✙ Churcher ✙

2021-05-17 19:48:00 ​​Щодо розміщення Держетнополітики. У чому ж питання?

#інсайдиChurcher

Попри зусилля Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ і офіційне завдання чиновникам від глави Кабміну вжити заходів щодо розміщення ДЕСС на Прорізній, 15, це питання досі не розв’язане.

Як ми дізналися, у дорученні Дениса Шмигаля від 22.08.2020 р. за результатами зустрічі з ВРЦіРО, яка відбулася ще 20 серпня минулого року, йшлося:
МКІП (ТКАЧЕНКУ О. В.) - скликання
ДЕСС (БОГДАН О. В.)
Фонд держмайна (СЕННИЧЕНКУ Д.В.)
НАДС (АЛЮШИНІЙ Н. О.)
Прошу вжити заходів щодо розміщення Державної служби з етнополітики та свободи совісті на умовах оренди на п’ятому поверсі будинку по вул. Прорізній, 15, у м. Києві згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України 12 червня 2019 р. № 503 “Про утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті”.
Про результати у тижневий строк поінформувати Кабінет Міністрів.

Річ у тому, що хоча п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» від 12 червня 2019 р. № 503 передбачає розміщення Держслужби на умовах оренди на п’ятому поверсі будинку за вул. Прорізною, 15, у м. Києві, і ДЕСС подала всі необхідні документу до Фонду держмайна... вже до листопада 2020 було визнано, що виконати цей пункт неможливо через відсутність згоди балансоутримувача (Нацагентства з питань держслужби), який заявляє про власні потреби у використанні зазначених приміщень.

На прохання очільниці Держетнополітики Олени Боган до ВРЦіРО (див. нижче ), у вересні 2020 року УГКЦ направляла окремого листа до прем’єр-міністра Шмигаля на підтримку збереження приміщень колишнього Департаменту релігій і національностей у користуванні центрального органу у справах релігій. І це був досить зрозумілий крок: всім було треба, щоб цей орган працював, однак підготовка спільного звернення від ВРЦіРО могла затягнутися, зокрема через інспіровані колишнім директором Депрелігій Юрашем певні побоювання і недовіру до Богдан з боку ПЦУ, предстоятель якої головував тоді у ВРЦіРО. Крім того, незалежна "заступницька активність" з боку УГКЦ мала посприяти зміцненню співпраці з новою Держслужбою.

Як зазначалось у вересневому листі Богдан до ВРЦіРО, «Обґрунтування НАДС у необхідності використання поверху 5 викликає деяке здивування, оскільки в обґрунтуванні йдеться про потребу НАДС у додаткових приміщеннях для іспитів у межах конкурсів на державну службу, а натомість будівля Прорізної, 15 має невеликі кабінети, призначені для повсякденної роботи державних службовців та інших офісних працівників. На думку ДЕСС, пошук іспитових аудиторій мав би відбуватися радше серед вільних корпусів навчальних закладів у співпраці з Міністерством освіти і науки України, а не в урядовій будівлі, у проектному плані якої не передбачені іспитові аудиторії і в якій чверть століття був розташований державний орган у справах релігій». Додамо, у 2018 році Нацагентство намагалося забрати в іншого орендаря - Центральної районної бібліотеки імені Євгена Плужника, - читальну залу, яка, звісно, є більшою за площею, ніж звичайний кабінет.

Згодом Мінкульт запропонував ДЕСС розміститися на умовах оренди в будівлі Державного комітету телебачення і радіомовлення України за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 46, але в Богдан вирішили, що тамтешні приміщення не відповідають наявним вимогам і не дозволять забезпечити належного функціонування органу.

Таким чином, на жаль, ані привертання уваги прем’єр-міністра до цього питання перед членами ВРЦіРО, ані звернення УГКЦ не допомогло зберегти за Держслужбою приміщення, які історично займав державний орган у справах релігій. І відповіді на те, чим насправді обумовлена така певною мірою дивна і несподівана зацікавленість НАДС у приміщеннях, які не дуже-то й відповідають його потребам, і які мала б зайняти «спадкоємиця» Депрелігій і національностей – досі не маємо. Відкрити / Коментувати

2021-05-15 13:07:00 ​​Конфесійна диспропорція у прес-релізах держорганів на Харківщині

Ми вже були подумали, що єпископ УПЦ (ПЦУ) Харківський і Богодухівський Митрофан Бутинський манкірував запрошенням Харківської ОДА на покладання квітів у День пам'яті та примирення та в день 76-ої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій... Знаємо, що його запрошували, але на фото чомусь переважно бачимо білий клобук МПшного митрополита Онуфрія (який, до слова, приймає сьогодні в гостях свого тезка - Предстоятеля РПЦвУ) ...

