2022-01-28 11:52:09
Ментально себе ґвалтую так, наче зраджую тобі.
Я переспала з не-таким-вже-й-абстрактним-кимось за недостаньо довготривалу добу до наших стосунків. Прямо під час - в нас так нічого не сталось з ще одним. Це зрадою не було, принаймні нею не відчувалось.
Всі присутні на текстовій сповіді знають - щиро я хотіла
тільки тебе.
Зараз же відчуваю, що зраджую кожною новою посмішкою. Кожним бажаним поцілунком. Кожним метчем на тіндері. Кожною перепискою з людиною, яка щиро цікава. Кожною жінкою, яка присвячує мені вірш.
Забуваю спільну історію. Відходжу від нас з тобою на відстань. Біжу, щоб вибух мене не зачепив, забуваючи, що він давно стався.
Не Хіросіма і не Чорнобиль, тому обов’язково переживу без жодної помарки на тілі в згадку.
Я ніколи не зраджувала тобі в минулому, з скількома б людьми не переспала.
Але кожного разу за новою людиною в майбутньому - я зраджуватиму саме тобі.
Раніше я взаємодіяла з іншими, бо хотіла взаємодіяти.
Зараз - бо підтверджую собі, що вже оправилась після вибуху
і хочу тебе
ранити.
це і називають зрадоюХочу, щоб кожен чортовий уламок відрекошетив в твоє тіло.
Не впевнена, що навіть стікаючи кров’ю,
причина якої я і тільки,
звинуватиш мене.
Просто-напросто не пам’ятатимеш імені
296 viewsedited 08:52