Це наче про #культур_мультур , але більше про шкоду від батьківських чатів.
Отже,
"ЧВК Рєдан", він же "Рьодан", він же "Редан". Це вже якийсь настільки класичний
приклад самоздійснюваного пророцтва, що годі й шукати.
Чому прикол руснявого шовініста Позднякова набрав такої популярності?
Завдяки... розсилкам у батьківських чатах. Пам'ятаєте такі? "Увага, батьки! З'явився новий деструктивний рух!"
Ці штуки падають чітко
на тригер дорослих: "діти у небезпеці". Вони вдають, ніби пояснюють незрозуміле (а все незрозуміле=небезпечне) і
закликають до дій. Найпростіша з яких —
переслати "лист щастя" далі. Рано чи пізно на вудку потрапляє авторитетна людина з великою авдиторією і тоді цю хвилю вже не спинити.
Спростування теж підігрівають: збуджений тригерами мозок може видати "від нас намагаються приховати правду!!!" Транскордон досягається завдяки звичці дивити, що там у москалів. Тут в око впадає нове худі з павуком власної дитини — і істеричний спам несеться вже в українські чати.
Наслідки феєричні.
Підлітки з кількох країн "на хайпі" створюють чати, збираються натовпами, подекуди чубляться — бо вони почули
від дорослих
про "велику спільноту", а
приналежність до спільноти це саме те, що у віці 13-18 є цінним.
Українці звинувачують "ру-пропаганду", забороняють збиратися натовпом у чорних худі та блокують чати.
Москалі волають про "злих українців", забороняють аніме, субкультури та вештатися у ТЦ .
Білоруси вирішують, це "зле НАТО", москалі чи українці, але теж забороняють все, що впадає в око.
Адепти заборон та пропагандисти з усіх боків знімають гешефт. Схема спротиву проста: нема розголосу = нема реальних каналів = нема реальних постраждалих. Або їх мінімум, бо хтось не втримається.
І це ж не поодинокий випадок. "Голки в трамваї", "отруйна вода", "сині кити", "аптечний челендж" та інші спам-фейки. Спочатку виникає істерична розсилка, потім повідомлення у ЗМІ, а потім підтягуються реальні історії. Не пересилати відверто маніпулятивні повідомлення? Явно не сьогодні.
Підписатись на Даймара та котиків
