ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ

2022-08-15 09:01:34 АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Як визначається база оподаткування акцизним податком СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді)?

База оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.

При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/UXoUV00

Який порядок сплати акцизного податку виробником алкогольних напоїв та відображення в декларації акцизного податку, якщо спирт отримано до зміни ставок акцизного податку, а реалізація вироблених алкогольних напоїв здійснюється після зміни ставок акцизного податку?

У випадку реалізації виробником готової алкогольної продукції після зміни розміру ставок акцизного податку, залишків готової спиртовмісної продукції та продукції, виробленої із залишків спирту, спиртової суміші, які утворилися до зміни розміру ставок, акцизний податок обчислюється виходячи з обсягів реалізації такої продукції та ставок акцизного податку, чинних на момент реалізації незалежно від стану погашення податкового векселя (погашений чи непогашений).

Частина суми акцизного податку, обчислена у зв’язку зі зміною ставок, визначатиметься у графі 12 як різниця між діючою ставкою та ставкою, яка діяла на момент отримання спирту для виробництва відповідної продукції. Така сума враховується при обчисленні суми акцизного податку до сплати у графі 16 (гр. 10 - гр. 11 (+ або -) гр. 12 - гр. 13 - гр. 14 + гр. 15, де графа 12 – сума акцизного податку, обчислена у зв’язку зі зміною ставок акцизного податку, на яку зменшується або збільшується сума акцизного податку) та переноситься до розділу А декларації акцизного податку.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/PXoIxbC

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-15 08:00:51 НЕЗВИЧАЙНІ ЧИ НАДЗВИЧАЙНІ СТАТТІ: В ЧОМУ РІЗНИЦЯ І ЯК ВІДОБРАЖАТИ У ВОЄННІЙ МСФЗ-ЗВІТНОСТІ?

У 2002 році Рада МСБО вирішила виключити концепцію надзвичайних статей з системи МСБО і заборонити подання статей доходів і витрат як «надзвичайних статей» у звіті про прибутки та збитки та примітках. З тих пір укладачі МСФЗ-звітності добре знають, що компанії не повинні подавати будь-які статті доходу або витрат у вигляді НАДЗВИЧАЙНИХ статей у звіті (звітах), у якому (яких) подається прибуток або збиток та інший сукупний дохід, чи у примітках.

Проте в існуючій системі МСФЗ міститься вимога розкриття нетипових статей. Так, МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» п.16А передбачено, що, окрім розкриття інформації про значущі події та операції компанія має включати до приміток до своєї проміжної фінансової звітності або до інших частин проміжного фінансового звіту, інформацію про характер і суми статей, що впливають на активи, зобов’язання, власний капітал, чистий прибуток чи на грошові потоки, які НЕ Є ТИПОВИМИ за своїм характером, обсягом або частотою.

Отже, вимога розкриття нетипових статей існує і зараз в МСБО 34, очікується її закріплення у найближчому майбутньому в новому стандарті, якій замінить МСБО 1, але заборона на подання та розкриття статей як надзвичайні залишається.

Що ми можемо зробити зараз, аби наша звітність максимально надавали корисну інформацію для користувачів?

Передусім, не варто відхилятися від вимог МСБО 1 і не класифікувати за жодних обставин (навіть в таких надзвичайних умовах як війна) доходи і витрати як надзвичайні, а у звіті про прибутки і збитки включити незвичайні (нетипові) статті до відповідних статей доходів і витрат, до яких би вони відносилися у разі «звичайності».

А далі рекомендуємо скористатися проектом нового стандарту, який висуває вже конкретні правила подання незвичайних статей, а саме пропонує розкрити В ОДНІЙ ПРИМІТЦІ, що включає всі незвичайні доходи та витрати, наступну інформацію:

(а) суму кожної статті незвичайних доходів або витрат, визнаних у звітному періоді;
(b) опис операцій або інших подій, що призвели до виникнення цієї статті, і чому не очікується виникнення доходів або витрат, аналогічних за видом та сумою, протягом кількох майбутніх річних фінансових звітних періодів;
(c) статтю (статті) у звіті (звітах) про фінансові результати, до якої включено кожну статтю незвичайного доходу або витрат; і
(d) аналіз включених витрат з використанням методу характеру витрат метод, якщо організація представляє аналіз витрат у звіті про прибутки та збитки з використанням методу функції витрат.

До речі, зверніть увагу, доходи та витрати від періодичної переоцінки статей, що оцінюються за поточною вартістю, як очікується, змінюватимуться від періоду до періоду. Вони зазвичай не класифікуються як незвичайні доходи та витрати.

