Канал сучасного правника

2022-07-19 22:59:25 Отже, колегія суддів Третьої судової палати КЦС вважає за можливе відступити від висновків викладених Верховним Судом України у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, оскільки, на думку колегії суддів, договір оренди землі набуває чинності з дня, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відкрити / Коментувати

2022-07-19 22:59:25 #зміна #практика #договір #оренди #землі #реєстрація #права

Зміна практики щодо укладеності договору оренди землі до 2013 року та реєстрацію права оренди після 2013 року.

Раніше ВП ВС казав, що такий договір не є укладеним, але КЦС ВС відступив.

1) Ухвала КЦС ВС від 01.06.2022 у справі № 513/879/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104896741ш

У цій справі суди встановили, що на підставі договору оренди землі 05 січня 2011 року ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в оренду ТОВ «Рассвет» строком на 7 років. Цим договором оренди землі передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 42).

Відповідно до частини першої статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації. Такі умови договору відповідають статті 18 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, виникає питання, чи є договір оренди спірної землі від 05 січня 2011 року неукладеним з огляду на те, що сторони його одразу не зареєстрували, а вже після зміни правового регулювання орендар здійснив державну реєстрацію права оренди?

У справі, що є предметом перегляду, дії власника земельної ділянки,
що передана в оренду щодо заперечення права оренди орендаря
і перешкоджання у здійсненні правомочностей з володіння і користування
є недобросовісними. Укладаючи 05 січня 2011 року договір оренди землі, сторони у пункті 42 узгодили, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Сторони в договорі не розподілили свій обов`язок зареєструвати договір. Одночасно з укладенням договору земельна ділянка за актом приймання-передачі була передана від орендодавця до орендаря. Протягом 2011-2017 років сторони належним чином виконували договір, вносили орендну плату. Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди землі і введення законодавчої вимоги реєструвати речове право оренди орендар 31 березня 2014 року зареєстрував відповідне право оренди за укладеним договором оренди землі від 05 січня 2011 року. Таким чином, сторони протягом тривалого часу (6 років) належним чином виконували умови договору,
що не пройшов державну реєстрацію, обробляли землю, вносили и приймали оплату за оренду землі у грошовій і натуральній формі. Таким чином, поведінка орендодавця суперечить своїй попередній поведінці, що склалася протягом
6 років з моменту укладення договору з вадами, волевиявлення сторін відповідало меті такогодоговору, а тому посилання позивача за зустрічним позовом (орендодавця) про недійсність (неукладеність) договору оренди землі є недобросовісним і таким, що спрямоване на порушення прав орендаря

Колегія суддів Другої судової палати КЦС вважає необхідним відступити від висновку ВП ВС, викладеного у постановах ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

2) Ухвала КЦС ВС від 23.06.2022 у справі № 357/8277/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105148796

Поняття «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права» є різними.

Реєстрація прав на оренду землі, як зазначалось, є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення прав на землю, проте вказане не свідчить, що сам договір, для якого визначені загальні правила набрання чинності, набирає чинність з моменту реєстрації права.

Колегія суддів Третьої судової палати КЦС констатує, що після внесення змін щодо відміни необхідності реєстрації самого договору оренди землі, момент реєстрації майнових прав перестав впливати на момент набрання чинності таким договором. Відкрити / Коментувати

2022-07-19 18:16:23 #спадкування #право #приватизація #земельна #ділянка

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.



ПОСТАНОВА 28 ЧЕРВНЯ 2022 РОКУ СПРАВА № 441/2087/19 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-12319СВ21 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Доводи касаційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_3 помер, а право на приватизацію земельної ділянки є нереалізованим та особистим правом, то таке право не може бути успадковане є безпідставними з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Оскільки у цій справі судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_3 за життя висловив волю на приватизацію земельної ділянки та розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства України, то його спадкоємець ОСОБА_1 має право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації вказаної земельної ділянки.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/105011881 Відкрити / Коментувати

2022-07-19 18:12:52 #відкриття #тов #нова #послуга

Відкрити ТОВ можна без держреєстратора

Розпочалося бета-тестування послуги для громадян з автоматизованої реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

Про це повідомляють у Міністерстві юстиції, передає «Закон і Бізнес».

Скористатися послугою (реєстрація тут) можуть громадяни України від 18 років, які мають податковий номер та унікальний номер запису у Демографічному реєстрі.

«Людина авторизується та подає заявку про відкриття ТОВ через портал Дія. Після цього ця заявка в автоматичному режимі передається для проведення держреєстрації ТОВ. Тобто, уся перевірка даних проходитиме у реєстрах без участі людей», – пояснив  заступник міністра юстиції Сергій Орлов.

Повідомляється, що механізм автоматизованої реєстрації ТОВ спрямований на зменшення адміністративного навантаження, а саме:
- зменшується час на отримання послуги;
- усувається суб’єктивний фактор під час державної реєстрації, зокрема, корупційні складові).

https://zib.com.ua/ua/pda/152139.html Відкрити / Коментувати

2022-07-19 07:55:47 #відшкодування #шкода #відсутність #вини #дтп

Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження стосовно нього не звільняє від обов’язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої загинув син позивача, є страховим випадком, тому в страховика виник обов’язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом, яка пов’язана зі смертю потерпілого.



ПОСТАНОВА КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 26 КВІТНЯ 2022 РОКУ У СПРАВІ № 184/1461/20-Ц



ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Суд установив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди помер пасажир цього автомобіля ОСОБА_3 – син позивача. Станом на дату настання ДТП відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров’ю та/або життю третіх осіб була застрахована у ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

Суд першої інстанції позов задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування, зокрема моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, витрати на спорудження надгробного пам’ятника.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у позові, вважаючи, що страхового випадку немає, оскільки немає вини водія.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції.

