Про репутацію Під час навчання в університеті можна було част | Yurii Luchkiv

Про репутацію

Під час навчання в університеті можна було часто почути фразу "Спочатку ти працюєш на репутацію, потім репутація на тебе". Хтось сміявся з того, а хтось наполегливо повчився перших два курси, заробив собі класну репутацію і вже починаючи з третього курсу отримував хороші оцінки значно простіше, прикладаючи набагато менше зусиль, ніж типові середняки.
Це звичайно може бути банальним наслідком того, що ці відмінники були мудріші, але поки це упустимо для красоти аргументу

Це працює на рівні працівника компанії, сервісної компанії, регіону та навіть великої країни. Для багатьох людей (особливо для людей з реальною владою) Росія буде країною-терористом, Німеччина країною-лідером, яка не взяла на себе відповідальність, а Польща країною, яка допомогла Україні в найскладніший період нашої незалежності. І пройдуть десятиліття, щоб цю репутацію змінити: починаючи на побутовому рівні, а завершуючи вже на дипломатичному.

Такі ж принципи діють на локальному рівні: в межах компанії чи в межах сфери. Сфера в нас ще не така велика, тому дізнатись репутацію про людину не складає ніякої проблеми, якщо задатись такою ціллю. Культури брати фідбек про кандидата в нас ще немає, але з ростом індустрії думаю мала би появитись. Десь недавно я почув такі два англомовні терміни: value-add and value-lost (можливо я їх погано почув і по ходу діла собі таке додумав ). Але суті діла це не міняє. В будь якому колективі/компанії ти можеш або додавати цінності, над тим чим ви працюєте, або навпаки — зменшувати. Потім ця праця + результати будуть впливати на ту репутацію, яка буде іти попереду тебе, коли ти будеш шукати собі нового роботодавця або клієнта.
Навіть якщо ти вирішиш змінитись (бо репутація дуже фігова скажімо), та змінити своє життя на 180 градусів перший період репутація буде ще старою, а змінити її набагато складніше, ніж побудувати з нуля.