RomPonomarenko

2022-08-31 09:30:42 В понеділок інформаційний простір заполонили крики про «наступ ЗСУ на Херсон», про «прорив 1-і лінії російської оборони», про бої в Херсоні та про окупантів, що переливають Дніпро на надувних матрацах. Зголоднів наш народ за гарними новинами.

Проте ніякого «потужного наступу» як виявилось, не було. Як не було і десятків звільнених населених пунктів та виходу на околиці Херсону. Прорвати ворожу оборону не вдалось, щось захопити — також. Виключення — трохи просунулись біля Сухого Ставка, зайняли Костромку біля села Брускинське. На більшості інших ділянок наші вже відійшли. Загалом, не дивно, бо що потрібно для нашого успішного наступу я описав ось тут. Наскільки я знаю, жодна складова наразі не виконана. Тому ніяких ілюзій стосовно «проривів» та «визволеннь» я не мав від самого початку. Сподіваюся, що наше командування також.

Що ж відбулось насправді? З нашого боку йде промацування ворожої оборони, виявлення сил та засобів ворога та його реакцій. Є певні локальні успіхи, але не значні. Попутно знову покошмарили російські тили ракетами, є підтверджена інформація про дуже успішні удари. При цьому збереглось напівоточення російських військ біля Високопілля. В цілому оперативне становище істотних змін не зазнало.

Думаю, що незабаром ЗСУ продовжать обмежені активні дії на Херсонщині. Проте про широкомасштабний наступ найближчим часом мова все одно не йде. Відкрити / Коментувати

2022-08-25 14:11:41 Багато говорять про наш наступ для визволення територій. Проте, а що потрібно Україні для здійснення наступальної операції в окремій області? Як мету визначимо не звільнення умовного Херсону, а розгром значних сил противника, з метою завдати росіянам максимальних втрат.

1. Зброя від наших союзників. Танки, бронетранспортери, гармати, безпілотники, засоби ППО, засоби РЕБ, боєприпаси тощо.
2. Не менше 2 (за моїми розрахунками) повністю укомплектованих, вишколених та оснащених штурмових бригад. Саме штурмових, а не механізованих чи танкових, з відповідним оснащенням та озброєнням.
3. 2-3 піхотні батальйони, щоб закріплювати успіх вслід за штурмовиками.
4. Артилерійське забезпечення.
5. Авіаційна підтримка.
6. Розвідувальне забезпечення.
7. Ретельне планування операції.

Це по максимуму, в реалі всього буде менше. Тут маємо враховувати, що вишкіл, залагодження, оснащення та озброєння сил визволення займе не менше 3-4 місяців. За умови, що союзники не підкачають з поставками. Фахове планування операції також займе певний час. Тому мріяти про наступ, який би мав принести нам результат, не кажучи вже про визволення Херсону, чи низки міст Запорізької області, чи ще щось подібне, можна тільки не раніше початку зими. Відкрити / Коментувати

2022-08-24 10:47:55 Півроку масштабної війни, припали на день незалежності України. За попередній місяць російський наступ остаточно зупинено. Росіяни ще продовжують наступальні дії в районі Бахмут - Соледар та штурмують наші позиції під Донецьком. Попри те, що в деяких місцях вони вклинились в нашу оборону, рішучих успіхів у ворожих військ немає. Наша оборона зберігає системність, цільність та керованість. Перспектив прорвати її на широкому фронті у росіян немає, а локальні прориви ми швидко локалізовуємо.

Півроку війни показали, що наш противник не вміє чи не може атакувати в радянському стилі, тобто великими масами піхоти та танків. Його основний козир — це перевага в артилерії. В атаки росіяни ходять максимум піхотною ротою та танковим взводом. Під час боїв за Сєверодонецьк вони могли за день випустити по нашим позиціям до 50 000 снарядів калібру 122-мм. Проте сьогодні обізнані люди кажуть, що у ворога вже є певні проблеми з забезпеченням снарядами. Це одна з причин зупинки їхнього просування.

Крім цього росіяни мають проблеми в людях. Кадрова довоєнна армія істотно вибита з 24 лютого, а заміняти тих, що вибули з ладу, нема ким. Путін розуміє, що масова мобілізація в Росії стане початком кінця режиму. Тому зараз там гребуть тих, хто колись мав досвід служби в армії, а їм вже десь в районі 40 років, плюс купа проблем зі здоров’ям. Інший мобілізаційний ресурс - добровольчі батальйони з різних міст та суб’єктів РФ, які мають дати Путіну ще десь 16 000 вояків.

