артилерія!

2021-11-20 02:33:28 відставити пляшку з вином
на відстані метрів п’ять
пронизливий погляд
роблю крок вперед
ти вкотре відступаєш назад

швидко пройти по кімнаті
доторк моєї долоні до твоєї щоки
мої сльози проступають ляпасами на твоєму лиці

на заліку приймається виправдальна проза у вигляді монологу з вуст у вуста
звісно кажи, якщо в тебе для мене є хоч якісь слова

дві цигарки, вогонь і маленький балкон
дивно, що я це слухаю
слухаю і думаю: чому в мене все ще не заблокований номер твого телефону?

поблажливий доторк моїх губ до твого чола
при великому бажанні я би відкрила всі карти і тебе застерегла
тільки от не маю синдрома рятівника
рятуй себе сам

втішальний доторк твоїх губ до мого чола
але ти більше не відчуваєш мого тепла

черговий доторк моєї долоні до твоєї щоки
кожна моя сльоза - ляпас на твоєму лиці


якщо ви побачите чоловіка чиї вилиці завжди горять
-
це просто ще одне з моїх відьмацьких проклять Відкрити / Коментувати

2021-11-17 16:14:02 вони були разом місяць літа
два місяці осені
і жодного дня зими
вона не хотіла з ним бути взагалі-то ніколи
та і він завжди знав що насправді не хоче її

але якісь життєві обставини, пристрасті, самотність чи бог знає що звели їх разом
і якби в тих серцях знайшлось трохи більше страху
можливо це навіть було б надовго

принаймні тому що далі зима
страшні холоди
а ви знаєте як це працює - нормальні люди як раз сходяться в цю пору щоб грітися одне одним і сплачувати комуналку вдвох в половину ціни
правда ця пара була не з таких

дійсно, температура в квартирі сягає позначки мінус три
комуналка комуналкою
боргами борги
тільки він ніколи не дарував квіти
а вона не викликала в нього бажання дарувати їх їй

доводиться ставити крапки
навіть якщо страшно
навіть якщо здається що цією зимою більше нікуди йти


на цьому шляху
в його випадку - завжди можна зайти в гості до колишньої
в її - просто шукати нову Відкрити / Коментувати

2021-11-15 21:50:00 я помру від застуди
хай жадан і писав
що герої не помирають від стаціонарного
лікування
тільки рівняння не складається
бо я не герой
а з стаціонару виносять вперед ногами

знаю, дуже драматично писати про це
коли всього третій тиждень залицяюсь зі смертю
але дуже хочеться бодай трошки швидше познайомитись з Люцифером у пеклі

ну а що ще взяти з 18-ти річної конвенційно красивої і невіруючої мене
не віддавати ж мене херувимам
думаю я встигла заробити достатньо гріхів
щоб прислуговувати сатані
і писати кров’ю на стінах

хай потраплю в пекло і не зустріну там тих кого хоч трохи любила
(вони потрапили в місце світліше і вище)
зате через якийсь час знову побачу всіх чоловіків
які колись були в моєму ліжку

нарешті зберу їх в одному котлі
влаштую яку-небудь літературну оргію
і якщо мене чекає ось такий потойбічний світ
то до цього я більш ніж готова
(правда що він досить мало чим відрізняється від людського)

прошу пробачити всіх хто любив мої вірші
і дуже просив не помирати
але мушу прощатись
сьогодні мене чекає сам сатана
або ліжко 306 палати

вибір очевидний Відкрити / Коментувати

2021-11-15 21:49:58 лежу на стаціонарі в палаті з двома бабусями, які ще вірші тут я можу написати Відкрити / Коментувати

2021-11-10 02:51:46 здається, поетки постійно брешуть
все пишуть про своє осточортіле синє небо і чиїсь очі такого ж кольору
красивими словами описують трагічні закоханості
і встигають писати поеми за рахунок чужих недоспаних ночей

вони постійно прикрашають, гіперболізують або недоговорюють
обирають метафори якими ледь не примушують плакати
але в цьому щирості рівно як на телебаченні
в цьому любові стільки ж як на першому тіндер-побаченні

прості рими які легко читаються
все чого попросить аудиторія
вони ламатимуть себе аби писати так щоб сподобалось
тільки якщо сказати їм про це вони посміхнуться і металевим голосом наголосять:
"— здалося"

а ти ж все одно чомусь закохуєшся в цих поеток
починаєш їм вірити і любити їх маячню
скуповуєш збірки з полиць в книжкових магазинах
перетворюєш написані ними рядки в свої новенькі тату

такі солодкі пафосні поетеси
ходять в коротких платтях
з фальшивою посмішкою на лиці

як перестати вірити вигадкам у їх віршах
і почати вірити собі? Відкрити / Коментувати

