна стверджувати, що запропонований податок на СО2 є найамбітнішим податком на вуглець у світі.

Так, ціна на вуглець в європейській системі торгівлі викидами (СТВ) складає приблизно 25 євро за тонну.

А в Україні цей податок складає 10 грн за тонну, та сплачується підприємствами, що використовують викопне паливо - вугілля, газ та нафту, для виробництва енергії.

Якщо норвезький парламент схвалить таку пропозицію, це буде перша єдина ціна на вуглець у Норвегії. До сьогодні податок на СО2 коригувався кожного року, незалежно від ціни у європейській СТВ. Щорічне зростання складало 2-10%.

В світі стає все більше фінансових ініціатив, що спрямовані на протидію зміні клімату, що збільшують ціну використання викопного палива.

Далі напишу про спробу ЄС впровадити механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) - нової ініціативи, що має на меті запровадження збору на вміст вуглецю в імпортованих в ЄС товарах, яка може суттєво вплинути на енергоємні українські виробництва.

Більше інфо про СО2 та за посиланням англійською

https://bellona.org/news/ccs/2021-02-norway-proposes-e200-per-ton-co2-tax-by-2030 Відкрити / Коментувати

2021-02-16 11:51:48 Обговорюємо енергонезалежність України на Всеукраїнському Форумі «Україна 30»

Прямий ефір за посиланням


Відкрити / Коментувати