Наше становище також залишається складним. ЗСУ мають великі втрати, тільки загиблими 9000 за офіційними даними. Ще є поранені та полонені. Більшість з втрат - це кадрові військові. І хоча зараз в лавах нашої армії служить до мільйона осіб, дійсно навчених та рішучих бійців з них порівняно мало.

Інша проблема - нестача наступальних озброєнь. Наразі наші західні партнери неспроможні забезпечити адекватний рівень поставок для ЗСУ. Ленд-ліз теж поки не працює. Кажуть, Байден там має щось підписати сьогодні, план допомоги на $ 3 млрд. Але швидко цю допомогу нам все одно не дадуть. Сьогодні маємо в ЗСУ велику кількість різноманітних сучасних артилерійських систем західного виробництва, та іншого подібного озброєння. Якісного та ефективного. Проте наслідком наявності великої кількості різних систем є складність їхнього належного технічного обслуговування, що впливає на бойову ефективність.

Як наслідок, оборонятись, і доволі успішно ми можемо. А ось наступати та визволяти території - ні. Тому наразі війна вже перейшла в стадію війни на виснаження. Наразі ми б´ємо по ворожих об’єктах та тиловій інфраструктурі противника в прикордонних регіонах та на окупованих територіях. Росіяни продовжують ракетний терор та концентрують війська для потенційного наступу в Запорізькій та Херсонській областях. Думаю, найближчим часом вони спробують ініціювати ще один наступ, але успіху його не прогнозую. Думаю, що війна на виснаження продовжиться десь до зими Відкрити / Коментувати

2022-08-21 15:08:42 Раптові пожежі, вибухи та прольоти невідомих комерційних безпілотників над російськими воєнними об’єктами в Криму викликали чимало версій подальшого розвитку подій.

На мою думку все це виглядає цілеспрямованою кампанією, що має на меті закласти підґрунтя для масованого удару по воєнним об’єктам РФ. Зараз вскриваються місця розташування ППО, її щільність та особливості роботи. Поки, ворожа ППО не блішить, між іншим. Далі має бути повноцінний удар — спочатку придушення ППО, потім удари по аеродромах, складах та місцям розташування кораблів Чорноморського флоту РФ. Ресурс для такого удару ми вже, по ідеї, маємо, завдяки нашим союзникам. Якщо я правий, то відлік вже йде.

Інший фактор, теж надзвичайно вагомий — психологічний. Ще донедавна росіяни мали ілюзію, що Крим під надійним захистом, що Аксенов особливо підкреслював в своєму виступі 24 лютого. Тому і перетворили його на воєнну базу, безпечну, як вони вважали. Тепер виявилось, що захист дирявий, навіть штаб ЧФ від дешевого безпілотника убезпечити не можуть. Наслідком стала паніка та хаос серед місцевих цивільних та понаіхавших. Це провокує масову втечу цивільних, що потім розносять паніку по іншим російським регіонам. І це також не може не тішити.

Попри це маємо розуміти, що такими ударами ми лише послабимо ворога. Про звільнення Криму одними нальотами мова не йде. Визволяти півострів, як і інші наші території, будуть наші військові шляхом прориву ворожої оборони та подальших маневрових дій в стилі Петра Болбочана та Еріха фон Манштейна. Відкрити / Коментувати

2022-08-19 13:06:32 Цікава інформація про формування іменних батальйонів у різних російських суб’єктах та містах. Створюють їх для відправки в Україну, їхні бійці підписують контракт з МО РФ на 3-6 місяців. Чисельність батальйонів варіюється в межах 250-300 осіб, хоча деякі є по 400 осіб.

Де-факто це зародок приватних армій російських губернаторів чи місцевих еліт, які будуть підпорядковуватись вже не Москві. Тобто створення цих частин закладає одну з підвалин для майбутнього розпаду РФ. Відкрити / Коментувати

2022-08-17 15:37:07 Кілька слів з приводу заяви «ми все знали, але боялись сказати». Залишу в стороні філософське питання, чи припустимо таке, коли мова йде про неминуче вторгнення ворога? Але зауважу, що певною мірою, раціональне зерно в тому, щоб приховувати від нашого не зовсім зрілого і свідомого населення всю правду, є. Втім як на мене, це не зовсім той випадок. Одна з функцій держави в забезпеченні захисту своїх громадян. І в даному випадку з цим не зовсім впорались, м’яко кажучі.

