Кіт і Лампа

2021-07-12 09:27:54 ​​Канікули в селі

Коли я був малим, щоліта мене з молодшим братом на літні канікули відправляли в село. В той час нас там одних двоюрідних в бабиній хаті збиралося по 5-6, не кажучи вже про сусідську дітвору. 

Пам’ятаю, як в дитинстві ми розігрували воєнні баталії в бур’янах, ловили рибу в ріці саморобними вудками, і майстрували з ліщини луки, стріли з яких по нашим міркам легко могли б долетіти до хмар, якби ті раптом опустилися хоч на декілька метрів нижче.

А ще влаштовували магазинні розпродажі з листочками з дерев, запускали з долоні хрущів як квадрокоптери, і майстрували штаби, халабуди і вігвами, найрізноманітніших архітектурних форм. Влаштовували перегони на тачках, плавили свинець у саморобних печах, каталися на нашій вівчарці і відправлялися на весь день у похід за ягодами.

Інколи, я пам’ятаю усе це так яскраво, ніби це було всього лише минулого літа, а не більш ніж двадцять років тому. 

Тому якщо у вас є можливість відвозити дітей хоча б на декілька днів у село, завжди варто такою можливістю скористатися. Їм точно там не буде скучно, і завжди потім буде що згадати. Відкрити / Коментувати

2021-07-09 21:48:34 ****

Слова лягають тихо, ледь вловимо
І ніжний шепіт заколисує думки,
В туманнім мареві зливаються в єдине,
Сьогодні й завтра, а бува й роки.

Зніми губами роси надвечірні,
І опускайся нижче, серцю в такт.
Так ніби вперше, легко й гармонійно,
І сонця промені останній візьмуть акт.

Лови цю мить, живи в ній, розчинися.
Хай в поцілунку злиються в одне
Два тіла й дві душі, що відбулися,
Народжуючи світу щось нове.

І час по іншому біжить, свої закони,
Солодке диво, серед літніх чар,
А у обіймах забуваєшся і тонеш...
І у волоссі вітер все закохано блукав.

/ 9 липня 2021 р. /

#вірші Відкрити / Коментувати

2021-07-09 19:17:38 Бути vs Здаватися

Рецепт хороших, гармонійних стосунків, простий: ти повинен бути цікавий іншій стороні. А проблеми починаються зазвичай тоді, коли це плутають зі станом «з тобою повинно бути цікаво двіжувати».

З хорошим співрозмовником навіть на лавочці в парку дві години пролетять непомітно. А проста поїздка кудись в Славське, може перетворитися в сюжет достойний продовження «Хроніки Нарнії».

Якщо ж весь інтерес генерується виключно зовнішнім антуражем, момент доки все наскучить, не заставить себе довго чекати. Фестивалі закінчуються, кафешки стають рутиною, по клубам кожну ніч не потусиш. Врешті-решт, запаси дофаміну добігають кінця.

Тому так важливо бути собою, а не грати роль. Інакше симпатію буде викликати лише створений тобою персонаж, а не ти сам. А нічим хорошим це зазвичай не закінчується.

Але як добитися того, щоб потрібний емоційний зв’язок вибудовувався органічно і невимушено? Як зробити так, щоб інша людина проявила до тебе справжній інтерес, не розігруючи для цього театральну постановку? 

Тут все просто.

Вчіться новому і знайомтеся з новими людьми. Уникайте зашореності і не зациклюйтеся на стереотипах. Робіть те, що вам подобається, не оглядаючись на інших. Будьте відкриті для світу. 

Єдиний спосіб викликати в оточуючих справжній і непідробний інтерес — стати справді цікавою особистістю в реальності.

#стиль_життя Відкрити / Коментувати

2021-07-07 17:17:34 Бути дорослим класно. Ти можеш робити все, що тобі подобається. Якщо в тебе залишається на це час і бажання після того, як ти цілий робочий день займався тим, що тобі не дуже подобається.
#жиза Відкрити / Коментувати

2021-07-06 09:37:18 ​​Червоне - то любов, а чорне то журба. Тому символ цього вівторка - черешні і чорниці. В похід на збирання яких у себе у селі, я не можу вибратися вже напевне років так з пять.

Але сьогодні буду повертатися з роботи повз місцевий ринок, і ви вже знаєте, що я звідти принесу Відкрити / Коментувати

2021-07-05 11:07:36 YouTube – це один з найкращих винаходів людства. Особливо, коли тобі потрібно знайти якусь прикладну інструкцію, що і як зробити.

Але я досі залишаюся ярим прихильником старих-добрих текстів, по одній простій причині: коли тобі треба знайти відповідь на якесь прям конкретне питання, яке можна розкрити у двох абзацах, і для цього тобі треба переглядати пачку двадцятихвилинних роликів з надією, що там є потрібна тобі інформація – це біль.