І лише на чотирьох (!) із 29 світлин, що оприлюднені на сайті облради, десь осторонь, помітили владику Митрофана. На сайті міськради теж налічили лише чотири фото з ним (із 45!). Особливо цікавою є ось ця світлина: митр. Онуфрій у центрі, ветерани навколо нього, а секретар міськради Ігор Терехов - відсунутий, нарешті біля єп. Митрофана.

Також на заході був присутній о. Вардан Адамян із Вірменської Апостольської Церкви. А ось екзарха Харківського УГКЦ єп. Василя Тучапця зовсім не зобачили.
Мабуть, все ж таки помилилися? Пишіть нам на churcher@protonmail.com Відкрити / Коментувати

2021-05-15 13:07:00 Харків, Меморіал Слави, 8 травня 2021 Відкрити / Коментувати

2021-05-14 19:49:27 После того, как Православная Церковь Украины начала кампанию продвижения себя в публичном пространстве через рекламные площади с лозунгом "Будем молиться на родном языке", аналогичную кампанию инициировала Украинская Православная Церковь Московского Патриархата. Рекламная кампания последней кажется более масштабной, чем у ПЦУ--наверное потому, что денег больше. Также от УПЦ МП рекламирует себя не только предстоятель, но и епархиальные архиереи--по крайней мере из того, что я видел собственными глазами.

Лично мне такой подход к проповеди раздражает, потому что мало чем отличается от ярмарки тщеславия "лиц Церкви", ассоциирует Церковь не с ее Главой и тем, чем она есть по сути, а с ее административными структурами, а также попросту является калькой политических кампаний. Если бы во времена Павла были бигборды, то весь Коринф был бы заклеен надписями типа: «я Павлов»; «я Аполлосов»; «я Кифин» (1 Кор 1:12).

Однако есть в этих кампаниях и нечто положительное, а именно, признаки зарождающейся здоровой конкуренции между религиозными группами. Эти группы продвигают себя не через уничижение конкурента, как это было и во много остается до сих пор, а через положительные месседжи. Пока что эти месседжи имеют очень отдаленное отношение к Евангелию и миссии Церкви. Одни подчеркивают патриотизм, а другие--монашескую духовность. В этом смысле им далеко до оригинала--протестантских рекламных кампаний, которые ставят в центр Христа и не выпячивают своих лидеров (за исключением совершенно харизматических движений авторитарного типа). Также радует, что в борьбу бигбордов не вступила Греко-Католическая Церковь, которую пока не подводит ее богословски-эстетическое чутьё. Відкрити / Коментувати

2021-05-13 19:38:00 ​​Щодо ситуації в ПЦУ на Харківщині

#інсайдиChurcher #церковна_боротьба #пцу

Дізналися, що в Харківсько-Полтавській єпархії УАПЦ-ПЦУ підготували звернення до митрополита Епіфанія щодо "заколоту" в Харківському благочинні. У документі розповідається про збори благочиння, які провів 23 березня у Свято-Миколаївському храмі с. Циркуни благочинний протоієрей Станіслав Аштраф'ян з метою переходу до Харківської єпархії ПЦУ єпископа Митрофана Бутинського (раніше - в УПЦ КП). Стверджується, що ініціатори заходу - отці Станіслав Аштраф'ян, Олег Козубов і Дмитро Шаповалов, - організувавши збори, "свідомо надали події офіційного статусу".

Прихильники архієпископа Афанасія, звертаючись до Блаженнішого, пишуть про розкол в єпархії, який може поширитися за межі Церкви, і просять Предстоятеля створити спільну комісію, яка має дати оцінку "всім дійовим особам заколоту" і владнати конфлікт. Вони стверджують, що о. Станіслав протягом шести місяців звертався до різних кліриків з пропозицією про перехід до Харківської єпархії, але отримав жартливі відповіді та відмови, зокрема від свого вихованця о. Юрія Потикуна (за що останнього було призначено новим благочинним).

Тобто отцям Станіславу, Олегу та Дмитру ставлять за провину не їхнє бажання змінити єпархію, а те, що вони нібито підбурювали до цього ж інших. Саме за підтвердження або спростування цього ламатиме списи комісія, якщо її буде створено.

