Канал сучасного правника

2022-07-25 14:32:11 #судовий #контроль #розмір #судовий #збір

​​Позиція КАС ВС щодо сплати судового збору за звернення із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення

Представник позивача оскаржив до Верховного Суду ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник у встановлений судом у попередній ухвалі строк не усунув недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору чи доказів наявності пільг щодо його сплати.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник, зокрема, зазначив, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено вимоги щодо сплати судового збору за звернення із заявою в порядку ст. 382 КАС України (щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, касаційну скаргу представника позивача задовольнив, ухвалу суду апеляційної інстанції скасував і направив справу до цього суду для продовження розгляду.

Суд зазначив, що вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені в ст. 296 КАС України, а розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір, визначені в ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

КАС ВС врахував, що зі змісту ст. 4 зазначеного Закону вбачається, що розміри ставок судового збору залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб’єкта, який звертається до суду), однак приписами цієї статті не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення.

З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення на позивача не поширюється обов’язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

Верховний Суд нагадав, що особа, яка отримала на свою користь судове рішення, враховуючи конституційний принцип стосовно обов’язковості судового рішення, закріплений у п. 9 ч. 1 ст. 129-1 Основного Закону України, звільняється від сплати судового збору за зверненням до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили, якщо законом прямо не встановлено обов’язок сплати такого збору.

При цьому одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов’язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов’язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Постанова Верховного Суду від 5 травня 2022 року у справі № 520/9769/19 (адміністративне провадження № К/9901/47675/21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104191425. Відкрити / Коментувати

2022-07-24 23:35:24 1 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»);
- Визначено, що робоче місце державного реєстратора, що перебуває у трудових
відносинах із суб’єктом державної реєстрації, може бути розташовано
виключно в населеному пункті за місцезнаходженням відповідного суб’єкта
та/або центру надання адміністративних послуг, утвореного таким суб’єктом (ч.4 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ») аналогічна норма є і щодо державних реєстраторів речових прав;
- перевірка в ДРОРМ (ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»);
- Представники державного органу і ОМС можуть подавати доки без нотаріально посвідченої довіреності, серед документів, що засвідчує повноваження представника, передбачено серед іншого довіреність, видану відповідно до законодавства іноземної держави (абзац 4 ч.2 ст.14 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»);
- інформування засновників та керівника в режимі реального часу про прийом реєстратором документів та проведення реєстраційної дії (п.41 ст.8 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»);
- щодо всіх юридичних осіб (крім АТ і ГФ) інформація про засновників вноситься до ЄДР (П.8 ч.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»);
- надано можливість заяву про ПДВ та/або спрощену систему для ФОП та ЮО та/або про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій подавати при змінах (п.1 ч.4 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»);
- встановлено, що при прийнятті рішень загальних зборів учасників юридичної особи, протокол зборів стосовно зміни керівника має бути підписаний учасниками, які голосували за відповідне рішення та голосів яких достатньо для його прийняття, крім (АТ, ГФ, ОСББ) (абзац 2 п.6 ч.1 ст.15 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮОФОПГФ»).

Варто враховувати, що документи, отримані державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до набрання чинності цим Законом, за якими НЕ проведено реєстраційну дію і НЕ відмовлено в її проведенні та з дати подання яких сплинуло НЕ менше 30 днів, вважаються такими, за якими відмовлено у проведенні реєстраційної дії (КРІМ документів, поданих щодо громадських формувань).

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під час проведення реєстраційної дії щодо відповідної юридичної особи (КРІМ громадського формування) чи фізичної особи – підприємця застосовує відмову у державній реєстрації за такими документами.

Зміни в процедурі розгляду скарг в сфері державної реєстрації.

Слід звернути уваги, що дана процедура зазнала значних змін. Стаття 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та стаття 34 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» викладені повністю в новій редакції.

Усім нотаріусам, державним реєстраторам, потенційним скаржникам раджу детально вивчити нову редакцію даних норм. Змінилися строки, вимоги до скарг, підстави відмови, залишення без розгляду тощо.
Рішення за результатом розгляду скарги не пізніше наступного робочого дня розміщується на офіційному веб-сайті МЮ чи територіального органу.

