Зелені інновації та санкції

2021-07-07 20:27:38 Незважаючи на пандемію COVID-19, європейці залишаються стурбованими кліматичними змінами

Єврокомісія у березні-квітні провела чергове опитування Eurobarometer серед європейських громадян стосовно питання зміни клімату.

Більшість громадян ЄС вважають, що зміна клімату є найсерйознішою проблемою, з якою стикається світ. Навіть попри світову пандемію.

90% європейців погоджуються, що викиди парникових газів слід зменшити до мінімуму задля кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року.

81% вважає, що державне фінансування переходу до чистої енергетики має бути збільшене, навіть якщо це означатиме зменшення субсидій на викопне паливо.

При цьому, 75% впевнені, що їхні національні уряди не докладають достатньо зусиль для вирішення проблеми змін клімату.

Таким чином, Єврокомісія забезпечила собі ряд вагомих аргументів суспільної підтримки в рамках презентації плану дій для скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року (“fit for 55” package), яка відбудеться за тиждень.

Детальніша інформація та звіт доступні за посиланням.

https://ec.europa.eu/clima/citizens/support_en Відкрити / Коментувати

2021-07-03 14:11:55 Всім привіт. З вами Олексій Рябчин. Займаюсь зеленими і кліматичними питаннями більше 15 років на різних посадах, зараз допомагаю зеленій трансформації Нафтогазу, веду канал @greeninnovations.

За запрошенням @VladRashkovan буду розповідати підписникам #SixArticles про новини зеленої енергетики, економіки зміни клімату, захисту довкілля та інших важливих sustainable напрямків, які все більше впливають на наше життя.

Почну із власного великого інтерв’ю Інтерфаксу, де розповів про те, як в Україні буде розвиватись енергетична та кліматична політика, чому українські великі компанії декларують про кліматичну нейтральність та відмову від використання викопного палива, та коли буде українській Green Deal?
https://bit.ly/3hnQKU8

Чи амбітні цілі України щодо зниження викидів? Звідки брати на це кошти? Чи вистачить нам коштів на заходи з модернізації підприємств та адаптації до змін клімату? Коли експорт української продукції, виготовленої на застарілих підприємствах, стане невигідним? Інтерв’ю УП з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським
https://bit.ly/2UmIBat

Європейський Парламент ухвалив кліматичний закон, який юридично зобов'язує до зменшення викидів парникових газів на 55% до 2030 року (від рівня 1990 року) та досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.
“Це закон законів, адже він буде дисциплінувати нас у найближчі роки, щоб дотримуватися встановлених цілей”, заявив Віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс під час пленарного засідання щодо прийняття кліматичного закону.
Законопроєкт був ухвалений більшістю. Однак, фракція “Зелені” утрималася від голосування через намагання встановити ще вищу ціль (як мінімум 60% до 2030 року), це рішення було жорстко розкритиковано іншими європарламентарями та представниками Єврокомісії.
https://bit.ly/3AnxtL9

За результатами кліматичного саміту Євросоюзу та Сполучених Штатів опубліковано підсумковий документ, у якому цілий розділ присвячений питанню клімату. Узгодили:
Пріоритетне значення зміни клімату через відповідну "надзвичайну загрозу для людства".
Створення координаційної групи ЄС-США з питань клімату на високому рівні.
Підкреслено мету держав досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року.
Створення Трансатлантичного альянсу зелених технологій
Нарощування зусиль в рамках G7 для виділення 100 млрд доларів США на рік для фінансування заходів у країнах, що розвиваються.
https://bit.ly/2UlAISZ

ЄС планує створення кліматичного соціального фонду для захисту громадян від зростання цін на викиди вуглецю.
Віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс заявив, що будь-які кліматичні ініціативи в ЄС супроводжуватимуться заходами з пом'якшення відповідних соціальних наслідків.
Частина доходів, які отримані від торгівлі викидами, може бути спрямована у спеціальний фонд, для компенсації витрат вразливим громадянам, та на допомогу населенню для переходу на системи опалення будинків з нульовим рівнем викидів, електромобілі, домашні вітрові та сонячні електростанції.
https://bit.ly/2Uke514

