2022-09-24 20:18:30
Слов'янська мітологія, на жаль, не може похизуватися багатством богів, мітичних істот і навіть розповідей про них. Замало маємо обвісток, тож инколи для того, щоб зрозуміти, бодай ким було те або те божество, ми мусимо звертатися до мови й культури геть иншого народу.
Таку ситуацію маємо зі Стрибогом — богом бур і вітрів. Коротко оглядаючи найвідоміші спроби витовмачити теонім *Stribogъ, В. Блажек робить цікаві примітки, на які слід звернути увагу. Зокрема, щодо (індо-)ірансьої етимології слов'янського теоніму *Stribogъ.
По-перше, автор ділить слово на
Stri- і
-bogъ, де перший компонент споріднений з авест.
srī «краса», вед.
śrī́- «світло, слава, краса; процвітання, успіх», а другий компонент сягає авест.
baγa- «Біг; господар, володар». Власне, і так відомо, що слов'янське *bogъ — іранського походження.
По-друге, В. Блажек у сполуці «краса + Біг» останній компонент — Бога — пов'язує з Марутами — ведійськими богами бур, вітрів, грому й блискавки, чиїм батьком є Рудра. Річ ось у чім:
• східньослов’янські вітри, «Стрибогові онуки», уражали ворогів стрілами; вони ж — стріли — відіграють чималу роль у спорядженні Марутів;
• краса виступає невіддільним атрибутом Марутів;
• Марути суть Рудрині нащадки / сини, що пояснює теонім
Симаргл, який стоїть поряд зі Стрибогом у Несторовім переліку («
...и Хърса, Дажьбога, и Стрибога, и Симарьгла, и Мокошь...»). Автор припускає псл. *Sěmę Rъgla > укр.
Симаргл, дослівно «сім'я Рогла». Тому
Стрибог и Симаргл перетинаються з вед.
mā́rutaḥ … Rudrásya sūnúḥ / putrā́ḥ =
Марути … нащадки / сини Рудри.
На думку В. Блажека, ця очевидна рівнобіж у будові підтверджує етимологійну зв’язь між іменами бога Рудри й бога Сима-Ргла < *Rьglъ < *Rъglъ < *Rъdlъ (зі зміною *-dri̯- > *-dl- > *-gl-). Слов’янські й ведійські теоніми можуть являти спільну спадщину або пристосівлю праслов'янською гаданого іранського прикметника *Rudri̯a-, що відповідає вед.
rudríya- «Рудрин».
Щодо решти божеств із Несторового переліку, то теонім
Хорс можна пояснити з авест.
huuarә-xšaēta- «сяйне сонце»,
Дажбог — з іран.
*Dāgai-baga- «Біг вогню»,
Мокош — як кальку з авест.
Arəduuī Sūra Anāhita (див. розправу). Лише
Перун має слов'янське джерело.
Отже,
Симаргл означає Рудриних нащадків / синів, тобто Марутів, а
Стрибог — власне тих самих Марутів (=богів) у красі (див. таблицю наприкінці розправи). Що їх поставлено поряд («
...и Стрибога, и Симарьгла»), не випадково.
Первотвір: Blažek, Václav.
The Slavic deity *Stribogъ in the perspective of Indo-Iranian etymology / Václav Blažek. In: Theory and Empiricism in Slavonic Diachronic Linguistics / Praha, Nakl. Lidové noviny 2012.
4 views17:18