Ви можете заперечувати, адже новий стандарт ще не прийнятий, а тим більше не перекладений і не оприлюднений на сайті Мінфіну))))) Я думаю, всього названого нам ще довго чекати, а вимоги стандартів щодо розкриття суттєвих статей (при чому суттєвість може бути не тільки вартісна, але й якісна) виконувати потрібно же зараз. Так чому б не скористатися трафаретами, які вже підготовлені Радою МСБО. Це явно доречніше, ніж вигадувати самостійно.

Докладніше тут Олена Харламова

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-15 07:01:58 Розпочни день з МУЗИКИ // Момент // OUR ATLANTIC

Джерело YouTube Music

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 16:00:00 ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Як з 01.08.2022 р. розраховувати кількість днів затримки сплати сум грошових зобов’язань для визначення розміру штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ст. 124 ПКУ?

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, повинні були сплати податки та збори не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, у платника податків, який мав можливість своєчасно, у визначені ПКУ строки, сплачувати узгоджені грошові зобов’язань, граничний термін виконання яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022, є несплата таких грошових зобов’язань до 31.07.2022 (включно).

Тому, розрахунок кількості днів затримки сплати сум грошових зобов’язань для визначення розміру штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ст. 124 ПКУ, здійснюється з 01.08.2022.

Докладніше тут ДПС cutt.ly/cXeS4hh

Яким органом ДПС та в якому порядку проводиться камеральна перевірка (крім єдиного внеску)?

Проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним органом ДПС, на який покладено функції контрольно-перевірочної роботи протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

На період до припинення або скасування воєнного стану проведення камеральних перевірок не зупиняється.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/CXeDl6N

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 15:00:00 РРО-ПЕРЕВІРКИ: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Яка передбачена відповідальність за недотримання вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів?

Ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення протягом року тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для упередження порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції через РРО та ймовірно відмовляють у розрахунках споживачам за товари/послуги POS-терміналом (електронними платіжними засобами), ДПС запроваджено обстеження торгівельних об’єктів та проведення фактичних перевірок на об’єктах, де наявні порушення.

Крім того, для забезпечення законних прав та інтересів громадян України ДПС створила чат-бот «StopViolationBot» для надання можливості споживачам інформувати службу про виявлені порушення, зокрема, й порядку проведення розрахунків.

Докладніше тут ДПС cutt.ly/hXePj33

Чи має право контролюючий орган після припинення або скасування воєнного стану в Україні перевірити період починаючи з 24 лютого по день закінчення воєнного стану в частині дотримання СГ норм Закону про РРО?

Контролюючі органи не позбавлені права проводити перевірки суб’єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку.

У разі встановлення порушень Закону про РРО допущених в цей же період, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України.

В то же час, після закінчення воєнного стану штрафні (фінансові) санкції до платників податків будуть застосовуватись із врахуванням вимог п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Йдеться про ковідний мораторій на застосування штрафних санкцій.

Докладніше тут ДПС surl.li/cremv

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 13:00:00 ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ЗА «ЗЕЛЕНИМ» ТАРИФОМ: ДПС ПРО ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

До 01 січня 2024 року платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням таких особливостей:

тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;
тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту;

тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;
тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту;

платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Докладніше тут ДПС

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 12:02:23 ПОДАТКОВИЙ МОРАТОРІЙ НА ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ: ЩО З НИМ НЕ ТАК?

Податківці вважають, що «норма п. 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану».

Тобто, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, від яких звільняв п. 52 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (усі крім тих, які перераховані у даному пункті), з 27.05.2022 стали знов «актуальними» і їх знову можна накладати.

Свої висновки ДПС обґрунтовує абзацом сімнадцятим п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, де визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Як нам здається, абзац сімнадцятий п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ слід тлумачити у нерозривному зв’язку з усім пунктом 69.2, у якому спочатку вказується, що не розпочинаються та зупиняються усі податкові перевірки, крім: 1) камеральних, 2) фактичних, 3) документальних позапланових перевірок, що проводяться 3.1) на звернення платника податків, 3.2) з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ 4) документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Далі у абзацах 5-15 підпункту 69.2 конкретизується, за яких умов проводяться вищезазначені податкові перевірки і далі у ключовому для нас абзаці 17 підсумовується, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом…

Тобто абзац сімнадцять доповнює підпункт 69.2 щодо тих чотирьох видів податкових перевірок, про які ідеться у абзацах 1-4 підпункту 69.2. Отже ключове речення абзацу сімнадцять, на яке спирається ДПС «при цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються» відноситься лише до тих штрафних санкцій, що накладаються за правопорушення, виявлені за результатами чотирьох дозволених видів перевірок, про які зазначено у абзацах 1-4 підпункту 69.2, а не до усіх штрафних санкцій, від яких звільняє п. 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Докладніше тут Єфімов та партнери

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 11:00:55 ЛІЦЕНЗУВАННЯ від ДПС: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Чи потрібно філії або іншому відокремленому підрозділу, які мають повноваження здійснювати виробництво, зберігання, роздрібну та оптову торгівлю пальним, отримувати ліцензію на відповідний вид господарської діяльності?