Навіть НАТО реагує на нові виклики, спричинені зміною клімату. "Зміна клімату є мультиплікатором кризи, яка призведе до конфліктів через дефіцитні ресурси, такі як вода і ґрунт, що змусить мільйони людей мігрувати. … Якщо це важливо для нашої безпеки, то це є пріоритетом для НАТО”, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
https://bit.ly/2Ufnh6W Відкрити / Коментувати

2021-06-07 12:47:22 Модерую цікаву панель на президентствовать Форумі “Україна 30. Екологія”

Панель наливається «Економіка екології»
 
Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з питань європейської інтеграції 

Ірина Ставчук, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції 

Тарас Качка, заступник міністра розвитку торгівлі та сільського господарства - торговий представник України

Тимофій Милованов,  президент Київської школи економіки  

Олена Криворучкіна заступниця голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування (фракція партії “Слуга народу”)

Кирило Криволап, директор Центру економічного відновлення, радник прем’єр-міністра України

Олександр Сущенко, очільник команди, координатор групи проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН



Відкрити / Коментувати

2021-04-26 12:31:40 В РФ уже начали немого понимать уровень проблемы. Интересная статья в Новой газете, на которую хочу обратить ваше внимание. Для затравки несколько абзацев из статьи, намного интереснее внутри.

*

На следующие 20 лет будущее российской экономики можно описать одной фразой: «Ужас, но не ужас-ужас».

Российская экономика, как известно, построена на экспорте добываемых на территории России природных ресурсов, в первую очередь углеводородов: нефти, газа, угля и продуктов их первичной переработки.

И этот экспорт находится под ударом зеленых технологий: солнечной и ветровой электрогенерации (и теплогенерации, кстати, тоже), а также перехода мирового автопарка к электродвигателю, сопряженному с отказом от потребляющего бензин и дизель двигателя внутреннего сгорания.

Ведь одно дело, когда тот же ЕС приобретает у России 30% потребляемого газа, и совсем другое, когда только 10–15%. Во втором случае уже европейцы диктуют условия, угрожая заменить Россию другим поставщиком.

В общем, «зеленая революция» не прихоть, а обоснованная на государственном, политическом и экономическом уровнях трансформация.

Зеленая революция в развитых странах где-то в первой половине 2030-х гг. гарантированно приведет российскую сырьевую экономику, а с ней и население страны, к краху, сравнимому по своей силе и глубине с крахом «социалистической модели хозяйствования» в 1990–1992 гг.

https://novayagazeta.ru/articles/2021/04/23/a-neft-svoiu-ostavte-sebe Відкрити / Коментувати

2021-04-22 15:12:04 22-23 апреля в США пройдет виртуальный саммит по климату.

Участники сделают упор на необходимость усиленных действий в борьбе с изменением климата и на их экономических предпочтениях. В частности, ключевой целью саммита лидеров станет активизация усилий, направленных на сдерживание роста температур на планете на уровне до 1,5 градуса по Цельсию.

Среди списка участников - лидеры 40 государств: премьер Великобритании Борис Джонсон, президент Франции Эммануэль Макрон, канцлер ФРГ Ангела Меркель, премьер Италии Марио Драги, премьер Испании Педро Санчес, премьер Японии Ёсихидэ Суга, премьер Канады Джастин Трюдо, премьер Израиля Биньямин Нетаньяху, президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, глава правительства Индии Нарендра Моди, президент Южной Кореи Мун Чжэ Ин, а также председатель Еврокомиссии Урсула фон дер Ляйен и председатель Европейского совета Шарль Мишель, президент Российской Федерации Владимир Путин и председатель Китайской Народной Республики Си Цзиньпин.

Смотрите онлайн-трансляцию с украинским переводом на YouTube Фактов ICTV.



Відкрити / Коментувати

2021-04-18 16:38:02 Президент США Джо Байден направив запрошення лідерам 40 держав, на саміт з питань клімату, який відбудеться в онлайн-форматі 22-23 квітня.

Україну туди на жаль не запрошено, про причини цього можна довго дебатувати.

Краще опублікую очікування впливового Всесвітнього інституту ресурсів від Саміту лідерів з питань клімату. Вони дозволять зрозуміти як міжнародна кліматична дипломатія буде впливати в тому числі і на нас.

1. США повинні взяти на себе зобов'язання скоротити викиди ПГ на 50% нижче 2005 року до 2030 року та значно збільшити фінансування клімату як частину національних зобов'язань США щодо клімату згідно Паризької угоди (NDCs).