Звертаю увагу, що повідомлення державного реєстратора про виявлені ним факти використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами також розглядається в порядку вказаних статей 37, 34.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав МОЖУТЬ бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника. Тобто звертаю увагу, що ця норма перестала бути імперативною

Також важливим аспектом змін, є те, що тепер підставою для залишення скарги без розгляду є наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження ТИХ САМИХ рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав

До змін перешкою для розгляду Колегією МЮ були відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав. Відкрити / Коментувати

2022-07-24 23:34:41 прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення (якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна);
прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (якщо обтяженням є намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу);
прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім державної реєстрації права власності на таку ділянку в результаті внесення її до статутного капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення (якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення);
обтяжень речових прав на нерухоме майно, крім державної реєстрації іпотеки за наявності заборони відчуження, арешту;
Також розширено перелік підстав, коли обтяження прав на нерухоме майно не перешкоджає державній реєстрації, а саме доповнено підстави, коли відмова не застосовується у разі державної реєстрації:

права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб'єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення (якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення);
прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду (якщо обтяженням є заборона передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду);
виправлення технічної помилки згідно з ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

-В статті 25 доповнено, що заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій не приймається у разі: 1) невстановлення особи заявника; 2) невстановлення належності об’єкта нерухомого майна заявнику на праві власності; 3) якщо не сплив п’ятиденний строк, передбачений частиною п’ятою цієї статті.

- Удосконалено процедуру державної реєстрації речових прав в результаті оформлення спадщини та видачі свідоцтв тому з подружжя, хто пережив померлого (ч.2 ст.31-2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В сфері державної реєстрації ЮОФОПГФ:

набирають чинності норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» щодо підстав для відмови у державній реєстрації юридичних осіб, передбачених частиною першою статті 28 Закону. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону підставою для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником) є наявність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження корпоративних прав.

Окрім того, згідно з пунктом 31 частини першої статті 28 Закону підстава для відмови у державній реєстрації наступна: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування).

Інші основні зміни:

- заявником при створенні може бути уповноважена зборами особа (п.8 ч.1 ст. Відкрити / Коментувати

2022-07-24 23:34:11 #зміни #законодавство

Дмитро Кирилюк нагадує

Увага!!! 26 липня 2022 року відбувається наступний етап набрання чинності змін в реєстраційне законодавство!!!

12 травня 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству», ще відомий як проєкт 3774 (далі – Закон).

Даний закон був опублікований 26.05.2022 року

Даним законом вносяться зміни до зміни до законів «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Закон набирає чинності в три етапи:

загалом через 2 місяці з дня опублікування, тобто з 26 липня 2022 року, окрім:

через 3 місяці з дня опублікування цього Закону (з 26 серпня 2022 року), але не раніше дня, наступного за днем опублікування МЮ повідомлення в газеті «Голос України» про запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП), набирають чинності положення про те, що характеристики об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (склад, фактична площа, об’єм, технічний стан), оновлюються під час проведення реєстраційних дій чи отримання інформації з ДРРП в режимі реального часу в порядку інформаційної взаємодії з ЄДЕССБ (у разі наявності в ЄДЕССБ відомостей про такий об’єкт), а у разі якщо під час отримання інформації з ДРРП у ЄДЕССБ відсутні відомості про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, в інформації з ДРРП відображатимуться характеристики такого об’єкта, наявні в цьому реєстрі (абзац 6 ч.5 ст.12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

через 4 місяці з дня опублікування цього Закону (з 26 вересня 2022 року) набирають чинності норми про:

- визнання значними правочинів про розірвання договору оренди (суборенди) землі с/г призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), що потребують попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на їх вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такі правочини не є значними), за відсутності якої такі правочини будуть нікчемними (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такі правочини не є значними);

- особливості ведення та підписання протоколу загальних зборах учасників ТОВ і ТДВ, зокрема, про те, що протокол, який містить відомості про рішення щодо зміни керівника товариства, у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше осіб, має підписуватися учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства;

- можливість встановлення не лише статутом, але й законом особливого порядку надання згоди уповноваженими на те органами ТОВ і ТДВ на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини);

- проведення реєстраційних дій в автоматичному режимі (так звані «роботореєстрації»).

