2022-07-24 11:54:17
5-й місяць війни. За попередній місяць ми повернули острів Змеіний, але втратили Сєверодонецьк та Лисичанськ. Проте в цілому наступ противника в Донецькій області стримано. Те саме і на інших ділянках фронту, що має протяжність біля 2450 км. Бойові дії місцевого значення по всій лінії зіткнення відбуваються постійно, навіть якщо в зведеннях повідомляють про «нічого особливого не сталось». Обоюдні артилерійські та ракетні обстріли, розвідки боєм, вилазки ДРГ.
Протягом місяця Україна застосувала нову для себе тактику бойових дій - обстріли противника на далекі відстані. Це сталось завдяки союзній зброї - «Хаймарсам» та 155-м гарматам. Бьємо по скупченню солдатів противника, по складам, логістичним центрам і комунікаціям. Результат незабарився, ворог має чималі втрати та втрачає впевненість, навіть в тилу. Один зі свіжих прикладів - наш удар по контрольованій ворогом станції - 5 вбитих, 20 поранених солдатів зі складу залізничних військ РФ. Проте маємо пам’ятати, що РФ також продовжує ураження воєнних об’єктів в нашому тилу, внаслідок чого і ми маємо серйозні втрати.
За даними відкритих джерел, підтверджених фото/відео, росіяни втратили 4794 одиниць бойової техіники, з яких 2983 одиниці знищено (з них танків 882/527 відповідно). В реальності ця кількість значно більша, бо зараз чимало знищеної техніки вже не потрапляють в об’єктиви камер. Українські втрати в техніці також чималі (50% на середину червня).
Попри великі втрати, росіяни на напрямках головних ударів не мають проблем з технікою та піхотою. Маю чимало розповідей наших бійців, що воювали на Луганщині та в Донецькій області. Всі розповідають про потужні артилерійські обстріли з боку противника, та маси танків та піхоти, що проломлюють нашу оборону. Попри це, ЗСУ в цілому тримають суцільний фронт, оборона зберігає системність, прориви швидко локалізуються, а війська, здебільшого, організовано відступають. Тому коли ми кажемо, що ЗСУ найкраща армія в світі, це не «ура-патріотизм» — це реальність. Бо покажіть іншу сучасну армію, яка в наявних умовах зможе продемонструвати подібне.
Війна поступово заходить в затяжну фазу. Наразі мені це трохи нагадує Ірано-Іракську війну. З обох боків ще лунають гучні заяви про контрнаступи та перемоги до кінця місяця/року, проте в реальності маємо зовсім інше. Сил для потужних наступів в обох сторін наразі немає. Останні бої під Високопіллям довели, що ЗСУ поки не можуть прорвати російську оборону та взяти ворога в кільце навіть на локальній ділянці. До звільнення Херсону зараз так само далеко, як і в травні. Російський наступ під Бахмутом - Сіверськом, попри кількісну перевагу противника також в цілому затриманий. І з обох боків все частіше лунають заяви про необхідність берегти солдатські життя та зосередитись на дистанційному знищенні противника. На мій погляд, в цьому ми будемо мати перевагу, завдяки західній зброї. 12 «Хаймарсів» в ЗСУ вже викликали паніку у ворога, а вчора пролунала заява, що американці нададуть нам ще десь 25 таких установок, але не більше (бо більше у США нема). Така тактика передбачає затягування конфлікту, бо це реально війна на виснаження. Чи зможемо ми її виграти? Ще то питання, бо наша економіка на межі краху, а всіх наших союзників хитає. Дійсно, стабільність їм тільки сниться, а перше словосполучення, яке приходить в голову при згадці Заходу — це політична та економічна кризи з відсутністю загальної їхньої стратегії щодо України/Росії.
Також маємо розуміти, що одними «Хаймарсами» війну нам не виграти. Для цього нам потрібні танки, бронетранспортери, гармати, літаки та необмежена кількість боєприпасів. Без них мови про контрнаступи і звільнення краще не починати. Оскільки в близькому майбутньому цих поставок в серйозних кількостях не проглядається, то наявний стан речей на фронтах буде зберігатись і далі.
884 viewsRoman Ponomarenko, edited 08:54