Добре, що дехто з авторів принаймні не лінується вставляти у описи до своїх відео таймкоди. Дай Боже їм здоров'я, а від YouTube – переглядів. Відкрити / Коментувати

2021-07-03 13:25:14 Не боятися розворотів

Я належу до покоління останніх дітей народжених в СРСР. Нас з самого дитинства вчили, що якщо чимось займаєшся, треба доводити це до кінця. Раз впрягся — тягни лямку. Якщо поступив в універ — треба його закінчити, бо ж на це пішов і час, і гроші. Якщо вибрав професію — то вже на все життя. 

При цьому, освіта могла бути сміттєвого рівня, викладачі — інтелектуальними реднеками, професія з розряду "ну хоч щось", зарплата мінімальною, а оточення - чимось схожим на тусовку жаб у поліському болоті.

Але це все фігня малята. 

Єдиний абсолютно необхідний навик, який потрібен в реаліях сучасного непередбачуваного світу і блискавичного темпу життя — вміння не боятися розворотів. Часом на усі 180 градусів. 

На повній швидкості і без попередження.

Світ міняється. Ми міняємося. Я зараз і я пять років тому — різні люди, з різними навиками, оточенням і пріоритетами. І це нормально. Більше того — інколи це просто необхідно.

Тому якщо вам здається, що щось у житті потрібно міняти — швидше за все, це вам не здається. А людей, які наполегливо розповідають, як сильно ви помиляєтеся в своїх думках, відчуттях і переконаннях — краще зразу прибирати від себе подалі.

У моменти змін, біля вас повинні бути ті, хто подасть руку і допоможе зробити крок вперед. Бо тих, хто буде переконувати в необхідності стояти на місці — поруч завжди достатньо.

#стиль_життя Відкрити / Коментувати

2021-07-02 11:04:37 ​​Ок, це було не так вже і просто )

Хоча, по правді кажучи, у наш постмодерний час, абсолютно усе тут можна було б назвати нормальним, хіба що крім мами, яка розливає чай.

Та й то, всі тут якісь такі радісні, всім добре, я б нічого не змінював і нікого не лікував. А то ще стануть "нормальними", поглянуть на світ без наркотиків і впадуть у депресію Відкрити / Коментувати

2021-06-30 11:07:52 ​​Таємне життя Волтера Мітті

Величезна кількість людей вважає своє життя нудним, не яскравим і недостатньо насиченим подіями. Багато хто дійсно вариться у своєму соку, не виходить за межі особистої бульбашки, і проживає так день за днем, рік за роком. 

Коли сам усвідомлюєш, що став героєм «Дня бабака», приємного в цьому мало. І першою реакцією, зазвичай стає бажання хоч якось додати барв за рахунок стереотипних уявлень про «яскраве» життя: покупки речей, гулянки з друзями, нові знайомства і стосунки, подорожі і т.д.

От тільки Всесвіт працює трохи не так, котики. Речі не здатні замінити пустоту, яка викликана відсутністю смислів. Справжні пригоди не пишуться по сценарію. А наповненість життя - вона йде зсередини.

Для того, щоб потрапити в справжнісінькі пригоди, не треба їхати за тридевять земель. Для того, щоб познайомитися з цікавими людьми, не обов’язково відвідувати якісь неформатні фестивалі чи закриті тусовки. І в тих же речах важлива не ціна, а цінність.

Іноді, щоб отримати новий і цікавий досвід, достатньо просто сісти в електричку в замість автобуса. Розговоритися в машині з таксистом. Почати роботу над якимось волонтерським проектом чи всерйоз зацікавитися хоч чим-небудь.

Саме в такі моменти і трапляються справжні пригоди, розгортаються найцікавіші історії і відбуваються знайомства з класними людьми.

А життя стає схожим на щось середнє між фільмами «Таємне життя Волтера Мітті» і «Завжди кажи «Так».

#особиста_думка Відкрити / Коментувати

2021-06-26 21:17:08 ​​****
Десь тихо ходить сон біля вікон,
І сплять у горах втомлені дракони.
А флейта ельфа легко попадає в тон,
Хвилює ніч мелодій передзвоном.

Там завжди весело біля вогню –
Старий розбійник і його гітара.
Розкаже кіт історію свою,
А гоблінам як завжди буде мало.

Танцюють духи дивний хоровод,
Довкола полум’я, і з феями на пару.
Магічне зілля варить лісовий народ,
Присмачуючи дрібкою фантазій.

І так щоночі, тут збираються казки –
Крізь гори й ліс таємними стежками,
Колись ми всі приходили сюди дітьми,
А хтось дорогу й досі пам’ятає. 

/ 26 червня 2021 р. / #вірші Відкрити / Коментувати