Отримання ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним здійснюється виключно суб’єктами господарювання юридичними особами чи фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

При цьому ліцензія отримується на кожне місце оптової або роздрібної торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального. За відсутності місць оптової торгівлі пальним отримується одна ліцензія на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Ліцензії на право виробництва пального необхідно отримувати на кожне місце провадження діяльності (виробництва).

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/AXeYOFm

Чи може СГ, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у т. ч. шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку)?

Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у т. ч. шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/GXeYN2C

Чи має право СГ у період воєнного стану здійснювати діяльність з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним на підставі поданої декларації про провадження господарської діяльності (згідно Постанови КМУ від 18.03.2022 №314) та без отримання відповідної ліцензії?

Здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального можливо за умови наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на відповідний вид діяльності, отриманої згідно вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/oXeUgjH

Чи може СГ подати в електронному вигляді, в т.ч. через Електронний кабінет, документи про внесення чергової плати за ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та чи необхідно проставляти на оригіналі ліцензії відмітку про внесення такої плати?

Документ про внесення чергової сплати за ліцензію подається суб’єктом господарювання шляхом направлення його до контролюючого органу з супровідним листом нарочно, поштою або в електронному вигляді, в тому числі через Електронний кабінет.

Проставлення відмітки про внесення сплати на оригіналі ліцензії Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» не передбачено.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/ZXeUmOI

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 09:00:00 КОНТРАГЕНТ – СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ З ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ

Чи можна у липні 2022 року укладати договори і здійснювати господарські операції з ФОП, який зареєстрований у місті Харкові? Харківська територіальна громада увійшла до переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Дійсно відповідно до ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі – Закон № 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На відміну від звичайних нікчемних правочинів, такий правочин не може бути визнаний судом дійсним, оскільки на нього не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦКУ. Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється. На товари, вироблені на тимчасово окупованій території, не може бути видано сертифікат українського походження.

Таким чином, якщо ФОП зареєстрований на окупованій ворогом території, то укладений з ним правочин є нікчемним, тобто таким, що не породжує юридичних наслідків, розрахунки з ним унеможливлені, ліцензії на здійснення ним видів діяльності, що є необхідним для укладення відповідних договорів, не діють, товари, виготовлені на окупованій території, не визнаються товарами українського походження.

Але на відміну від «соціального» та «податкового» законодавства, де перелік окупованих території встановлюється рішення профільного міністерства чи постановою КМУ, визначення тимчасово окупованих територій за Законом № 1207 має відбуватися або шляхом встановлення Кабміном адміністративної межі чи лінії зіткнення, за якими територія і визнаватиметься тимчасово окупованою, або ж, якщо це відбувається в умовах воєнного стану, – рішенням РНБОУ.

Щодо того переліку, в якому Харківська ТГ зазначена поміж територій, на яких ведуться бойові дії, слід мати на увазі, що цей перелік громад затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (наказ № 75 від 25.04.2022), на виконання Постанови КМУ від 16.04.2022 № 547 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» і не є жодним і з вказаних переліків тимчасово окупованих територій, про які йдеться у Законі № 1207. Тобто у цьому разі Харківська ТГ є тією територію, на яку поширюються зобов’язання держави щодо підтримки постраждалого населення, а не правила, встановлені ст.13 Закону № 1207.

Враховуючи усе викладене, слід дійти висновку про те, що на сьогодні законодавчих заборон здійснення господарських операцій з ФОПом з Харківської ТГ немає. Враховувати варто лише ті ризики, які фактично пов’язані з діяльністю такого ФОПа, його можливістю виконання замовлення належним чином, фінансовою можливістю здійснення розрахунків ним чи з ним.

Докладніше тут Олександр Єфімов

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-08-12 08:02:06 КОШТИ НА ОБОРОНУ: ЩО З ПОДАТКОВИМИ РІЗНИЦЯМИ?

Чи здійснюється на період до припинення або скасування воєнного стану на території України коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів (вартість товарів), перерахованих (переданих) неприбутковим установам або організаціям, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави або надання гуманітарної допомоги?

Положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на операції з добровільного перерахування коштів (або передання товарів, визначених у п.п. 69.6) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.

Якщо платник податку на прибуток добровільно перерахував кошти, передав товари, що визначені у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави, то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких коштів (вартість товарів) у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону України «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон), у тому числі, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Тому, у разі надання платником податку на прибуток гуманітарної допомоги для потреб забезпечення оборони держави з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої гуманітарної допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не проводяться щодо сум такої гуманітарної допомоги за умови, що зазначена гуманітарна допомога використана для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.

Докладніше тут ЗІР

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com Відкрити / Коментувати