​​Ще один приклад – «*пропонується закріпити в межах статті 30 | Свята [кримінальна] Юстиція

​​Ще один приклад – «*пропонується закріпити в межах статті 309 КПК України норму, що дозволятиме оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу* про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або особистої поруки, ухвал про відмову у застосуванні таких запобіжних заходів, ухвал про продовження строку їх застосування» (С. 190). В середовищі практиків дискусія йде про те, що 1) особисте зобовʼязання та особиста порука мають настільки невеликий рівень інвазивності, що їх санкціонування може відбуватись не слідчим суддею, а прокурором; 2) ці ЗЗ здебільшого застосовуються у кримінальних проступках і у разі їх порушення, до особи не можна застосувати більш тяжкий запобіжний захід, тож до нього на практиці і без того ставляться легковажно. Тож пропозицію МЮ мені видаються зайвим обтяженням слідчих суддів, посяганням на принцип процесуальної економії. Якщо вже і оскаржувати ухвали про застосування цих легких запобіжних заходів, то як пост-фактум судовий контроль за постановою прокурора про їх застосування.

Але це, звісно, концептуальні позиції і дуже правильно, що стосовно них існує справжня аргументована дискусія. Тож дякую Директорату за цей корисний документ для тих, хто займається розвитком системи кримінальної юстиції.