2021-08-01 20:45:32
#НевідривнийКалендар
1 серпня 1492 року відбулася перша згадка про Запорозьких козаків - хан Менґлі I Герай жалівся князю Литовському Олександру на дії козацької ескадри, яка взяла на абордаж османську галеру та визволила невільників.
За злою іронією долі, у цей же день, але 1680 року помер Іван Сірко - легендарний кошовий отаман Запорозької Січі та Війська Запорозького Низового.
Одним з найвідоміших творів, який відображає дух Запорозької Січі, є картина Іллі Рєпіна
“Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Історія її створення дуже цікава.
Слово – Ганні Черкаській:
Навесні 1880 року Рєпін разом об`їхав все Запорожжя. Побував на дніпровських порогах, на Хортиці, де знайшов старовинні ґудзики, бляхи, гроші, іржаві шаблі.
Побував Рєпін і у Києві. В університетському музеї зробив акварельну копію з народної картини «Козак Мамай», у Братському музеї змалював списи часів Б. Хмельницького.
Далі була Чернігівщина, Качанівка, маєток Василя Тарновського. За місяці гостювання Рєпін зробив безліч замальовок предметів козацької старовини з багатої колекції власників садиби.
Під час подорожі 1880-1881 рр. був зроблений альбом замальовок «Малоросійські типи». Зрештою визріло рішення: «Ніхто в світі не відчуває так волю, рівність і братерство. Все своє життя запорожці залишалися вільними й нікому не корилися. Нехай це буде глумлива картина, я все-таки напишу…»
У Москві Рєпін працював над ескізом “Запорожців” олією (1880 р.; нині незакінчений твір зберігається у Мінському художньому музеї), але не взяв із собою в Петербург, так на якийсь час робота зупинилася.
У 1887 році на вечорі, присвяченому 25-й річниці з дня смерті Тараса Шевченка, Ілля Рєпін познайомився з істориком Дмитром Яворницьким. Рєпін запросив Дмитра Івановича до себе, щоб показати ескіз майбутньої картини. У майстерні художника Яворницький похвалив автора за вдалий задум. (Пізніше Яврницький навіть згодився позувати Ілі Репіну, який зобразив його в образі писаря)
Яворницький охоче допомагав Рєпіну; надав свою унікальну колекцію козацьких реліквій: прапори, зброю, музичні інструменти, одяг, козацькі чоботи, посуд, курильні люльки. (У лівій частині полотна козаки тримають списи, древка яких розмальовані в синьо-жовті та червоно-чорні кольори)
Того ж 1887 року з’явився закінчений ескіз олією. Рєпін подарував його Яворницькому. Пізніше Яворницький продав твір П. М. Третьякову. Нині ескіз не висить у Третьяковській галереї, а знаходиться в сховищі.
Класичний варіант картини був завершений у 1891 році. Вперше «Запорожці» з’явилися на ювілейній виставці Рєпіна в Академії мистецтв. Критика атакувала художника за «історично недостовірну» картину. Особливо дісталося малому джурі, який набивав люльки козакам. Цей образ у лівому нижньому кутку картини автор змалював зі свого малолітнього сина Юрія. Крім улюбленого сина Рєпін змалював улюбленого пса.
Хлопчика художник прибрав, замість нього змалював п’яничку, який валяється поряд із псом.
А все-таки доля полотна склалася вдало. Справа в тім, що добрий знайомий царя - генерал Драгомиров позував для образу Сірка. Він багато розповідав Олександру ІІІ про Рєпіна, про полотно. Це подіяло на імператора.
Після успіху на кількох виставках у Чикаґо, Будапешті, Мюнхені, Стокгольмі, картину в 1892 році Олександр III купив за 35 тисяч рублів. Полотно залишалося у царських зібраннях до 1917 року, а після революції опинилося у зібраннях Державного Російського музею.
Працюючи над основним варіантом картини, Рєпін у 1889 почав інший, «історично достовірніший» примірник, але кинув на півдорозі. Зберігається цей вариант у Харківському художньому музеї.
Чула, що є ще варіант, який Рєпін написав на замовлення Шведського королівського музею в Стокгольмі (художник тоді жив у Фінляндії).
Цікаві та маловідомі історичні факти представлені у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
Замовлення книг: 063-430-57-85 (дзвоніть або пишіть на Viber)
Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://bit.ly/3zVORFH
673 views17:45
Д