Раніше клірики, яких архієпископ Афанасій Шкурупій був заборонив у служінні через участь у заколоті невиконання указу про переведення на інші парафії, доводили у своєму листі до Предстоятеля, що жодних несанкціонованих зборів благочиння не було, а 23 березня в с. Циркуни відбулося лише таїнство соборування, після якого зазначені вище отці повідомили решті присутніх про свої наміри перейти під омофор єп. Митрофана.
Мовляв, ніхто зборів не оголошував, протоколу не вів, голосувань не відбувалось і жодних рішень не ухвалювалось.

До речі, супротивники зміни підпорядкування нагадують, що Отець Станіслав Аштраф'ян і Олег Козубов раніше належали до УАПЦ (о) Ігоря Ісіченка. Мов, це був їх власний вибір, до кого з архієреїв ПЦУ долучатися, і владика Афанасій, піклуючись про них, задовольнив їхнє прохання.
Втім, прихильники переходу до єп. Митрофана зазначають, що частина парафіян Свято-Миколаївського храму с. Циркуни, яка чинить розкол у громаді, теж є колишніми парафіянами Свято-Дмитрівського храму УАПЦ (о) в Харкові, але вони пішли за архієпископом Афанасієм та о. Іваном Полежакою. Відкрити / Коментувати

2021-05-10 13:27:00 ​​Про те, як чудово мати резервні кошти, і як важливо ставитися до них відповідально

#інсайдиChurcher #пцу #гроші

Пропонуємо колегам з агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" бути готовими оновити інформацію про статки єпископа Мукачівського і Карпатського Віктора Бедя.

Як повідомляють наші джерела, він купує нову автівку - Hyundai Fe TM FL 2.2 Top SE 8DCT. Такий транспортний засіб може собі дозволити далеко не кожний: зараз він коштує в середньому близько 1,5 млн грн. Але тільки протягом двох днів наприкінці минулого місяця владика вже сплатив як аванс майже третину цієї суми. Є в нього такий резервний доларовий рахунок.

Якщо єпископ Віктор запустить і євро - без проблем покриє ще стільки ж. Однак, аби виплатити всю ціну, можливо, доведеться забрати гроші звідусіль - і з резерву, і з рахунків Карпатського університету, і мабуть навіть трохи з Ужгородської української богословської академії або готелю "Озеро Кунікунда", про який ми вже згадували.
Або, звісно, продати Ford Edge 2017 року, яким владика користується зараз. Цього як раз вистачить на третій платіж, тому сподіваємось, єпископ Віктор так і зробить.

Не забуваємо про позики: загалом 220 тис. грн "висять" на владиці, ще 700 тис. грн - на його синові Вікторі. Відкрити / Коментувати

2021-05-07 15:24:59 Автокефалію УПЦ проголосили ще 101 рік тому: Що передувало події

У середу, 5 травня, виповнився 101 рік від того дня, коли Всеукраїнська православна церковна рада (ВПЦР) проголосила автокефалію Української православної церкви.

Про історичну дату нагадав “Український часопис” у Twitter. Obozrevatel розповідає про події в українській історії минулого століття, які тому передували.

В Україні після повалення самодержавства в Російській імперії було здійснено декілька спроб досягти автокефалії…

https://df.news/?p=42812 Відкрити / Коментувати

2021-05-05 16:41:29 Ще одна заборона... Цього разу про неї повідомили офіційно (краще пізно ніж ніколи). Так чи інакше, Житомирсько-Поліська ПЦУ єпархія таки виправдовує свою належність до Відкритої Церкви.

Для тих, кому цікаво, нагадаємо 31 Апостольське правило :
"Якщо який пресвітер знехтувавши власного єпископа, окремо зборів творити буде, і вівтар інший поставить, чи не викривши судом єпископа ні в чому іншому благочестя і правді, хай буде позбавлений, як любоначальний. Бо є викрадач влади. Так само вирвані нехай будуть і інші з кліру, до нього додається. Миряни ж нехай будуть відлучені від спілкування церковного. І це і буде по першому, і другому, і третьому умовляння від єпископа". Відкрити / Коментувати

2021-05-03 20:35:00 ​​ До речі, торік за труди по зведенню головного храму та розбудові Свято-Нектаріівського монастиря було нагороджено голову Ходосівської сільської ради Миколу Пянчука, а також двох співзасновників БО "Хутір Ясний" - Сергія Євдоченка та Віктора Сіненка, пов'язаного зі скандальним Сергієм Пашинським.