2021-11-07 21:21:32 у наших з тобою друзів любов якась занадто справжня
вони дихають одне одним так, що навіть продукують тепло
а що з нас взяти? ледь помітні іскорки
хто знає може і ті примарні
впевнена що мені як завжди здалось

я згадую

як перші знайомились в той вечір коли він читав зі сцени вірші а вона його фотографувала
як другі знайшли одне одного поки він писав сценарій до фільму у якому вона згодом знімалась
як треті давно живуть разом і навіть завели смішну чорну кішку
ще одні вже розійшлись але в їх стосунках досі неймовірно багато ніжності
і постійно зламане ліжко

вони дивляться одне на одного так
наче бачать більше ніж всі ми в очах напроти
вони відчувають настільки
що поряд боїшся дихати
щоб не дай боже їм не наврочити

ми звісно виглядаємо так само зі сторони
і якби це писала не я
в перелік довершених пар наше "щось" би також потрапило
але я знову витягую в свої вірші якісь підсвідомі думки
і задаюсь питанням

якщо кажуть, що не існує
"особливих зв’язків"
то чому всі вони
настільки закохані та ідеальні? Відкрити / Коментувати

2021-11-03 12:10:49 дякую вам Відкрити / Коментувати

2021-10-28 16:59:02 собі до себе


будь ласка дозволь мені тебе любити
перестань нарешті плюватись сарказмом
і без того знаєш, що ніяк не зможеш від мене сховатись
ти навіть не можеш бігти, хоча стараєшся
я ж все одно буду з тобою до останнього

навіть якщо тебе покладуть в лікарню зі сказом
я буду там і тобі доведеться з цим миритись
читатиму тобі смішні казки або чисто в межах наукової цікавості біблію на ніч
не намагайся встати з свого стаціонару з катетером в руці від крапельниці
щоб закрити двері перед моїм носом і заборонити про тебе піклуватися

твої нервові смішки і болі в грудній клітині
монологи про те як ненавидиш теплі слова і речі
перестань вже ховатися за цією напускною бровадою і металевою ширмою
щирість в створеній тобою бульбашці не може бути смертельною

просто дай мені тебе полюбити
просто дозволь собі відчути що з тобою так можна
бо ти заслуговуєш любові
і заслуговуєш ще більше
тільки дозволь мені це проявити
будь ласка дозволь мені Відкрити / Коментувати

2021-10-19 21:12:56 ти знову приходиш і дорікаєш мені перевертнями
тим що я фліртую з іншими гоблінами та вампірками
такими темпами, мій любий маленький монстре
нам не зняти сіквел до нашого фільму

бо який в цьому сенс? ми ж знову будемо так само втомлено
в перервах між невдалими дублями наших стосунків пити самогон з кров’ю
я кидатимусь 93річними речами твоїх колишніх
або просто вкотре зберу сумку і виставлю за двері дай боже цього разу не перекусивши твою аорту

за стільки років ти жахливо приївся
тільки от я все ще тебе люблю та і врешті-решт
не так це й паскудно що всі наші сварки
не мають жодного сенсу і меж
(головне що у них кожного разу є пристрастно-логічний кінець)

ми були триста років разом
і я знову помиляюсь в цих числах
ти ледь не заплачеш коли скажеш
⁃ чотириста
завтра блін, Свєта, може бути наша чотирьохсота річниця

хай я і не можу запам’ятати дату нашого весілля
але ти не згадаєш як виглядає моя мама
поїздку до якої в Трансільванію ми вже кілька років поспіль відкладаємо до понеділка

знову приніс мені кістки і чорні троянди
розповідаєш як добре нам було разом поки ми не взяли цю перерву
але після цього підеш і спатимеш не зі мною
навіть не з нечистю!
знайдеш собі звичайнісіньку живу нудну жінку
хоча в чомусь я тебе тут розумію
нею принаймні можна закусити після поганого сексу

а я ж навіть не люблю ці кляті чорні троянди, Ігорю
я люблю звичайні білі лілії
і хоч ти знову прийшов до мене з першими
я стою в дверях посміхаючись, бо все налагоджується і пахне нашою новою ідилією

бо все ще любиш
бо все ще потрібна
і я знову погоджуюсь спробувати спочатку

заходь любий, так і бути заходь в квартиру
тільки почекай доки я вижену перевертня
з нашої з тобою спальні Відкрити / Коментувати

2021-10-19 21:12:54 покликали зніматись в любовну вампірську короткометражку і от поки знімаєм по її мотивах написала вірш

щоб ввести вас в курс справи: Свєта і Ігор це головні герої
Свєту граю я, Ігоря - Рома, мій прекрасний партнер по знімальному майданчику і ми постійно з ним ходимо, вживаємось в роль, імпровізовано сваримось і він дуже смішно жартує про мої стосунки з хлопцем, який грає у нас перевертня

от про це і вірш Відкрити / Коментувати