Економічне обґрунтування президента на перший погляд виглядає змістовним. Але є одна деталь - згадані ним наші сьогоднішні матеріальні втрати перш за все від руйнування інфраструктури та промисловості російськими ракетами. Але в листопаді-січні бомбардуваннь не було. Тому матеріальні втрати все ж такі були б меншими, а не $ 5-7 мільярдів, як озвучено.

В цьому сенсі цікаво згадати, що Україна вже має досвід воєнного стану - кінець 2018, коли наші воєнні кораблі без пострілу здались росіянам в Керченській протоці. Тоді в прикордонних областях ввели двомісячний воєнний стан (який був суто на папері). Так ось, ніяких глобальних наслідків для нашої економіки як і масової паніки тоді не спостерігалось.

І головне, якщо «все знали», то чого ще в листопаді не оголосили мобілізацію резервістів першої черги (а її проголосили тільки 23 лютого) та реальний воєнний стан в прикордонних областях?

Розумію, що це питання (як і інші подібні, які зараз звучать звідусіль) є риторичними. Притомної відповіді на це ми зараз не отримаємо, лише популістські заяви. Але в тому й сила риторичних питань, що попри відсутність обов’язкової відповіді вона напрошується сама собою. Відкрити / Коментувати

2022-08-14 21:54:34 Кажуть, наші «Хаймарсами» завдали удару по базі ПВК «Вагнер» у Попасній. Нібито багато трупів, в т.ч. один з її засновників та друг Путіна Пригожін (з ним втрачений зв’язок).

Причиною удару стала публікація одного маловідомого російського воєнкора, що кілька днів тому відвідав базу та опублікував фото, за якими наші розумники і вирахували координати бази. Відкрити / Коментувати

2022-08-13 11:45:35 Становище на фронті за останній тиждень. Загалом, нічого істотно не змінилось. Російські війська продовжують штурм Бахмута та Соледара. Щодня рапортують про успіхи і просування, але ці пункти як перебували під нашим контролем на початку війни, так і перебувають досі.

На Донецькому фронті становище ще цікавіше. Росіяни вже кілька днів поспіль заявляють про захоплення Пісків, але потім додають, що в селищі «триває зачистка». Це значить, що ніяки Піски вони не контролюють, і бій триває. В інших секторах фронту в районі Донецьк — Горлівка, без істотних змін. Крім Пісків активні бої йдуть за Марінку та Авдіївку. Є вклинення в нашу оборону, проте нічого критичного, фронт ЗСУ тримається. З цього слідує, що російська тактика артилерійських наступів та лобових штурмів, наразі не дає результату під Донецьком. Звісно, нашим бійцям там дуже важко, і ми маємо втрати. Але фронт тримається і це головне.

Запорізька область - Курахово: останні кілька днів різке загострення в районі Великої Новосілки та Вугледара. Одночасно надходить інформація про концентрацію російських військ в Запорізький області для чергового наступу.

На інших ділянках фронту без змін, хіба росіяни прагнуть наступати в районі Золочева, в Харківській області, але наразі то не дуже в них виходить.

Отже, фронт продовжує бути стабільним. Локальні просування російських військ на окремих ділянках наразі є незначними. Приводів для паніки та «всепропало» нема.

Ключове питання - що далі? Інформаціі про концентрацію російських військ в Запорізькій та Херсонській областях наразі чимало. Вважаю, що саме в Запорізькій області, в секторі Гуляй-Поля, противник скоро розпочне активні наступальні дії.

Щодо контрнаступів ЗСУ та звільнення Херсону, анонсованого ще 2-3 тижні тому багатьма «аналітиками» після ударів по Антонівському мосту, то наразі порадувати вас мені абсолютно нічим. Відкрити / Коментувати

2022-08-10 17:46:30 Дав невеликий коментар Los Angeles times з приводу колабораціонізму в сучасній Україні. Кому цікаво, то ось тут, але лише англійською https://www.latimes.com/world-nation/story/2022-07-28/how-to-punish-wartime-collaborators-ukraine-tries-to-chart-a-course Відкрити / Коментувати

2022-08-08 09:37:51 Дав вчора інтерв’ю радіо НВ з приводу ситуації на фронті та взагалі. Заголовок обирав не я))

Відкрити / Коментувати