2022-04-08 16:28:05
Але: кукуха знову повернулася в гніздо, я почуваюся майже адекватною (але пиздець якою втомленою), знову з‘явилися якісь бажання, перестала ридати, відчуваю землю під ногами і знову можу писати. Слава фармакології, останній молекулі серотоніна слава!
2022-04-08 16:22:49
Минув рівно місяць постійної роботи з людьми. І Боже ж ти мій, як я скучила за моїми книжками, текстами, перекладами і літерками. І за тим, щоб взагалі ні з ким не говорити, гг.
Татова компанія зазнала кібератаки, нафігачили на головну сторінку тексту зі зрадонькою проти чинного президента та жахачками про ворога. ну йобані ж бляді
2022-04-04 11:34:06
Найскладніше в моїй нинішній роботі - це не біженці з їх історіями і горем, а от саме працювати з цими дивними людьми, які незрозуміло звідки повилазили та заробляють гроші, ще й видаючи це за «ой, я так памагаю, так памагаю, убіваюсь на работє».
2022-04-04 11:16:12
Ахахах. Прийшла російська колега, гнівно запитала у мене хто посмів написати на дверях «Смерть ворогам» і розповіла, що їй від цього так больно, так больно, аж кушать німожецця.
2022-04-04 10:34:25
На роботі нові колеги, яких я ще не бачила. Заходжу, вітаюся, вони такі: «о, а нам казали що прийде хтось хто російською та українською вміє, а ти ж шведка, шо за фігня». Я така:
А