І саме в цій обителі 7 березня Драбинко рукопоклав у сан диякона Сергія Карайона - четця, який за чутками й був тим хлопцем, котрий у листуванні з митр. Олександром зізнався, що вирішив одружитися, бо "много через че прошёл надо другое пробывать", і, хизуючись, надсилав архієреєві свої пляжні фото з дівчатами в купальниках. Відкрити / Коментувати

2021-05-03 19:38:00 ​​Продовжуємо висвітлювати кадрові рішення ПЦУ... замість єпархіальних ресурсів

#пцу #церковна_боротьба #інсайдиChurcher

Цього разу розповімо про стан справ у Переяславсько-Вишневській єпархії ПЦУ, правлячим єпископом якої є митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко - палкий, пасивний та скандально відомий своїм "цікавим" листуванням у Телеграмі з людьми сумнівної орієнтації. Попри те, що ця єпархія складається з менш ніж десяти офіційно зареєстрованих парафій, вона вважається однією з передових. І для цього дійсно докладається багато зусиль: коштом екс-нардепа від "Партії регіонів", президента компанії "Ліко-Холдінг" Ігоря Лисова здійснюються онлайн-трансляції богослужінь зі ставропігійного Свято-Преображенського собору на Теремках, на сайтах та в соцмережах активно публікуються новини - переважно про діяльність самого митрополита Олександра. Також створено безліч надзвичайно важливих, але на жаль абсолютно бездіяльних єпархіальних відділів - ми довго сміялися, побачивши їхній перелік в церковному календарі: головами деяких відділів є навіть клірики інших єпархій, зокрема Київської.

Так ось, з наших джерел стало відомо що останнім часом у владики Олександра опинилися за штатом вже як мінімум два священники!

Серед них - ігумен Олексій Мацюра, настоятель монастиря на честь святителя Нектарія Егінського (який був утворений Священним Синодом ПЦУ 27 липня 2019 року (журнал №42)). Що такого потрібно було зробити людині, щоб вона залишила монастир, ба більше той, який вона очолює!?

Нещодавно митрополит Олександр відзначив богослужбовими нагородами насельників монастиря, зокрема підніс ієромонаха Інокентія Підтоптаного відразу в сан архімандрита. Це виглядає як не просто визначення наступника ігумена Олексія, а ще й певний удар по його самолюбству, ніби покарання за щось.

Нагадаємо, ще бувши заштатним ієромонахом Житомирської єпархії РПЦвУ Олексій Мацюра співслужив екзархам Матері-Церкви в Андріївській церкві 13.12.2018 та взяв участь в історичному Соборі 15.12.2018.
Крім того, наприкінці серпня 2019 року Драбинко призначив його настоятелем багатостраждальної парафії "Успіння Пресвятої Богородиці" с. Морозівка - тієї самої, що після тривалої боротьби за окупований прихильниками митр. Онуфрія Березовського храм, через незрозумілу позицію голови ОТГ і заради миру в селі врешті-решт вирішила будувати власний храм (наріжний камінь був освячений у червні минулого року, у березні громада нарешті отримала від селищної ради проектну документацію і вже почала будівельні роботи). Мабуть, митр. Олександр вважає це невдачею, зайвими витратами, яких не зміг уникнути ігумен Олексій - але звільнення настоятеля до певного моменту могло зірвати ще й будівництво? Так чи інакше, в ЄДР пан Мацюра досі значиться керівником юр. особи громади. Він також продовжує активно постити в парафіяльну групу на Facebook. Тобто, виходить, і замінити його - немає кому.

Другий священник, Андрій Герасименко, був настоятелем єпархіального храму на честь преподобного Стиліана Пафлагонського (який знаходиться біля ставропігійного Спасо-Преображенського собору на Теремках), очолював Молодіжний відділ єпархії та був фотографом у владики. І, здається, молодий отець Андрій - один із небагатьох, хто таки щось робив. До того ж десь на сторінці митр. Олександра у Facebook можна знайти фото цього отця ще іподияконом, коли вони були у складі МП. Тобто познайомились не вчора - але ось, раптом маємо те, що маємо.

Звісно, Його Високопреосвященство не має наміру говорити про ці ситуації. Але ми дуже хотіли б сподіватися, що Переяславсько-Вишневська єпархія не є "кишеньковою", що її було утворено не для того, аби тільки задовольнити амбіції митр. Олександра. Тому нагадуємо: очищення кадрів - це добре, але поряд із проблемою "якості" священників, дуже серйозним є також питання кількості кліриків. І ми про це писали. Треба щоб було з кого обирати! Тому не варто розкидатись людьми без особливих причин і потім просто замовчувати це. Відкрити / Коментувати