• Аналіз ряду організацій показує, що досягнення цілі в 50% може бути ефективно здійснено за допомогою існуючих технологій і забезпечить роботу у відновлюваних джерелах енергії, стійкому транспорті та електромобілях, промисловості та сільському господарстві.

• Більше 1000 вчених та група основних підприємств закликали Президента встановити амбіційну мету на 2030 рік, яка відповідатиме цільовому нулю до 2050 року.

2. Основні економіки повинні оприлюднити цілі викидів на 2030 рік, які відповідають траєкторіям чистого нуля.

• Це повинні бути Японія, Південна Корея, Канада та Китай, оскільки вони пообіцяли досягти нульових чистових викидів. Інші країни - такі, як Індія, Індонезія та Південна Африка - також повинні використовувати цю глобальну платформу для підвищення своїх амбіцій.

3. Державам необхідно нарощувати фінансування клімату для країн, що розвиваються, і припинити фінансування вугілля.

• Адміністрація Байдена підготує план фінансування клімату про те, як США допоможуть країнам, що розвиваються, у кліматичних діях (який буде оприлюднений на саміті). Це призведе до тиску на інші країни G7, щоб допомогти більше (наприклад, Італія, Канада, Франція, Японія).

• Саміт також є ключовим моментом для інших країн, щоб чітко пояснити, як вони припинять фінансувати шкідливу діяльність - зокрема вугілля.

4. Держави повинні взяти на себе зобов'язання екологізувати свої плани відновлення економіки COVID-19.

• Хоча декілька країн, переважно в Європі, скористались можливістю спільного вирішення економічної кризи та зміни клімату, більшість стимулюючих заходів COVID-19 підтримують звичну для бізнесу економіку.

• Дослідження показують, що долар, витрачений на чисту енергетичну інфраструктуру чи збереження екосистем, створює більше робочих місць і має економічну віддачу, яка в два-сім разів вища, ніж, якби вона була витрачена на нестійкі сектори.

Слідкуємо за розвитком подій.

https://www.wri.org/insights/4-big-outcomes-leaders-summit-climate-can-deliver Відкрити / Коментувати

2021-04-17 18:16:28 ​Трохи інсайдів з закритого звіту від Bloomberg new energy finance по carbon markets.

Bloomberg значно піднімає прогноз ціни на вуглець до 2030 року до 108 євро за метричну тонну, виходячи з очікуваних змін до системи торгівлі викидами (EU ETS) протягом її четвертої фази (2021-30).

Цей базовий прогноз на 38% перевищує наш останній прогноз ринку в 2020 р., і вперше коли-небудь прогноз ціни вуглецю BloombergNEF перевищує бар’єр у 100 євро.
Основним фактором набагато вищого прогнозу є те, що зараз Bloomberg очікує, що сектори, які підпадають під EU ETS скоротять свої викиди на 63% до 2030 року, порівняно з 50%, передбаченими в попередньому прогнозі ринку.

Перспективи 2021 року:
Цей рік ознаменувався початком четвертої фази торгів у EU ETS та виходом Великобританії з торгової системи. Bloomberg очікує середню ціну у 41,85 євро за метричну тонну (євро / т), а ціна на кінець року - від 43 до 48 євро/т. В 2019 і 2020 роках ціна становила трохи менше 25 євро/т. Причиною зростання є те, що ринок переходить від щорічного надлишку в 2020 році до дефіциту в 2021-22.

Середньостроковий прогноз:
Ціни продовжуватимуть збільшуватись, оскільки надбавки продовжуватимуть виводитися в Резерв стабільності ринку (MSR), а потенціал легкої заміни палива по всій Європі вичерпається. Тому ціна може зрости до 73 євро/т у 2024 році, перш ніж стабілізуватись протягом наступних двох років навколо відмітки у 70 євро/т.

Довгостроковий прогноз:
Bloomberg NEF очікує, що декарбонізація промислового сектору буде критично важливою для збалансування ринку до кінця четвертої фази торгівлі, на додаток до постійного збільшення відновлюваних джерел енергії. Для цього потрібна висока ціна вуглецю. Як результат, ціна вуглецю буде продовжувати зростати, досягнувши 10О євро за метричну тонну в 2029 р та 108 євро в 2030 році. Відкрити / Коментувати

2021-04-17 17:18:05 ​Цікаві порівняння по кліматичним цілям та декарбонізації в UK та EU, яким чином вони збираються досягати амбіційних кліматичних цілей.

