Віршики та картинки

2022-10-11 23:37:08 нічні діалоги не сповнені сенсом
у них розкриває кожен душу свою
як і з яким хтось зустрівся стресом
до того як кричати як я тебе люблю

про життя та любов все чуєм ми завжди
але чи дослухаємось ми до тих слів?
а такі всі розмови, вони сповнені правди
і простий діалог завше краще ніж спів

розмова то просто, здавалося б наче
але це вже не байдики бити прийшлось
цей діалог це сплетіння, юначе
тут вже симфонія і це все симбіоз

шукати так друга це ніби порада
але не завжди ти так друзів знайдеш
після такого буває і зрада
і на кінець ти сам додому підеш
#номер50 Відкрити / Коментувати

2022-10-02 20:47:07 вона поїхала не сказавши нічого
лишивши по собі лиш спогадів шмат
знайти окрім неї не можу нікого
про неї нагадує все той аромат

втікала вона, неначе пантера
ховалась від мене неначе лемур
в погоні за ній я втратив шофера
хоч біля мене світився Амур

луком своїм розганяв він ті хащі
де ти ховалась, скривала лице
і з кожним разом тебе знайти важче
щоб вже надіти на тебе кільце

складно це все, та й кільця вже не треба
хочеться поруч щоб завжди була
в любові твоїй існує потреба
і я шукаю з тобою тепла

пройшов вже той час, коли можна зустрітись
і не боятись, що щось прилетить
хочеться знов у вагоні зігрітись
і не втрачати цю славну мить

можливо давно я тобою забутий
і правда можливо, давно все було
надіюсь хтось кращий тобою здобутий
і разом ви п'єте червоне вино
#номер49 Відкрити / Коментувати

2022-09-22 07:48:44 умирая, ты восставала из пепла
как Феникс в моей голове
возрождалась ты снова и снова
и тут же терялась во тьме

забыть пытался, было сложно
период временной прошёл
но вдруг произошло, что было невозможно
я снова в кладезь памяти вошёл

хранились там успехов горы
и поражения лежали невпопад
но шёл я дальше и раскрылись створы
за ними скрылся листьев водопад

схватив один из них, я понял
куда меня та скука привела
на нём был тот момент когда тебя я обнял
а ты была тогда теплее чем весна

улыбки, счастье, радости моменты
с тобою рядом вставали все часы
и даже споря, мне слушать аргументы
так радостно ведь рядом была ты

всё время шло, мы все менялись
и я тебя не привлекал
но было счастье когда мы оставались
и открывали маленький портал

сейчас нас очень даже раскидало
и не вернуть нам старых дней
так спрячься ты под одеяло
и мы сыграем в маленьких детей

наладим связь которая погасла
портал откроем мы опять
и главное чтоб было в лампе масло
на разговор хотя бы, минут пять
#номер48 Відкрити / Коментувати

2022-09-18 19:14:52 ещё одну бессонную ночь
я посвящаю тебе
ты отпечаталась в памяти сильно
как дырка в моей голове

после пропажи в лапах Морфея
твой силуэт приходит ко мне
но я подойду к нему не робея
ведь мы теперь оба во сне

завяжется драма и длинный сценарий
распишет как сказочно жить
прогулки вдоль моря, потом дельфинарий
и чашечкой кофе всё завершить

звонок от будильника не радует сильно
меня разбивает где-то в душе
то что подъёмы такие насильно
оставляют навечно брешь в голове

смутный день, ты лезешь в мысли
и не знаю как забыть
надо мной они повисли
как бы снова в сон заплыть

вот заплыли мы и снова
здесь комфорт, но не всегда
проплывает мимо быстро
путеводная звезда
#номер47 Відкрити / Коментувати

2022-09-03 23:29:20 підошва кедів тихо стирається
і крізь кілометри ніхто не міняється
одні пейзажі та ті ж всюди люди
в яких щось забрали, та й не повернули

історії ті ж всі, але з різним кінцем
хтось укритий хрестом, ну а хтось під вінцем
схожі усі, але різні водночас
вони однакові в профіль, відрізняє ж їх анфас

діалоги прописані неначе скриптом
кожен із них здається ботом
ними керує один програміст
який зайнятий сильно, мабуть шовініст

не зі всіма так, десь є і інші
у них там консиліум вони -- розумніші
говорити з підлеглими їх, та ще є справа
у них є не мозок, а ціла держава

правлять вони там чесно і мудро
не заважає очам їх та пудра
люди називають її золотими
грошима, монетами та навіть литими

в нашому світі то так не працює
може й працює але ніхто не відчує
працю ту видно в інфраструктурі
в заводах, будинках та навіть бордюрі

скупі ті люди, що першими звуться
на жаль великий вони і проб'ються
будуть хапати, ховати усюди
все до тих пір поки грають етюди
#номер46 Відкрити / Коментувати

2022-09-03 20:34:26 тебе не нравятся стихи
и ты не знаешь Боба Фетта
я наносил на холст штрихи
ты ненавидела Виета

мы встретились случайно
около входа в подъезд
это довольно банально
но прошлое не изменить, всё так как есть

прогулки и чай
сигареты на балконе
уходя не скучай
позвонишь ты тем более

позвонила, ты дома
я так рад за тебя
и прогулкой довольна
это было не зря

ты эмоциям воли
в основном не даёшь
если есть чувство боли
ты сама с собой пьёшь

беззащитна как вечер
и сильна как гранит
если боль снова встретишь
твой слуга позвонит

буду дома подолгу
верно ждать я тебя
когда вернёшься с работы
шагами ты семеня

будет добрым и долгим
наш семейный союз
каким бы не был колким
эпитет из каждого уст
#номер45 Відкрити / Коментувати

2022-08-31 00:34:34 місяць весь в крапках, ніби вітрянка
а ти так ходиш, ніби панянка
граціозні рухи стримують подих
тепер все потрібно сприймати на дотик

внутрішній стан навіює спокій
ніби пливемо по річці широкій
човен хитається, зараз впадемо
але це неважливо, разом же помремо

це всього ж перехід поміж світами
навіть йому не стати між нами
бореться серце, любить воно
любов переможе будь-яке зло

боролись і пращури, молоді ж помагали
а вже зараз вони на варту ту стали
можуть не спати і вдень і вночі
руку ж тримають завжди на мечі

веде їх до бою, сильна воля любові
і не грають в той час бої оркестрові
крики жалю і болю повсюди лунають
зараз ось так когось проводжають

в путь його останній, до матусі додому
таких почуттів не бажаю нікому
любіть один одного краще ви вдома
нехай сходить із часом смуток і втома
#номер44 Відкрити / Коментувати

2022-08-30 23:37:45 поєдинок з депресією
боротьба із собою
ти завжди будеш сильним
але вбитий пітьмою

тінь не наснажує, а більше вбиває
того хто в неї постійно пірнає
але можна ж її як шатер збудувати
розплодити там щастя і ось так існувати

боротися з течією — марна робота
ще й затягує далі постійна гидота
краще розвернутись, спіймати той вітер
якщо лодки немає, то збудуй її з літер

праця не легка, і я на цім знаюсь
але із часом униз я спускаюсь
бережно треба, каміння обходить
і ти вже тут, де ніхто не доходить

природа тут інша, недоторканна
ніколи не ступала юна, тут, панна
повітря теж інше, свіже, легке
там де люди ступають, воно там жорстке

спокій і мир, гармонія з світом
це не знайоме нам оцим літом
навіть не знаємо, що буде далі
від потепління згорають медалі
#номер43 Відкрити / Коментувати