Привіт, друзі — сподіваюсь, ви мене не загубили Поговоримо про | Українка про українське

Привіт, друзі — сподіваюсь, ви мене не загубили Поговоримо про тривожність і способи її подолання?

Здається, я була тривожна завжди. Для кожного періоду мого життя була своя причина тривожитися: екзамени в школі, сесія в універі, співбесіди, випробувальні терміни, складні стосунки і т.д. Врешті-решт, життя у великому місті — це завжди стрес. Затори, товкучка в метро у час пік, величезна кількість успішних молодих людей на фоні яких так легко здатися нездарою. Я пояснювала свою тривожність усіма цими факторами + тим, що “це в мене такий характер”. Тобто, з цим нічого не поробиш.

Насправді — з цим можна та треба працювати.

Ще до того, як я познайомилася з психотерапією, я інтуїтивно шукала способи самостійного подолання тривоги. Для мене такими способами стали книги, час наодинці з собою та медитація.

Я завжди відчувала, що мене розслабляють книги. Окей, не завжди. В якийсь момент я полюбила читання — сама до цього прийшла, коли зрозуміла, що книжки можна обирати. Що існує безліч жанрів, письменників і письменниць — немає поганих, це тільки мій вибір.

Пам’ятаю період життя, коли дорога на роботу тільки в одну сторону забирала в мене 1 годину 40 хвилин. В моєму рюкзаку завжди була книжка. Я нескінченно довго читала в метро і це було моїм способом медитації та самозбагачення.

Провести день із собою — моя улюблена практика. Я живу біля лісу, отже маю можливість ще й поєднати це з прогулянками на природі. Зазвичай у мене це неділя — день без зустрічей, чіткого графіка, домовленостей. Я обожнюю в такі дні гуляти з горнятком кави десь по Києву, роздивлятися людей, думати про своє. Робити ці прогулянки безцільними, “провітрювати голову” як кажуть. Або замикатися вдома, купувати солодощі, дивитися фільм, який давно відкладала. Як не дивно, такі дні часто є набагато результативнішими за решту.

Медитація — моя відносно нова знахідка. Ця практика довго мені не заходила. Я непосидюча, мені треба швидко перемикати увагу (я саме та людина, яка під час перегляду фільму ще тричі перевірить Інстаграм — впізнали себе? ). Проте я знаю правило “хочеш розвантажити розум — навантаж тіло”. Це правило працює безвідмовно і тільки вам обирати свій спосіб “навантаження”. Зі складними думками ідіть на годинну прогулянку, тренуйтеся в залі, приймайте гарячу ванну, займайтеся сексом, практикуйте асани з йоги. І так — сюди також варто вписати медитацію, яка мені довго не заходила. Та якось я знайшла додаток “Світло” — це медитації українською мовою (ні, це не реклама, хоча я була б не проти ). Все ясно, зрозуміло, не по 40 хвилин і без якихось незрозумілих підтекстів. Спробувала, взяла за звичку і відтепер користуюся.

І ні — медитація не зробить дива. Це просто спосіб фокусуватися на диханні, перерозподіляти енергію/навантаження в тілі. Власне (якби попсово це не звучало) бути в моменті тут і зараз. Зрозуміти, що є питання, які пріоритетніші за твої робочі дедлайни, KPI та погану погоду за вікном. Є ми — і ми найважливіше, що в нас є.

Четвертий спосіб боротися з тривожністю — це психотерапія. Як на мене, він найдієвіший, але про нього розповім трохи пізніше.

Зізнавайтеся, як ви працюєте з тривогою? Чи працюєте?

#тривога