Основні положення змін, які набирають чинності з 26 липня 2022 року:

В сфері державної реєстрації речових прав:

- Законом встановлено, що відкриття розділу щодо земельної ділянки здійснюється виключно за наявності інформації про неї у Державному земельному кадастрі, а щодо новоствореного нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці - за наявності відомостей про такий об'єкт у ЄДЕССБ.

- ч.4 ст.24 викладено в новій редакції в результаті чого порівняно зі старою редакцією розширено перелік підстав, коли обтяження прав на нерухоме майно не перешкоджає державній реєстрації, а саме доповнено випадки, коли відмова не застосовується у разі державної реєстрації: Відкрити / Коментувати

2022-07-24 08:11:23 #переважне #право #оренди #судовий #захист #позовна #вимога #зміна #практики

НАЛЕЖНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ Є ВИМОГА ПРО ВИЗНАННЯ УКЛАДЕНОЮ ДОДАТКОВОЇ УГОДИ ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТА ПРО ВИЗНАННЯ ВІДСУТНІМ ПРАВА ОРЕНДИ НАСТУПНОГО ОРЕНДАРЯ

У разі укладення орендодавцем договору оренди земельної ділянки з новим орендарем та реєстрації за ним права оренди ще до закінчення строку дії первинного договору оренди та до вичерпання встановленого первинним договором оренди строку для повідомлення первинним орендарем про своє бажання скористатися переважним правом щодо укладення цього договору оренди на новий строк, переведення прав та обов’язків орендаря або визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного орендодавцем із новим орендарем, не є ефективними способами захисту переважного права первинного орендаря.

25 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу, відкриту за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОГРЕБИЩЕНСЬКЕ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про переведення прав та обов’язків орендаря за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОГРЕБИЩЕНСЬКЕ» – адвоката на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.

https://advokatpost.com/nalezhnym-sposobom-zakhystu-ie-vymoha-pro-vyznannia-ukladenoiu-dodatkovoi-uhody-do-dohovoru-orendy-ta-pro-vyznannia-vidsutnim-prava-orendy-nastupnoho-orendaria/?fbclid=IwAR0QF9ytp98RKWCUHjFhxSrzImYsQBns-62c9UxhfXwXbAEOX3S_tLq5t-Y Відкрити / Коментувати

2022-07-22 09:51:12 #розірвання #договір #оренди #односторонній #порядок #направлення #повідомлення

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ОРЕНДИ У РАЗІ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ НЕ ПОТРЕБУЄ НАЯВНОСТІ ВІДПОВІДНОЇ ДОДАТКОВОЇ УГОДИ ПРО РОЗІРВАННЯ, ЯКЩО ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ ПЕРЕДБАЧАЄ УМОВУ ПРО ЙОГО ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ З НАПРАВЛЕННЯМ ЗАІНТЕРЕСОВАНОЮ СТОРОНОЮ НА АДРЕСУ ІНШОЇ СТОРОНИ ВІДПОВІДНОЇ ЗАЯВИ

Комісія встановила, що пунктом 31 Договорів оренди землі передбачено наступну умову, а саме: «Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони, за два місяці до закінчення польових робіт, але не пізніше 1 листопада поточного року».

За таких обставин, Комісія дійшла висновку, що сторонами на момент укладення договору передбачено умову про його дострокове розірвання, а момент такого розірвання пов`язаний сторонами із моментом направлення заінтересованою стороною на адресу іншої сторони відповідної заяви про розірвання договору у формі попередження в термін не пізніше 1 листопада року в якому здійснюється таке розірвання.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

З огляду на частину третю статті 651, частину першу статті 654 ЦК України та частину третю статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також з урахуванням пункту 31 договорів оренди землі, Комісія дійшла висновку, що для державної реєстрації припинення іншого речового права, права оренди, як складного юридичного факту, державними реєстраторами прав на нерухоме майно необхідно встановити наступні обставини:

наявність в договорі оренди землі умови про його дострокове розірвання;

дотримання зацікавленою стороною договору, умов про його дострокове розірвання;

дотримання зацікавленою стороною договору письмової форми заяви про дострокове розірвання договору;

дотримання зацікавленою стороною договору умов договору щодо строків направлення іншій стороні за договором заяви про дострокове розірвання такого договору.

Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_5 , заявником в процедурі державної реєстрації та сторони за вказаними договорами оренди землі, з урахуванням правил представництва, дотримано умов, передбачених пунктом 31 договору оренди землі, в частині порядку, форми та строків повідомлення іншої сторони договору про розірвання договорів в односторонньому порядку, в строк до 1 листопада поточного року.

Із заяви у формі попередження про дострокове розірвання договору оренди вбачається, що 6 вересня 2016 року зазначений документ вручений представником заявника ОСОБА_5 уповноваженому представнику ТОВ «СК Восток» під розписку, який останнім зареєстровано за №10.

За таких обставин, Комісія встановила, що направлення заяви у формі письмового попередження про дострокове розірвання договорів оренди землі від 16 січня 2006 року та 21 березня 2006 року є необхідною та достатньою умовою на підтвердження волевиявлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - сторін за вказаними договорами, скористатися передбаченим договорами оренди землі правом розірвати їх в односторонньому порядку та припинити договірні відносини із ТОВ «СК Восток», яке є правонаступником СК «Восток».

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що документального підтвердження припинення зобов`язань відповідно до пунктів 18, 24 договорів оренди землі та письмову угоду про розірвання договорів відповідно до статті 654 ЦК України, на чому наголошують державні реєстратори в оскаржуваних рішеннях, норми чинного законодавства не містять.

Вказане також спростовує доводи ТОВ «СК Восток» про те, що для скасування державної реєстрації договору оренди необхідна наявність відповідної додаткової угоди про припинення дії договору або наявність судового рішення.

Постанова КАС ВС від 09 серпня 2021 року у справі №820/4389/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/98862160 Відкрити / Коментувати

2022-07-21 21:05:38 #земельний #кадастр #новини

Нові можливості земельного кадастру

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомляє, що 19 липня 2022 року впроваджено нові функціональні можливості в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру в частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів за принципом випадковості для здійснення таких транзакцій, а саме:

• державної реєстрації обмежень у використанні земель;

• внесення до Державного земельного кадастру відомостей та змін до них про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць;

• внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територіальних громад.

https://propozitsiya.com/ua/novi-mozhlivosti-zemelnogo-kadastru?fbclid=IwAR05AhO9gXhtZHGFhsaND1eDIWMcUnm_aTbArVgTWAqCijjBeRxG2-gAekQ Відкрити / Коментувати

2022-07-21 12:04:48 #ЄСПЛ #генерування #заяв #сервіс

З’явився сервіс генерування заяв до ЄСПЛ

Українці, які постраждали від російської агресії, отримали можливість звернутися до Європейського суду з прав людини за допомогою онлайн-сервісу.

https://zib.com.ua/ua/pda/151856.html Відкрити / Коментувати

2022-07-20 10:24:30 #Польща #податки #українці #оплата

Де платити податки українцям? Офіційний лист Міністерства фінансів Польщі.

Міністерство фінансів Польщі надало відповідь на запит Офісу ефективного регулювання BRDO та IT-асоціації України щодо податкового статусу українців у Польщі.

Основне від головного податкового органу Польщі:
якщо ти податковий резидент - сплачуй податки з усіх доходів (як з Польщі, так і іноземних доходів)
якщо ти нерезидент - сплачуй у Польщі податки з доходів отриманих у Польщі
хто є податковим резидентом Польщі визначає закон PIT Act (а це (1) або перебування у Польщі понад 183 дні, або (2) центр життєвих інтересів у Польщі), але
Угода про уникнення подвійного оподаткування має вищу силу за PIT Act
тому навіть якщо особа пройшла тест на резидентство за внутрішнім законодавством, має застосовуватись така Угода (де основним критерієм є центр життєвих інтересів).
Більше про це у нашому пості тут (роз'яснення і схема, як визначити, де ти податковий резидент).