ВИСНОВКИ СУДУ

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об’єкта зобов’язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов’язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об’єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Водночас відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія завдавача шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною дією та шкодою. Вина завдавача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили, тому її називають підвищеною.

ПОЗИЦІЯ

Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження стосовно нього не звільняє від обов’язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої загинув син позивача, є страховим випадком, тому в страховика виник обов’язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом, яка пов’язана зі смертю потерпілого.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/104282905 Відкрити / Коментувати

2022-07-18 23:44:44 #зміни #розірвання #договору #оренди


З 26.09.2022 РОКУ - ЗМІНИ ЩОДО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ (СУБОРЕНДИ) ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), Є ЗНАЧНИМ ПРАВОЧИНОМ та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним).

У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є НІКЧЕМНИМ.

частина 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2255-IX від 12.05.2022) Відкрити / Коментувати

2022-07-18 17:33:18 #звільнення #викладач #внз #мобілізація

Викладачі вишів, незалежно від наявності у них наукового ступеня, будуть звільнені від мобілізації! Сьогодні парламент ухвалив наш із колегами законопроєкт №7352 у першому читанні.

Він поширює право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, які працевлаштовані за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки та не мають вченого звання та/або наукового ступеня

Наразі право на відстрочку від призову є лише в тих науково-педагогічних працівників, котрі мають вчене звання або науковий ступінь. За даними МОН, станом на 1 січня у вишах працювали близько 4500 викладачів, на яких це право не поширювалося. Тож ми усуваємо цю дискримінаційну норму – тепер право на відстрочку від мобілізації матимуть всі викладачі вишів.

Маємо берегти наш педагогічний і науковий кадровий потенціал і не допускати дискримінації! Сподіваюсь на якнайшвидше ухвалення законопроєкту в другому читанні!

Юлія Гришина

https://www.facebook.com/100002575869346/posts/pfbid02L7aBnaRdK6H4HkKJPAfsfRCBAV4m5a5VcKKEDWTT2Y4uHFjJtFSzi6XUmWgP6H1jl/?d=n Відкрити / Коментувати

2022-07-18 17:11:43 #додаткові #пояснення #справа

Додаткові пояснення по справі або пояснення всупереч вимогам подавати все у заявах по суті справи, якщо суд не просив учасників щось пояснити, судом не приймаються до уваги.

ВП ВС від 25.01.2022 року у справі № 761/16124/15-ц

(3) Додаткові пояснення

41 Протягом розгляду справи в суді касаційної інстанції позивач неодноразово подавав до суду касаційної інстанції додаткові пояснення, щодо яких Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.

42 Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 392 - 395 ЦПК України заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу.

43 У цій справі суд касаційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді касаційної інстанції, у зв`язку із чим Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/103133074 Відкрити / Коментувати

2022-07-18 16:07:53 #звільнення #працівник #закон #зміни

Працівників, які довго не виходять на зв’язок, можна звільняти

Президент підписав закон, що вносить зміни у регулювання трудових відносин. Зокрема, це стосується підстав призупинення трудових договорів, порядку надання відпусток та збереження зарплати за мобілізованими працівниками. Закон від 1.07.2022 №2352-IX набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Змінами, що вносяться, конкретизовані підстави, за яких підприємство може прийняти рішення про призупинення дії трудового договору з працівниками. У відповідному наказі (розпорядженні) роботодавця має, зокрема, зазначати таку інформацію:

— про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією,
— строк призупинення дії трудового договору,
— кількість, категорії та прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта відповідних працівників,
— умови відновлення дії трудового договору.

Водночас призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Додатковою підставою припинення трудового договору стане відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці (ст.36 КЗпП).

Крім того, допускається звільнення працівника через неможливість забезпечувати умови праці. Зокрема, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників (ст.41 КЗпП).

Уточнені обмежень стосовно надання працівнику щорічної основної відпустки, яка тепер може не обмежуватися 24 календарними днями, що раніше викликало занепокоєння педагогічних і науково-педагогічних працівників. Так, під час дії воєнного стану роботодавець може (але не зобов’азаний) відмовити у наданні щорічної основної відпустки повної тривалості. Однак, невикористані дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.

Водночас, виключено право працівника, переведеного на роботу з одного підприємства на інше, на зарахування невикористаної частини відпустки за попереднім місцем роботи (ст.81 КЗпП). А грошову компенсацію за невикористану відпустку він має отримати лише за попереднім місцем роботи (ст.83 КЗпП).

Для працівників, які виїхали за межі України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку за їх заявою має надаватися відпустка без збереження заробітної плати. Проте її тривалість не може перевищувати 90 календарних днів.

Закон також дає можливість, зокрема, державним службовцям, які виїхали за межі окупованих територій, відповідний час працювати у приватному секторі, забезпечуючи свої родини.

Водночас із ч.3 ст.119 КЗпП виключено положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу. За такими працівниками буде зберігатися місце роботи і посада. При цьому, військовослужбовці отримують щомісяця грошове забезпечення військовослужбовців від держави, що передбачає закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На період дії воєнного стану виключено право працівників, які мають дітей, надавати згоду на залучення їх до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження (ст.9 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

На додаток до цього надано дозвіл здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану. Відкрити / Коментувати

2022-07-16 21:45:29 #перетин #кордон #тварини

Якщо вам потрібно дізнатись вимоги іншої країни для перевезення тваринки, можна скористатись інформацією з цього сайту, яка постійно оновлюється.
Для перекладу на українську чи іншу мову потрібно увімкнути в налаштуваннях переклад.

https://www.peta.org.uk/action/ukraine/ Відкрити / Коментувати