2022-04-22 11:15:21
Мова має значення. Не спішіть сперечатися, зараз пояснимо. Для прикладу візьмемо ту ж Вікіпедію. Насправді її розділи не мають поділу на країни, все визначається тільки мовою. Це означає, що ту ж російськомовну версію можуть редагувати українці та всі інші народи. Однак усе вирішує кількість — громадян ₚосії банально більше, тому саме вони там "правлять бал" і вирішують в якому контексті подавати ту чи іншу статтю. Тому в цьому розділі так багато рашистської пропаганди. Саме тому ми категорично не радимо читати Вікіпедію російською мовою.
Особливо тепер, коли війна точиться на лише на фронті, а й в інформаційному полі. Українська мова — це наш мур, який значною мірою береже нас від інформаційних диверсантів з країни-агресора. Гарантія не стовідсоткова, але принаймні їм доведеться напружитися і знайти колаборанта серед нас. Бо самі мови не знають.
Щоб відчути різницю між російськомовною та україномовною версіями Вікіпедії, достатньо відкрити першу-ліпшу статтю. Україномовна вас зустріне горішнім гіпернаписом "Російське вторгнення в Україну: як допомогти й отримати допомогу під час війни". На русском языке та інших мовах світу цього, звісно, немає.
Ми вирішили нагадати кілька порад, як грамотно брати інформацію з Вікіпедії, щоб не вестися на фейки.
***
«Коли людина дуже багато кричить, я завжди прошу знайти мені щось в інтернеті про неї», — нещодавно сказав очільник держави Володимир Зеленський http://bit.ly/2lyrvW2 Що він мав на думці — зараз не головне. Важливо, що навіть гарант покладається на інформацію з мережі.
На жаль, журналісти теж нерідко таким грішать. Либонь кожен хоч раз копіпастив у своїй статті Вікіпедію.
Ми провели невеличкий експеримент із редагування російськомовної Вікіпедії: «исполняющего обязанности главы администрации города Горловки Ивана Приходько» http://bit.ly/2kzVTiy виправили на «лідер окупованого терористами українського міста». Вже за хвилину прилетів «бан» з формулюванням «новый участник с провокационным вкладом».
Дамо кілька порад, як грамотно брати інформацію з Вікіпедії, щоб не вестися на фейки.
Сила Вікіпедії в тому, що її може редагувати кожен. Але в цьому і її слабкість, — уважає патрульний української Вікі Олександр Гаврик http://bit.ly/2ki37Yt. Серед редакторів трапляються не зовсім адекватні люди з не зовсім дружніми намірами.
Адміністратори Вікіпедії запевняють, що вірити їй можна, бо:
— очевидний вандалізм не проходить автоматично
— є команда патрульних та адміністраторів — волонтерів, які постійно перевіряють внесок інших користувачів.
Простіше кажучи — не вийде одноосібно знести вже написану статтю або внести до неї якісь абсурдні правки. Кожна зміна потрапляє в «карантин» — спеціальний розділ для перевірки адміністраторами та патрульними. І лише після затвердження кожна правка стає видимою у вкладці "читати".
Чи означає це, що на Вікіпедію можна посилатися як істину в останній інстанції? Ні. Її можна використовувати тільки для пошуку додаткової інформації.
За якими ознаками можна зрозуміти, що стаття недостовірна? Перший і основний — відсутність авторитетних джерел. До кожної тези завжди треба шукати посилання на факти, твердження, ідеї, припущення, теорії, точки зору, гіпотези та аргументи, опубліковані перевіреним видавцем.
Багато про що говорить загальний вигляд статті: розбивка на розділи, оформлення, структура, кількість приміток і фото. За словами редакторки україномовної Вікіпедії Віри Моторко, чим охайніше вона виглядає, тим більше шансів, що її переглянуло більше редакторів і не виявили проблем.
Вікіпедія спонукає до критичного мислення — будь-хто може виправити помилку чи поставити під сумнів сторінку, яка не містить посилань на джерела. Наприклад, стаття про «українського правоохоронця Сергія Албула» http://bit.ly/2lB5llQ
Це може бути притомна стаття, перекладена з іншої мови, де автор не знав, як перенести посилання-примітки. А може бути просто злизана звідкилясь інформація. Такі статті переважно «пахнуть» вихваляннями. Стаття про Албула — швидше за все саме той випадок.
528 views08:15