Мінфін запевнив, що з розумінням ставиться до того, що у багатьох українців центр життєвих інтересів лишився в Україні .

Що це означає:
не відслідковуватимуть і не вимагатимуть податків виключно на підставі перебування у Польщі понад 183 дні;
якщо не хочете сплачувати податки у Польщі - збирайте аргументи на підтвердження зв'язку з Україною.

Для тих же, хто бачить себе вже резидентом Польщі, Мінфін нагадав про можливість подати відповідну заяву про це.

Лист Міністерства фінансів Польщі:

https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2022/07/MF-odpowiedz-49.pdf

Інформація з

https://www.facebook.com/groups/348779835713592/permalink/1107597556498479/?fs=e&s=cl Відкрити / Коментувати

2022-07-20 09:12:45 #податки #маркетингові #послуги #докази

«Небезпечний маркетинг» в контексті сплати податків.

ПОСТАНОВА 29 ЧЕРВНЯ 2022 РОКУ СПРАВА №813/1910/16 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ № К/9901/11707/20 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Колегія суддів погоджується з такими доводами відповідача з огляду на те, що ні договори про надання маркетингових послуг, ні звіти про ці послуги не дають можливості установити, зокрема, яким чином здійснювався розрахунок (формування) вартості наданих послуг.

Звіти про надані маркетингові послуги мають лише загальний пізнавальний та інформаційний характер і не містять результатів певних (конкретних) досліджень та рекомендацій, які дали б змогу замовнику використати їх в своїй господарській діяльності для стимулювання збуту продукції, зростання обсягів реалізації та збільшення доходу. У позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг). Будь-яких доказів на підтвердження спрямованості маркетингових послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності Товариства позивач не надав. Матеріали справи не містять доказів, що виконавці (за відсутності письмових вказівок чи рекомендацій замовнику, результатів досліджень ринку) вивчали, досліджували та аналізували споживчий попит на ринку товарів, на якому здійснює діяльність позивач; у справі відсутні докази, які б розкривали процес маркетингових досліджень, отримання їх результату та використання цього результату. Позивач не спростовує зафіксовану в акті перевірки інформацію, що з ТОВ «Таврія Плюс» та ТОВ «Суматра-ЛТД», які зазначені в усіх місячних звітах ТОВ «Тема-Поділля» як такі, з якими проведено переддоговірну роботу, у Товариства були договірні відносини щодо поставки товару з 2013 року (з лютого та березня відповідно) і вони вже були покупцями позивача. Що ж до інших суб`єктів господарювання, які також вказані у звітах ТОВ «Тема-Поділля» та ТОВ «Тема-Волинь» як такі, з якими проведено переддоговірну роботу, то вони серед покупців позивача станом на час проведення перевірки були відсутні.

У зв`язку з цим визнання судами попередніх інстанцій прийнятним доводу позивача, що придбання маркетингових послуг у 2014 році мало наслідком отримання Товариством доходу в розмірі 17,3 млн. грн, визнати обґрунтованим не можна. Посилаючись на ряд господарських договорів позивача в обґрунтування висновку щодо встановлених обставин, що ТОВ «Тема-Поділля» та ТОВ «Тема-Волинь» здійснювали пошук покупців на виконання договорів з позивачем про надання маркетингових послуг, суд першої інстанції не звернув увагу, що ці договори були укладені в 2012, 2013 роках, тоді як предметом доказування у справі є обставини щодо надання зазначеними товариствами маркетингових послуг в 2014 році.

Наявна у матеріалах справи інформація про маркетингові дослідження у 2014 році, товарообіг, продаж, моніторинг цін, здійснення контролю розташування товарів, моніторинг споживчого попиту не має жодних ідентифікуючих ознак, які б дозволяли підтвердити участь ТОВ «Тема-Поділля» та ТОВ «Тема-Волинь» у наданні послуг.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що надані послуги не є маркетинговими послугами у розумінні підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК та зазначає, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/105024649 Відкрити / Коментувати