2022-05-10 21:54:38
Через нову роботу Віктора маю можливість спостерігати за серіалом «Як відкривається нове житло для біженців в Швеції, director cut». Поки що сюжет розвивається так:
Один собі штимп викупив старий пансіонат посеред лісу десь в сраці всесвіту, підписав контракт з Міграційною, ті пообіцяли йому українців - публіку тиху й мирну, що складається в основному з матерів, дітей та людей похилого віку. Ну той собі і возрадувався перспективам і вирішив зекономити - в основному на персоналі. Два кухаря, два помічника на кухні, сторож і дві прибиральниці. Ну а нашо більше для тихої-мирної публіки? І платити персоналу тоді можна більше.
Сьогодні, за тиждень до відкриття, Міграційна передала списки майбутніх мешканців, і та-дам, половина з них - молоді чоловіки з Сирії тощо. Решта - таки українські мами з дітьми. Всі працівники стали на вуха, особливо сторож, який з сирійськими біженцями працював в 2015-16, звик носити захисний жилет від ножових ударів (нє, ви все правильно зараз прочитали), викликати поліцію, рознімати бійки та знає, що для цієї групи населення - ще й замкненої в лісі в сраці-дупі цивілізації - персоналу треба приблизно втричі більше.
Кухарі теж, м‘яко кажучи в ахуї, бо смаки наших двох культур відрізняються кардинально, а (цитую другого кухаря) «якщо юнакам не сподобається харчування, вони будуть кидатися тарілками».
Але менше з тим. Зараз, поки приймаюча сторона знаходиться в стані легкого афекту від цього фінту вухами, ведуться запеклі перемовини з Міграційною, і я сподіваюся, що вони таки дійдуть згоди. Бо мене, крім усього іншого, цікавить ще й безпека тих майбутніх наших жінок, яких життя туди закине. (Ну і мого мужика, гг, а то тарілка башка прилетить, що я потім робить буду?))
Далі, вопшем, буде.
(Так, все це звучить, як якась пекельна анти-арабська пропаганда, але є, на жаль, певні життєві реалії та культурні відмінності, від яких нікуди не подінешся)
1.0K viewsedited 18:54
А