Ключовій фокус на ефективності використання енергії та впровадження нових технологій. Відкрити / Коментувати

2021-04-15 18:28:37 Декарбонізація, декаплінг, кліматична нейтральність, Green Deal — все частіше у владних коридорах та на урядових нарадах можна почути ці терміни, які ще років 5−10 тому були відомі вузькому колу експертів та фанатам зеленого руху і енергетичного переходу.

Ще один термін, який тісно увійде в щоденний лексикон і роботу — *climate governance architecture* або *архітектура кліматичного врядування*.

Вона умовно поділяється на чотири категорії:
стратегія
ціна вуглецю (батіг)
стимулюючі заходи (пряник)
елементи врядування.

Так що ж таке архітектура кліматичного врядування - hype, flex чи musthave, в колонці на NV.ua

https://nv.ua/ukr/opinion/klimat-yaki-kroki-robit-yevropa-nazustrich-zeleniy-energetici-novini-ukrajini-50154446.html Відкрити / Коментувати

2021-04-06 18:41:07 Розповів журналістам GMK все, що вони хотіли знати про
CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism

Він розробляється в пакеті з 12 різних регламентів і директив, спрямованих на те, щоб до 2030 року скоротити викиди СО2 не менше ніж на 55%. Це мета, яку задекларувала собі Європейська комісія.

Розроблення CBAM уперше зіштовхнула в такому великому масштабі інтереси міжнародної торгівлі та боротьби з кліматичними змінами. Багато хто навіть називає це екологічним протекціонізмом.

Щоб з усім цим розібратися, у нас в Україні створили робочу групу, яка складається з представників чотирьох міністерств: економіки, енергетики, фінансів та екології. Для аналізу ситуації та успішного проведення переговорів необхідна скоординована робота різних міністерств. Групу очолила віце-прем’єр Ольга Стефанішина.

Уже було проведено низку консультацій з Європейським Союзом. Ми зустрічалися в Брюсселі з єврокомісаром з економіки Паоло Джентілоні, який відповідає за розроблення CBAM, представили наші пропозиції та зауваження, домовилися про консультації з цього питання.

Можу сказати, що в березні й у самої Єврокомісії ще не було остаточного розуміння того, яким буде CBAM. Вони тільки-но розпочали impact assessment та міжміністерські консультації, було ще недостатньо інформації про те, як CBAM буде відповідати вимогам СОТ.

Для нас важливим є критерій, який враховує національну кліматичну політику, географію застосування і винятки, а також двосторонні торговельні угоди. Думаю, наприкінці квітня – на початку травня ми побачимо якийсь попередній результат.

Найімовірніше, це буде якийсь аналог системи торгівлі квотами на викиди, який буде відображати ціну на викиди всередині європейської системи і зможе застосовуватися до певної групи товару.

Нам потрібен UA Green Deal, який враховуватиме національні особливості та здатність економіки до трансформації в умовах кризи й війни.

Зараз в переговорах з ЄС український уряд озвучує низку спільних довгострокових флагманських ініціатив у рамках EU Green Deal, які нам цікаво розробляти разом. Це енергоефективність, трансформація вугільних регіонів, воднева економіка, промислові альянси, побудова архітектури кліматичного врядування та багато іншого.

Архітектура кліматичного врядування – це, напевно, найцікавіший для мене напрям.

Необхідна наявність політичних стратегій, аналогів українського зеленого курсу, які трансформуються в секторальні, кроссекторальні, регіональні стратегії. Також ідеться про ціну на вуглець (carbon pricing) і про стимулюючі ініціативи щодо декарбонізації. У нас вже є фонд енергоефективності та «теплі» кредити, і зелений тариф в енергетиці, і пільги для зеленої металургії, і підтримка електромобілів, і інші різні пільги, які слід систематизувати.

Поки що це все має хаотичний вигляд і не завжди веде до потрібного результату. І головне – це система врядування, координації, контролю та реалізації, а також люди, які вміють і розуміють, що потрібно робити.

https://gmk.center/ua/opinion/shho-cbam-oznachaie-dlya-ukrainskih-pidpriiemstv/ Відкрити / Коментувати